Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
sopromat_metoda_2_semestr_doc.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
1.74 Mб
Скачать

ЗАДАЧА 3 НЕПЛОСКИЙ ЗГИН

На балку діє просторова система сил (рис. 3.1, табл. 3.1). З умови міцності дібрати безпечний переріз балки вказаної форми. Вважаючи осі y і z (рис. 3.1) головними центральними осями заданого перерізу, розташувати його найраціональнішим чином. У небезпечному перерізі знайти положення нейтральної лінії і побудувати сумарну епюру розподілу напружень. Визначити величину та напрямок повного прогину у вказаному перерізі А. Взяти a =1 ì , nT =1,5 .

Таблиця 3.1. Варіанти завдань до задачі 3

Варіант

q, êÍ ì

Ð, êÍ

Ì , êÍ ×ì

α, ðàä

Переріз

Матеріал

0

10

12

14

π/3

[]

Сталь 10

1

12

14

18

π/6

][

Сталь 20

0

10

12

14

π/3

[]

Сталь 10

3

18

25

30

3π/4

[]

Сталь 30

4

2

6

8

5π/6

][

Сталь 35

5

6

10

10

4π/3

ΙΙ

Сталь 40

6

4

8

12

5π/4

[]

Сталь 45

7

8

15

15

7π/3

][

Сталь 50

8

16

18

30

π/4

ΙΙ

Сталь 55

9

20

40

50

7π/6

[]

Сталь 60

План розв’язування задачі

1.Зобразити в масштабі розрахункову схему.

2.Розкласти всі навантаження на складові, що діють у головних площинах xy та xz .

3.Побудувати епюри згинальних моментів M y і M z (поперечними

силами Qy і Qz в розрахунках на міцність та жорсткість знехтувати). 4. Визначити небезпечний переріз балки.

27

0

5

1

6

2

7

 

3

8

4

9

Рис. 3.1. Варіанти розрахункових схем балок до задачі 3

5. Вибрати раціональне розташування перерізу вказаної форми.

28

6.Методом послідовних наближень дібрати переріз з розрахунку на міцність за нормальними напруженнями.

7.Визначити положення нейтральної лінії в небезпечному перерізі і побудувати епюру сумарних напружень.

8.Будь-яким з відомих методів визначити прогини балки в перерізі А у головних площинах xy та xz , а потім обчислити величину повного прогину та знайти його напрямок у вибраній системі координат. Для цього слід накреслити переріз в масштабі, векторну діаграму переміщень його центру мас, зобразивши в певному масштабі знайдені вектори переміщень у головних площинах, та знайти вектор сумарного переміщення. Обчислити кут його нахилу відносно однієї з головних осей.

Розв’язання задачі

Дано (рис. 3.2): q =10 кН м , P = 20 кН , M =15 кН ×м , a =1 м , α = 30° , переріз – [] (два швелери), матеріал – сталь 20 з модулем пружності Е = 2 ×105 МПа та границею текучості σт = 250 МПа , коефіцієнт запасу міцності nò =1,5.

1. Зобразимо розрахункову схему, розклавши попередньо всі сили на складові, що діють у головних площинах xy та xz (рис. 3.3).

Рис. 3.2. Розрахункова схема балки для умов неплоского згину

29

В даному прикладі слід розкласти лише рівномірно розподілене навантаження q:

qy =10 ×cos30° =10 ×23 ≈ 8,66 кН м ; qz = 10 ×sin30° =10 ×0,5 = 5 кНм .

Рис. 3.3. Розрахункова схема балки модифікована

2. Визначаємо опорні реакції в кожній площині з умов рівноваги балки (розрахункові схеми подані на рис. 3.4).

Уплощині xy :

åM zB = RCy ×1− M qy ×1×0,5 = RCy ×1−15 − 8,66 ×1×0,5 = 0 ;

åM zC = −M + RBy ×1− qy ×1×1,5 = −15 + RBy ×1− 8,66 ×1×1,5 = 0 .

Звідси RСy =19,33 кН , RBy = 27,99 кН .

Уплощині xz :

åM yB = RCz ×1− P ×1+ qz ×1×0,5 = RCz ×1− 20 ×1+ 5 ×1×0,5 = 0 ;

åM yC = RBz ×1− P ×2 + qz ×1×1,5 = RBz ×1− 20 ×2 + 5 ×1×1,5 = 0 . Звідси RСz = 17,5 кН , RBz = 32,5 кН .

30

3. Побудуємо в площинах xy та xz епюри згинальних моментів M y і M z . Для цього запишемо вирази для згинальних моментів для кожної ділянки у відповідних площинах. Ці вирази нам знадобляться також при визначенні прогинів балки у заданому перерізі А.

Рис. 3.4. Епюри згинальних моментів

У площині xy :

 

 

 

 

 

 

 

I : 0 ≤ x ≤1 ì :

M z ( x) = −M + RC y ×x .

II : 0 ≤ x ≤1 ì :

M z ( x) =

q

y

x2

 

 

.

 

2

У площині xz :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I : 0 ≤ x ≤1 ì :

M y ( x) = −RC z ×x .

II : 0 ≤ x ≤1 ì :

M y ( x) =

qz x2

 

P ×x .

 

 

 

2

 

 

 

 

 

Підставляючи числові значення в отримані рівняння, будуємо епюри згинальних моментів M z і M y (див. рис. 3.4, а і б відповідно).

