Білет №14 Мовна норма у віртуальному просторі.

Поява Інтернету у 60-их роках ХХ ст. як комунікативного каналу, а в ХХІ ст. як засобу масової комунікації призвело до виникнення не тільки глобального інформаційного простору, але й особливих віртуальних світів, мережних товариств, мережної культури і мови. Сьогодні можна з упевненістю говорити про зародження нового стилю – стилю Інтернет-спілкування. Цей особливий функціональний різновид мови – мова електронних засобів комунікації – почав привертати увагу вчених-філологів ще наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Особливості мови Інтернет-спілкування:

• Оскільки інформація, що передається, має максимально стислий зміст, вона подається без розділових знаків та розрізнення великих і малих літер.

• Спостерігається вживання російських слів (пока, приветики), позначене елементарним незнанням або небажанням правильного написання слів (извените, памагите). Лінгвісти говорять навіть про те, що принцип «пишу, як чую» стає в Інтернеті комунікативною нормою. Проте М. Кронгауз вважає, що мода на цю специфічну мову незабаром пройде, а такі слова стануть банальними мовленнєвими кліше, втративши свою новизну і привабливість. Вони залишаться лише нагадуванням про лінгвістичні ігри раннього періоду розвитку Інтернету.

• Традиційними стали абревіатурні скорочення англійських виразів (ok – з англ. o’key – добре; norm – усе нормально), молодіжні сленгові слова (мобілка, по ходу).

• «Смайлики» (посмішки). Це спеціальні знаки, якими можна виражати свої почуття при написанні листів чи відповідей на них (досить повернути голову на 90 градусів ліворуч, щоб зрозуміти, що саме цей «смайлик» означає). Найцікавіше, що «смайлики» ставляться зовсім не на початку листа (як варто було б припускати), а наприкінці, коли тон листа продиктований текстом і правильно зрозумілий. Доходить до того, що деякі відвідувачі чатів уже зовсім не сприймають текст без супровідних «смайликів», що вказують їм напрямок поворотів емоцій.

• На синтаксичному рівні вживаються односкладні означено-особові речення (Сижу за компом), еліптичні речення (Буду завтра).

• У словах, фразах чи реченнях великими буквами виділяються окремі букви або буквосполучення, що вказує на посилення емоційності та експресивності.

Зазначимо, що на лінгвістичне оформлення текстів впливають вік, освіта, фах, стать. Крім того, інтенсивність використання російських слів обумовлене мовною ситуацією того чи іншого регіону України, а домінування англійської мови у віртуальному просторі відображає її позицію та силу впливу в сучасному світі.

Отже, лібералізація норм літературної мови, послаблення певних стилістичних обмежень, збільшення варіативності мовних одиниць і слововживання в цілому, неконтрольований потік іншомовної лексики є характерними для епохи новітніх інформаційних технологій. Сприймаючи ці явища, необхідно дбати про культуру і красу мови, намагаючись дотримуватися мовних традицій.

Білет №15 Стандарт і субстандарт. Нормативні вимоги до усного і писемного висловлювання.

Стандарт – це відтворена у процесі функціонування нормалізована мова.

Субстандарт – це ненормалізована мова, окремо соціально або географічно обмежених груп.

Неодмінною умовою успіху є дотримання загальних вимог, які визначають рівень культури усного ділового мовлення:

• Ясність, недвозначність у формулюванні думки.

• Логічність, смислова точність, небагатослівність мовлення.

• Відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення.

• Співмірність мовних засобів та стилю викладу.

• Різноманітність мовних засобів (багатство лексики в активному словниковому запасі мовця).

• Самобутність, нешаблонність в оцінках, порівняннях, зіставленнях, у побудові висловлювань.

• Виразність дикції, відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.