- •Побудова системи моніторингу.
- •Види екологічних спостережень і досліджень.
- •Екологічне прогнозування.
- •Класифікація системи моніторингу.
- •Глобальний моніторинг.
- •Екологічний моніторинг.
- •Суть кліматичного моніторингу.
- •Поділ системи спостереження за основними кліматичними показниками.
- •Біологічний моніторинг і біоіндикація.
- •Біотестування.
- •Методи біотестування.
- •Діагностика й прогностичний моніторинг канцерогенного забруднення водного середовища.
- •Екологічне нормування.
- •Основні джерела забруднень і забруднювачі атмосферного повітря.
- •Моніторинг атмосферного повітря.
- •Склад і характеристика природних вод.
- •Програми спостережень за гідрологічними, гідрохімічними, гідро біохімічними показниками.
- •Організація моніторингу підземних вод.
- •Моніторинг океанів і морів.
- •Основи агроекологічного моніторингу.
- •Методи й засоби радіаційного контролю.
- •Устрій і робота аспіратора м-822.
-
Програми спостережень за гідрологічними, гідрохімічними, гідро біохімічними показниками.
Програми спостережень за гідрологічними та гідрохімічними показниками поділяються на обов’язкову, першу, другу і третю скорочені.
При здійсненні обов’язкової програми проводять:
-
гідрологічні спостереження: витрати води, швидкість течії на водотоках або рівень води на водоймах;
-
гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, колірність, прозорість, запах; концентрації розчинених у воді газів – кисню, діоксиду вуглецю; концентрація завислих речовин; водневий показник рН; окисно-відновний показник Eh; концентрації головних іонів – хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатних, кальцію, магнію, натрію, калію, суми іонів; хімічне споживання кисню ХПК; біохімічне споживання кисню за п’ять діб БПК5; концентрації біогенних елементів – амонійних, нітритних, нітратних іонів, фосфатів, загального заліза, кремнію; концентрації широко розповсюджених забруднюючих речовин – нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин СПАР, летких фенолів, пестицидів і сполук металів.
За першою скороченою програмою виконують:
-
гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймах;
-
гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація розчиненого кисню, водневий показник (рН), питома електропровідність.
За другою скороченою програмою проводять:
• гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймах;
-
гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, водневий показник рН, питома електропровідність, концентрація завислих речовин, хімічне споживання кисню ХПК; біохімічне споживання кисню за 5 діб; концентрація двох-трьох забруднюючих речовин, основних для води в даному пункті.
При здійснені третьої скороченої програми проводяться:
-
гідрологічні спостереження: витрати води, швидкість течії на водотоках або рівень води на водоймах;
-
гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник рН; концентрація розчиненого кисню; хімічне споживання кисню; біохімічне споживання кисню за 5 діб; концентрація всіх речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.
В пунктах першої категорії щоденно за першою скороченою програмою. На цих пунктах спостереження здійснюється відбір проб щодекадно за другою скороченою програмою щомісячно – за третьою скороченою програмою, а в основні фази водного режиму – за обов'язковою програмою.
В пунктах другої категорії візуальні спостереження виконують щоденно, щодекадно - за першою скороченою програмою, щомісячно - за третьою скороченою програмою, а в основні фази водного режиму – за обов'язковою програмою.
В пунктах третьої категорії спостереження здійснюють щомісячно за третьою скороченою програмою, в основні фази водного режиму - за обов'язковою програмою.
В пунктах четвертої категорії спостереження проводяться за обов’язковою програмою в основні фази водного режиму.
Спостереження за якістю поверхневих вод за гідробіологічними показниками дозволяє безпосередньо з’ясувати склад і структуру угруповань гідробіонтів. Якість води визначається сукупністю гідробіологічних показників: зообентосом, перифітоном, зоопланктоном і фітопланктоном.
Спостереження за гідробіологічним станом водотоків здійснюється на стаціонарній гідрометричній мережі за програмами, які обумовлені категорією пункту спостереження. Спостереження проводять за двома програмами: скороченою та повною.
Впровадження у систему спостережень за якістю води гідробіологічних методів дозволяє безпосередньо з'ясувати склад і структуру угруповань гідробіонтів.
Повна програма спостережень за якістю поверхневих вод по гідробіологічних показниках передбачає: дослідження фітопланктону; дослідження зоопланктону; дослідження зообентосу; дослідження перифітону; визначення мікробіологічних показників; вивчення фотосинтезу фітопланктону та деструкції органічної речовини, визначення співвідношення інтенсивності фотосинтезу до деструкції органічної речовини, вмісту хлорофілу; дослідження макрофітів.
Скорочена програма спостережень за якістю поверхневих вод по гідробіологічних показниках передбачає дослідження: фітопланктону; зоопланктону; зообентосу; дослідження перифітону.