6. Класифікація системи моніторингу.

   Принципи класифікації	Існуючі або розроблювані системи (підсистеми) моніторингу
   Універсальні системи	Глобальний моніторинг(базовий, регіональний, імпактний рівні), включаючи фоновий і палеомоніторінг. Національний моніторинг. (Загальнодержавна служба спостережень і контролю за рівнем забруднення навколишнього середовища). Міжнаціональний, міжнародний моніторинг (моніторинг транскордонного переносу забруднюючих речовин)
   Реакція основних складових біосфери	Геофізичний моніторинг Біологічний моніторинг (включаючи генетичний) Екологічний моніторинг (включаючи вищезгадані види)
   Різні середовища	Моніторинг антропогенних змін (включаючи забруднення і реакцію на нього) в атмосфері, гідросфері, грунті, кріосфері, біоті.
   Чинники і джерела впливу	Моніторинг джерел забруднень. Інгредієнтний моніторинг (окремих забруднюючих речовин, радіоактивних випромінювань, шумів і т.п.)
   Гострота і глобальність проблеми	Моніторинг океану, моніторинг озоносфери
   Методи спостережень	Моніторинг за фізичними, хімічними і біологічними показниками. Супутниковий моніторинг (дистанційні методи)
   Системний підхід	Медико-біологічний (стан здоров’я), екологічний, кліматичний, біоекологічний, геоекологічний, біосферний.

7. Глобальний моніторинг.

ГСМНС передбачено створення директорату, центру зв’язку і збору даних, лабораторій по розробці стандартів, інтегральної мережі регіональних центрів і служб спостереженнь.

Ця система складається з п’яти взаємозв’язаних підсистем: вивчення кліматичних змін, дальнього перенесення речовин, що забруднюють середовище, гігієнічних аспектів середовиша, дослідження Світового океану і ресурсів суші. Існують 22 мережі станцій системи глобального моніторингу, що діють, а також міжнародні і національні системи моніторингу.

Ціллю ГСМНС є вивчення Землі. В Україні основними напрямками глобального моніторингу вважаються вивчення: глобальних змін клімату внаслідок забруднення; ефектів, пов'язаних з поширенням забруднюючих речовин на великі відстані, (наприклад, закислення середовища під впливом викидів в атмосферу сірки); антропогенних впливів, що мають велику інертність ефектів, наприклад, кумулятивного ефекту органічних пестицидів і ін.

8. Екологічний моніторинг.

Екологічний моніторинг – це комплексна підсистема моніторингу біосфери; він включає спостереження, оцінку і прогноз антропогенних змін в стані абіотичної складової біосфери, відповідну реакцію екосистем на ці зміни і антропогенні зміни в екосистемах, зміни, пов'язані з впливом забруднень (сільськогосподарське використання земель, вирубка лісу, урбанізація). Таким чином, екологічний моніторинг включає в себе біологічний і геофізичний.

Завданням екологічного моніторингу є виявлення в екосистемах змін антропогенного характеру. До екологічного моніторингу також відноситься моніторинг стану ґрунту, рослинного покрову водних ресурсів, морських ресурсів, моніторинг біосфери.

При екологічному моніторингу проводять спостереження на імпактному, регіональному та фоновому рівнях (в глобальних і регіональних масштабах). Система екологічного моніторингу передбачає екологічне районування території; створення мережі об’єктів спостереження стану компонентів біосфери (атмосферного повітря, опадів, поверхневих, грунтових, підземних вод, грунту, рослинності); визначення методів та контролюючих показників.

При екологічному моніторингу навколишнього середовища в межах території країни, регіонів, областей, районів, міст необхідно дотримуватись вимог щодо масштабів проведення досліджень і картографування їх результатів.

Для виявлення основних тенденцій змін в екосистемах, залежностей між дією різних факторів та біологічними реакціями в екологічному моніторингу використовуються польові спостереження, експериментальні дослідження, математичне моделювання.