- •Міністерство аграрної політики України
- •Загальні рекомендації по виконанню розрахунково-графічної роботи
- •Завдання 1 Визначення елементів циліндричного з’єднання Мета завдання.
- •Послідовність рішення.
- •Приклад 1.
- •Рішення.
- •Приклад 2.
- •Рішення.
- •Завдання 2 Розрахунок і вибір полів допусків деталей підшипникового спряження Мета завдання.
- •Послідовність рішення.
- •Приклад
- •Рішення
- •Завдання 3 Допуски і посадки шпонкового з’єднання Мета завдання.
- •Послідовність розрахунку.
- •Приклад 1.
- •Рішення.
- •Приклад 2.
- •Рішення.
- •Завдання 4 Допуски і посадки шліцьових з’єднань Мета завдання.
- •Послідовність розрахунку.
- •Приклад:
- •Рішення
- •Варіанти завдань для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Список рекомендованої літератури
Завдання 3 Допуски і посадки шпонкового з’єднання Мета завдання.
Навчитися вибирати поля допусків на посадочні і непосадочні розміри елементів шпонкового з’єднання, визначити за таблицями граничні відхилення вказаних розмірів, засвоїти правильне позначення полів допусків на кресленнях.
Послідовність розрахунку.
Визначаються розміри основних елементів шпонкового з’єднання. Розміри шпонок і шпонкових пазів вибираються в залежності від виду шпонки і діаметра вала (СТ СЭВ 189-75, СТ СЭВ 647-77 додатки 6 і 7)
За таблицями вказаних стандартів вибираються слідуючі розміри:
ширина шпонки – b;
висота шпонки – h;
довжина призматичної шпонки – l;
діаметр сегментної шпонки –dш;
глибина паза вала t1 або d-t1;
глибина паза втулки t2 або D+t2 [1,3].
За таблицями вибираються поля допусків на посадочні розміри шпонкового з’єднання (ширину шпонки, ширину пазів вала і втулки). Поля допусків вибираються в залежності від виду шпонкового з’єднання (додаток 8). Після вибору відхилення будуються поля допусків для шпонки, паза втулки і паза вала, підраховуються граничні розміри вказаних елементів шпонкового з’єднання. Вибирається шорсткість поверхонь з’єднання (для спряжених Ra = 5…2,5 мкм, а для не спряжених – Ra = 10 мкм).
Вибираємо поля допусків непосадочних розмірів.
На висоту призматичних шпонок при h = 2…6 мм встановлено поле допуску h9, а понад 6 мм – h11; на довжину шпонок – h14, а на довжину пазів – H15. Значення граничних відхилень глибини пазів вала і втулки вибираються в залежності від висоти шпонок (додаток 9).
На висоту сегментних шпонок назначають поле допуску h11, на діаметр h12.
При розмірі d-t1 граничне відхилення береться зі знаком мінус, а при розмірі D+t2 – зі знаком плюс.
Викреслюємо ескізи деталей шпонкового з’єднання, проставивши розміри, поля допусків і відхилення, а також шорсткість.
Викреслюємо схеми полів допусків для посадочних розмірів.
Приклад 1.
Початкові дані:
Вид шпонки – призматична;
діаметр вала – d = 70 мм;
вид з’єднання – вільне.
Рішення.
По стандарту СТ СЭВ 189-75 (додаток 6) вибираємо номінальні розміри елементів шпонкового з’єднання:
розмір шпонки b x h= 20 x 12 мм;
довжина шпонки l = 150 мм;
глибина паза вала t1 = 7,5 мм;
глибина паза втулки t2 = 4,9 мм.
За таблицями (додаток 8) визначаємо поля допусків для посадочних розмірів:
ширина шпонки мм;
ширина паза вала мм;
ширина паза втулки мм.
Визначаємо граничні розміри:
ширини шпонки dmax= 20 мм; dmin= 19,948 мм;
ширини паза вала Dmax = 20,052 мм; Dmin =20,0 мм;
ширини паза втулки Dmax = 20,149 мм; Dmin =20,065 мм.
Визначаємо граничні натяги між шпонкою та пазом вала:
Nmax= 20 – 20 = 0.
Nmin= 19,948 – 20,052 = - 0,104 (зазор Smax = 0,104 мм).
Визначаємо граничні зазори між шпонкою та пазом втулки:
Smax= 20,149 – 19,948 = 0,201 мм;
Smin= 20,065 – 20,000 = 0,065 мм.
Вибираємо граничні відхилення непосадочних розмірів:
висота шпонки h = 12h11(-0,110) мм;
довжина шпонки l = 150h14(-1,000) мм;
довжина паза вала l = 150H15(+1,600) мм;
глибина паза вала t1= 7,5+0,2 мм;
розмір d–t1= 62,5-0,2 мм;
глибина паза втулки t2= 4,9+0,2 мм;
розмір D+t2= 74,9+0,2 мм.
Викреслюємо схему розміщення полів допусків посадочних елементів шпонкового з’єднання (рис. 9).
Рис. 9. Схема полів допусків посадочних елементів шпонкового з’єднання.
Викреслюємо ескізи шпонкового з’єднання та його деталей (рис. 10).