5. Розподіліть подані нижче підсистеми за рядами соціальних спільнот та соціальних інститутів

Соціальні інститути	Соціальні спільноти
Наука, освіта, політика, шлюб, гроші, власність, економіка, батьківство, асоціації.	Жінки, класи, нації, селяни, лікарі, раси.

6. Розкрийте зміст понять „суспільне” та „соціальне” та їх співвідношення.

Поняття «соціальне» та «суспільне» вперше ввів до наукового обігу Карл Маркс.

У соціології відсутнє чітке розмежування між поняттями «суспільне» та «соціальне». Так як тривалий період поняття «соціальне» розглядалось як синонім понять «суспільне» й «громадянське». Проте з розвитком соціології термін соціальне набув самостійного значення, що повязують з деякими причинами.

По-перше, у наукових працях К. Маркса і Ф. Енгельса при аналізі суспільства, його процесів і відносин використовуються два терміни, які існують у німецькій мові (як і в українській та російській) — «суспільне» (нім. gesellschaftlich) і «соціальне» (нім. sozial). Основоположники марксизму вживали поняття «суспільне», «суспільні відносини» тощо, коли мова йшла про суспільство в цілому, про взаємодію його сторін — економічної, політичної, ідеологічної і т. д. Коли ж вони досліджували природу відношення людини до людини, до чинників і умов життєдіяльності, положення людини й її ролі у суспільстві, то застосовували поняття «соціальне», «соціальні відносини». В їхніх працях «соціальне» нерідко ототожнювалося з поняттям «громадянське». З останнім пов'язувалася взаємодія людей у рамках конкретних соціальних спільнот (родина, клас і т. д.). В англійській мові такого розмежування немає, там є тільки термін «соціальне» (англ. social), як у широкому, так і у вузькому значеннях.

У країнах Західної Європи та США, де домінувала емпірична соціологія, коли постало питання про розробку загальної соціологічної теорії, було введене поняття «соцієтальне» (англ. societal), що його вперше використав 1903 року А. Келлер для соціологічного аналізу організаційних аспектів життєдіяльності суспільства. Це поняття використовується для характеристики суспільства в цілому, всієї системи суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних тощо). Таким чином, пропонується розуміти «суспільне» як «соцієтальне».

З приводу останнього ототожнення у науці немає одностайності. Наприклад, М. Ільїн доволі чітко розрізняє «суспільне» і «соціальне», називаючи останнє «соцієтальним». При цьому він посилається на теорію інтеракції німецького суспільствознавця Нікласа Лумана. «Соцієтальне» тут є предметом емпіричної соціології й синонімом «соціального» у вузькому значенні. З іншого боку, Е. Андрєєв пропонує осмислення понять «суспільного», «соціального» та «соцієтального» через співвідношення ідеального та реального: сутність «соціального» є ідеальною, в тому числі, й у розумінні прагнення до вищої досконалості. Категорія ж «соцієтальне» відображає те суспільство, яке є насправді, з усіма притаманними йому фактами розколу, відчуження тощо.

По-друге, існує два підходи до розуміння «суспільного» та його співвідношення із «соціальним». Згідно з першим, «суспільне» тотожне поняттю «соціальне» і означає все те, що належить до суспільства й відмінне від природи. За другим підходом, «соціальне» охоплює лише ті аспекти «суспільного», які визначаються місцем людей у соціальній структурі, відносинами між соціальними групами та представниками різних класів, націй, трудових колективів тощо. Таким чином, поняття «суспільне» та «соціальне» є синонімами, коли йдеться про суспільство в цілому як надприродну частину буття, як соціальну форму руху матерії, тобто власне у філософському розумінні. З іншого боку, «соціальне» є одним з аспектів «суспільного» з точки зору сферного підходу, згідно з яким в суспільстві як цілісній системі виокремлюються такі сфери, як економічна, політична, соціальна, духовна, екологічна. Отже, «суспільне» в-основному розуміється як більш широке поняття порівняно із «соціальним»