21. Текстові файли

Для написання більшості складних програм потрібен обмін даними з файлами. У цій главі ми розглянемо тільки текстові файли, для роботи з бінарними й типізованими файлами див. спеціальну літературу й главу 22.

21.1 Загальні операції

Для роботи з кожним файлом описується змінна типу text:

var f:text;

Її називають файловою змінної. Якщо програма використовує кілька файлів одночасно, для кожного з них описується така змінна. Можна використовувати й одну змінну для декількох файлів, якщо вони обробляються послідовно, і кожний наступний файл відкривається після завершення роботи з попереднім. Уся робота з файлом відбувається через файлову змінну, ім'я файлу нам доведеться вказати тільки один раз наступним оператором:

assign (f,'ім'я_файлу');

де f– раніше описана файлова змінна.

Цей оператор передує відкриттю файлу й зв'язує файлову змінну з файлом на твердому або гнучкому диску. У якості імені файлу може бути зазначене фіксоване ім'я:

assign (f,'data.txt');{буде відкриватися файл із іменем data.txt з поточної папки}

assign (f,'a:\my.dat');{буде відкриватися файл my.dat з кореневої папки дискети}

Ім'я файлу також може бути введене користувачем із клавіатури:

Var name:string; f:text;

Begin

Writeln ('Уведіть ім'я файлу:');

Readln (name);

Assign (f,name);

. . .

або передане програмі параметром командного рядка (див. п. 5.3).

Після зв'язування слід відкритифайл. Кожний файл може бути відкритий тільки в одному із трьох режимів – длячитанняданих, длязаписунових даних ( при цьому, якщо файл уже існував, його колишній уміст буде стертий) або длядодаванняданих у кінець файлу. Якщо потрібно спочатку прочитати дані з файлу, а потім переписати цей же файл, слід відкрити файл для читання, після читання закрити його й знову відкрити для запису. Відкриття файлу виконується одним із трьох операторів:

reset (f);- відкрити для читання

rewrite (f);- відкрити для запису

append (f);– відкрити для додавання

Читання або запис данихздійснюється знайомими нам операторамиread, readln, write і writeln, алепершим параметромцих операторів вказується ім'я файлової змінної:

Var a,b,c:real; f1,f2:text;

Begin

Assign (f1,'read.txt');

Assign (f2,'write.txt');

Reset (f1); {відкрили файл read.txt з поточної папки}

Rewrite (f2); { для читання, а файл write.txt для запису}

Read (f1,a,b); {Прочитали 2 числа з файлу read.txt}

C:=(a+b)/2;

Writeln (f2,c:6:2); {записали значення c і переклад рядка у файл write.txt}

. . .

Після того, як усі операції з файлом виконані, його слід закрити, особливо якщо відбувався запис або додавання даних:

close(f);{закрили файл, пов'язаний з файлової змінноїf}

При роботі з файлами можуть виникнути помилки, зв'язані як з відсутністю потрібного файлу на диску, так і із проблемами читання або записи (наприклад, ми намагаємося відкрити файл для запису на захищеному від запису диску). Тому оператори відкриття файлу й читання або записи даних слід захищати директивою компілятора {$I-}. . .{$I+}, а після оператора перевіряти статус операції введення-виведення за допомогою стандартної функціїIoresult:

var f:text; name,s:string;

begin

writeln ('Уведіть ім'я файлу для відкриття:');

readln (name);

assign (f,name);

{$I-}reset(f);{$I+}

if Ioresult<>0 then begin

writeln ('Не можу відкрити файл ',name,' для читання!');

writeln ('Натисніть Enter для виходу із програми');

readln;

halt;

end;

readln(f,s);

writeln ('Перший рядок цього файлу виглядає так:');

writeln (s);

close(f);

writeln ('Натисніть Enter для виходу із програми');

readln; end.

У подальших прикладах ми для стислості не завжди будемо виконувати ці перевірки, але гарний стиль програмування припускає, що у своїх програмах Ви будете їх робити.

При читанні з файлів найчастіше обсяг, що читаються даних невідомий заздалегідь. Тому необхідна функція, що вміє визначати, чи прочитані вже всі дані:

Function Eof(Var F : Text) : Boolean;- повертає істину, якщо при читанні досягнуться кінець файлу

Function Eoln (Var F : Text) : Boolean;- повертає істину, якщо при читанні досягнуться кінець рядка

Як правило, основний цикл читання файлу із заздалегідь невідомою кількістю рядків виглядає так:

While not eof (f) do begin

{оператори для читання рядків файлу й роботи з ними}

End;

При читанні з одного файлу "змішаних" строкових і числових даних слід перевіряти, дійсно чи в потрібних рядках файлу втримуються числа. Для цього можна використовувати стандартну процедуру val. Як правило,форматфайлів, що розуміються тієї або інший програмою, вибирається програмістом, і важливо передбачити реакцію програми на помилковий формат вихідних даних. Допустимо, наша програма являє собою найпростіший телефонний довідник, що включає імена абонентів і по одному телефонному номеру на кожне ім'я. Формат файлу, що зберігає дані довідника, також виберемо найпростішим:

Прізвище1

Номер1

Прізвище2

Номер2

і т.д., тобто, у рядках 1,3,5,… файлу втримуються прізвища абонентів, а в рядках 2,4,6,… їх номера телефонів. Приймемо також, що файл довідника називається phones.txt, існує й перебуває в тій же папці, звідки запускається програма.

var f:text;

name,phone,search:string;

number,strings:longint; error:integer; found:boolean;

begin

assign (f,'phones.txt');

reset(f);

writeln ('Уведіть прізвище абонента для пошуку:');

readln (search);

strings:=1; {Лічильник прочитаних рядків файлу}

found:=false; {Перемикач станів "знайдене"-"не знайдене"}

while not eof(f) do begin

readln (f,name); {Прочитали прізвище}

readln (f,phone); {Прочитали номер}

val (phone,number,error);

{Пробуємо номер-рядок перетворити в число}

if error<>0 then begin {якщо це не вдалося зробити - помилка}

Writeln ('Помилка - немає номера телефону! Номер рядка=', strings);

Writeln ('Натисніть Enter для виходу із програми');

Readln;

Halt;

end;

if name=search then begin

writeln ('Телефон знайдений:',number);

found:=true;

break;

end;

strings:=strings+1;

end;

close (f);

if found=false then writeln ('Телефон не знайдений!');

Writeln ('Натисніть Enter для виходу із програми');

Readln;

end.

Зрозуміло, цій програмі бракує як уміння редагувати, що відкривається їй довідник, так і гнучкості при пошуку – наприклад, вона розрізняє як різні символи рядкові й прописні букви в прізвищі, що вводиться.