II. Зберігання лікарських засобів

(Додаток 3, накази № 356, 490, 584)

Зберігати ліки необхідно у відповідному посуді: настої, мікстури — у літрових та лровихбанках; краплі — у маленьких пляшках: мазі — у маленьких банках.

Медична сестра самостійно не може змінювати упаковку на ліках, переливати з одного посуду в інший.Категорично забороняється зривати етикетки або закреслювати

написи на них, наклеювати нестандартні етикетки, складати в один ■ .- ірізні таблетки та порошки.

Різні лікарські препарати потребують різних умов зберігання. Зокрема, мікстури, відвари, вакцини, краплі для очей швидко псуються, тому їх зберігають у холоднику. Інші лікарські форми зберігають у сухому прохолодному місці у спеціальних шафах із системою шухляд, які маркіруються та закриваються.

Окремо в шафах зберігають:

• отруйні та наркотичні речовини групи “А” (Додаток 3, наказ № 490);

• сильнодіючі речовини групи “Б ” (Додаток 3, наказ № 490).

Шафи закриваються на ключ, який постійно зберігається у медичної сестри на посту. На внутрішньому боці дверцят прикріплюють список препаратів, які зберігаютьсяв шафі.

Шафа обладнана окремими поличками для препаратів, що їх уводять внутрішньовенно, стерильних розчинів для зовнішнього застосування, речовин із сильним запахом, легкозаймистих речовин (спирт, ефір), для перев’язувальних матеріалів.

Потрібно стежити за терміном зберігання ліків. Мікстури зберігають у холодильнику протягом 5 діб, відвари — 3 доби, розчин пеніциліну — до однієї доби, краплі для очей — до 3 діб,стерильні розчини в закритих пляшках — 10 діб.

III. Облік медикаментів

Облік медикаментів веде старша медична сестра, у неї зберігається і журнал обліку лікарських препаратів, підписаний головним лікарем. Після того як старша медична сестра видасть ліки пататній медичній сестрі, вона реєструє кількість ліків указує прізвище хворого, номер його історії хвороби.

На посту медичної сестри зберігається журналобліку наркотиків. Він прошнурований, пронумерований, підписаний головним лікарем і скріплений печаткою.У цьому журналі чергова медична сестра веде облік використаних наркотиків, відмічає номер історії хвороби, прізвище хворого, кількість використаних ліків (Додаток 3, наказ № 356).

Внутрішнє застосування ліків

Перевага і недоліки внутрішнього застосування ліків. Перевага застосування лікарських речовин усередину полягає в тому, що вживають їх у нестерильному вигляді і в різних формах (порошках, таблетках, краплях, капсулах, мікстурах).Недоліком внутрішнього застосування ліків є повільне всмоктування їх, часткове руйнування травними соками, унаслідок чого не завжди можливе підтримання потрібної концентрації препарату в кров’яному руслі.

Пероральне використання ліків

Вживання лікарських препаратів через рот є найпоширенішим способом, бо має значні переваги, а саме: він найбільш фізіологічний; зручний у використанні; можна застосовувати різні лікарські форми; коли треба безпосередньо впливати на травний шлях, він незамінний. Прикладом цього можуть бути введення антацидних (протикислотних) препаратів, які гальмують підвищене вироблення хлоридної кислоти клітинами слизових залоз шлунка при виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки, або введення травних ферментів при порушенні секреції травних залоз.

Метод вживання лікарських препаратів через рот має певні недоліки'.

• препарат тривалий час не всмоктується;

• виникають труднощі у створенні та підтриманні певної концентрації лікарського

препарату в крові;

• деякі лікарські препарати руйнуються в травному каналі або печінці;

• певні групи препаратів (наприклад, саліцилати) значно подразнюють травний канал;

• уживання лікарського препарату неможливе, якщо у хворого порушений акт ковтання; у такому разі лікарські препарати вводять через тонкий зонд у розчиненому вигляді;

• складно уживати ліки дітям, психічно хворим, збудженим хворим.

Через рот уживають тверді (таблетки, порошки, капсули, драже) та рідкі (мікстури, відвари, настоянки, настої, емульсії) лікарські форми.

Призначаючи лікарські препарати вживати через рот, слід ураховувати такі чинники: якщо лікарський препарат подразнює травний канал (ацетилсаліцилова кислота, препарати заліза), слід уживати його після їди; препарати, що стимулюють травлення (жовчогінні, ферментні, шлунковий сік) уживають під час їди; антацидні препарати, що знижують кислотність шлункового соку, уживають передїдою.

Правила роздавання ліків хворим

1. У листі призначень лікар вказує потрібні препарати хворому, визначає індивідуально дозу, кількість уживань на добу, шлях уведення і ставить свій підпис проти дати призначення.

