2.1.11 Висновки

1 . Вивчено властивості вакуумної дуги , отриманої при пробої міжконтактного проміжку 0,25 ... 1,00 мм.

2 . Виявлено , що значення струму зрізу залежить від максимального струму дуги. При відключенні струмів переважно індуктивного характеру спостерігаються рівноімовірні значення струму зрізу від 1 до 6 А , у той час як при відключенні струмів переважно активного характеру ток зрізу не перевищує 2 А. У будь-якому випадку струм зрізу є випадковою величиною.

3 . Зріз струму аперіодичної форми відбувається за кілька мікросекунд . Швидкість підходу струму до нуля при зрізі струму становить 6,5 .. . 1,4 А / мкс при збільшенні індуктивності ланцюга від 0,82 до 6,28 мГн . Кореляції між струмом зрізу і значенням індуктивності електричного кола не спостерігається.

4 . Якщо різка зміна струму вакуумної дуги відбувається при підйомі струму після його проходження через нуль , то спостерігається залишковий струм. Амплітуда залишкового струму зростає від 3,4 до 5,3 А при збільшенні міжконтактного відстані від 0,25 до 1,00 мм. Оскільки швидкість зміни струму при цьому невелика, перенапруги не наблюдаються на індуктивності 0,82 ... 7,64 мГн .

3.Дослідження струмів короткого замикання у вимикачах високої та низької напруги на пеом.

3.1.Теоретичні положення

3.1.1 Поняття примусових та вільних струмів і напруг

Стан електричного кола в будь-який момент часу визначається кількістю електромагнітної енергії, що є у окремих елементах кола. В загальному випадку будь-яку складну мережу з постійними параметрами можна зобразити еквівалентним колом, яке має тільки три послідовних ділянки r, L, C (рис.3.1), до яких прикладена синусоїдна напруга:

, (3.1)

де - початкова фаза напруги.

Рис.3.1. Напруги і струм y електричному колі з послідовно з'єднаними резистором r, індуктивністю L, ємністю C.

Тоді для будь-якого моменту часу t після вмикання напруги згідно із законом Кірхгофа маємо:

, (3.2)

де – падіння напруги на резисторі r, – напруга на індуктивностіL,– напруга на ємностіC.

Звичайно рівняння (3.2) записують у вигляді:

. (3.3)

Після закінчення перехідних процесів у колі запаси енергії у L і С будуть іншими, у колі наступить сталий режим з іншим струмом, що не відрізняється від одного періоду до другого періоду. Цей струм називають примусовим , тому у сталому режимі рівняння (3.2) має вигляд:

. (3.4)

Суттєво, що під час перехідного процесу змінюються запаси енергії у L і С, в результаті чого у колі проходить струм, який називають вільним .

Оскільки в наших умовах генератор можна вважати потужним з внутрішнім опором = 0, то проходження вільного струму не створює на ньому відповідного падіння напруги. Тому рівняння (3.3) приймає вигляд:

. (3.5)

При проходженні черезr частина енергії перетворюється в тепло, в результаті вільний струм закінчується, коли запаси енергії у L і С досягають сталих значень.

З рівнянь (3.3) - (3.5) безпосередньо маємо:

. (3.6)

Легко показати, що для всього кола і для падінь напруги на окремих його ділянках справедливе співвідношення:

. (3.7)

Метод аналізу та обчислення перехідних процесів у електричних колах з використанням понять повних, примусових та вільних струмів і напруг називається класичним.