2. Перед роздаванням ліків медична сестра обов’язково миє руки.

3. Виконуючи призначення лікаря, медична сестра керується журналом, що є на посту, або листком призначень лікаря.

4. Разові призначення (снодійні, препарати від болю голови) медична сестра виписує з історії хвороби.

5. Уживання більшості ліків затежить від часу споживання їжі, а саме:

• натще вживають проносні препарати, мінеральні води, жовчогінні трави;

• після їди (через 30хв) — препарати,що подразнюють слизову оболонку травногоканалу (бром, ацетилсаліцилову кислоту, препарати заліза), травні ферменти;

• перед їдою — шлунковий сік, лужні препарати, препарати, що діють на патогеннуфлору кишок (фталазол, імодіум);

• під час їди — травні ферменти, жовчогінні препарати, препарати заліза;

• у проміжках між їдою — усі індиферентні для функції травного каналу лікарські препарати (сульфаніламідні, антибіотики тощо);

• снодійні — за 30хв до сну;

6. Перед роздаванням ліків медична сестра обов’язково звіряє етикетку на упаковціз призначеннями, перевіряє термін придатності ліків, один раз на добу роздає ліки згідно з їх уживанням. Ліки розкладені у спеціальному ящику наперелому столику.

7. Хворі вживають ліки тільки в присутності медичної сестри або лікаря.

8. Хворі, які самостійно пересуваються, одержують ліки біля поста медичної сестри самі; тяжкохворим медична сестра приносить ліки в палату і допомагає їх прийняти. дає запити перевареною водою із поїльника.

9. Водні розчини ліків, відвари дають хворим у градуйованих мензурках з мітками 5, 10, 15 та 20 мл.

10. Спиртові розчини (наприклад, корвалол) відмірюють краплями в мензурку, наливають туди 10—15 мл води, змішують і дають випити хворому. Ці препарати обов'язково потрібно запити водою.

11. Порошок висипають на язик, ближче до кореня, де менше смакових чутливих сосочків, і дають запити невеликою кількістю води. Якщо порошки дуже неприємніна смак, до них можна додати трохи цукру.

12. Ліки в капсулах не рекомендується розжовувати, а слід проковтнути капсулу цілоюпоясніть хворому призначення капсули.

13. Запропонуйте хворим запити ліки перевареною водою.

14. Якщо хворий уживає йодумісні препарати або препарати ацетилсаліцилової кислоти, запропонуйте запивати їх молоком.

15. Калійумісні препарати порекомендуйте запити томатним соком.

16. Якщо хворий уживає ліки, що містять кислоти або препарати заліза, порекомендуйте після вживання прополоскати рот перевареною водою, щоб не псувалися зуби.

17. Поясність хворим, що в період уживання ліків протягом доби потрібно багато пити, тому що з організму лікарські речовини виводяться переважно нирками. Недостатнє і несвоєчасне виведення їх з організму спричинює виникнення сечокам’яної хвороби.

18. У листку призначень зробіть відмітку про виконання.

Запам’ятайте!

— Не видавати хворому в руки всю добову дозу ліків, тому що він може вжити її одразу, а це може стати причиною отруєння.

— Не залишати ліки біля хворого на тумбочці, бо часто хворі вживають їх із запізненням, а іноді й зовсім не вживають.

— Якщо випадково ви дали хворому інші ліки або перевищили дозу, негайно повідомити лікаря.

— Не давати хворому лікарські препарати без призначення лікаря, оскільки навіть звичайні ліки в певних ситуаціях можуть призвести до тяжких наслідків.

— Про всі скарги хворого на неприємні відчуття від ужитих ліків або про відмову хворого від їх уживання негайно повідомити лікаря.

— Якщо ліки неприємні на смак або запах, хворого треба попередити про це і порекомендувати найліпший спосіб уживання таких ліків.

— Якщо ліки впливають на забарвлення калу або сечі, слід попередити хворого про це.

— З появою найменших ознак неадекватної реакції на ліки або ускладнення медична сестра має негайно повідомити про це лікареві.

Медична сестра не може самостійно призначити хворому ліки або змінити призначення лікаря. Це вона може зробити тільки в тому разі, якщо лікар відсутній у відділенні. Водночас медична сестра, безпосередньо спостерігаючи за хворими, може затримати призначення лікаря, наприклад, якщо хворий погано переносить препарат або в нього виникла алергічна реакція, коли потреба у призначенні певного лікарського препарату відпала, наприклад, якщо хворий,якомупризначили снодійні, заснув.

Медична сестра має пам'ятати про важливу роль віри хворого в успішність призначеного лікування, тому вона не має права пропустити точного часу роздачи ліків, зневажливо ставитися до призначення того чи того препарату.