31

4. Аналізуючи епюри згинальних моментів, приходимо до висновку, що небезпечним є переріз В. Тут діють моменти M yB = M y max =17,5 кН ×м і M zB = 4,33 кН ×м . Інші перерізи, згідно з епюрами моментів, менш навантажені. Тому саме для цього перерізу і проведемо необхідні розрахунки, пов’язані з добором безпечних розмірів швелерів та раціональним розташуванням перерізу, з них складеного, відносно головних осей інерції.

5. Почнемо розрахунки з вибору раціонального розташування перерізу балки заданої форми відносно осей y і z. При цьому керуватимемось такими міркуваннями.

Оскільки в площині xz діє більший за абсолютною величиною згинальний момент My, то саме в цій площині розмістимо висоту перерізу. Адже в цьому випадку більшому згинальному моменту відповідатиме більший момент опору перерізу (рис. 3.5).

y

My

M z

M y > M z

z

C 1

z C i

h

Рис. 3.5. Схема раціонального розташування перерізу балки відносно заданої системи координат

6. Як відомо, для такого типу перерізів небезпечна точка збігається з однією з вершин умовного прямокутника, в який даний переріз вписується, і саме з тією точкою, в якій напруження, викликані дією моментів, мають один знак. Для перерізу В умова міцності матиме вигляд:

32

smax

 

=

 

M

zB

 

+

 

M yB

£

[ s] .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wz

Wy

 

 

Невідомими тут є моменти опору перерізу Wz і Wy . Тому розрахунок ведуть методом послідовних наближень. При цьому можна попередньо вибрати деякий номер швелера, визначити моменти опору складеного з цих швелерів перерізу і перевірити його на міцність. В разі значної розбіжності між діючим та допустимим напруженнями слід вибрати інший типорозмір, аж поки ця різниця не досягне мінімального значення.

Примітка: перевантаження, коли діюче напруження smax > [ s] , допускається до 3 %.

В нашому прикладі можна скоротити цей шлях, адже в небезпечному перерізі згинальний момент в одній площині ( M y ) значно перевищує згинальний момент в іншій площині ( M z ). Тому можна спробувати дібрати переріз з умови міцності лише в площині дії максимального моменту, а потім перевірити його на міцність з урахуванням іншої складової моменту.

Виходячи з цих міркувань, запишемо:

s =

 

 

M yB

 

 

£ [ s] .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wy

Допустиме напруження для сталі 20 [ s] = σт = 250 =166 МПа . Отже, nт 1,5

Wy ³

 

M yB

=

17,5 ´106

=105421,7 мм3

=105,42 см3 .

 

[ s]

166

 

 

 

 

 

Ми знайшли необхідний момент опору складеного перерізу відносно осі у. Враховуючи, що момент опору для перерізу, що розглядається,

Wy =

I y

 

2Iy

= 2Wy

 

I yi

 

 

=

i

, де

- момент інерції одного швелера відносно

zmax

zmax

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

осі у (див. рис. 3.5), отримаємо

33

Wyi = 0,5Wy ³ 0,5 ´105,42 =52,71 см3 .

З таблиць сортаментів прокатної сталі вибираємо номер швелера з найближчим більшим значенням моменту опору. Це швелер № 14 з такими

геометричними

характеристиками:

h =140 мм , b = 58 мм , z0 =16,7 мм ,

Wy = 70,2 см3 , I

= 491 см3 ,

 

 

I

zCi

= 45,4 см3 , F =15,6 ñì 2 .

 

i

 

yi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знаходимо моменти інерції

 

Iz

і I y та моменти опору Wz і Wy для

складеного перерізу (див. рис. 3.5):

 

 

 

 

 

 

I y

= 2I

yCi

 

= 2 ´491 = 982 см4 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wy = 2Wy i

= 2 ×70,2 =140,4 см3 ;

 

 

Iz = 2éIzC +

( b - z0 )2 Aù = 2

é45,4 + ( 5,8 -1,67) 2 ´15,6ù

= 622,98 см4

;

ë

i

 

û

 

 

ë

 

 

 

û

 

 

 

 

W =

 

Iz

 

 

=

622,98 =107,41 см3

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

ymax

 

 

5,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевіряємо на міцність переріз з урахуванням M z :

smax

 

=

 

 

M zB

 

+

 

 

M yB

 

=

 

4,3´106

+

17,5 ´106

= 40,03 +124,64 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

107,41´103

140,4 ´103

 

 

 

 

 

Wz

 

 

 

 

Wy

 

 

=164,67 Ì Ï à<166 Ì Ï à.

Умова міцності виконується.

Отже, зупиняємось на перерізі, що складається з швелерів № 14. Проте, згідно з епюрами моментів (див. рис. 3.4), потенційно небезпечним є також переріз С. Хоч тут і діє тільки згинальний момент у площині хy, проте величина його ( M z =15 кН ×м ) близька до величини максимального моменту у вибраному нами небезпечному перерізі В, в той час як момент опору перерізу у цій площині Wz менший від Wy .

Перевіримо на міцність балку в перерізі С:

34

s =

 

 

M zC

 

 

=

 

15 ´106

=139,65 МПа<166 МПа .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

107,41´103

 

 

 

Wz

 

Умова міцності виконується.

7.Визначаємо положення нейтральної лінії в небезпечному перерізі В

ібудуємо епюру сумарних напружень.

Креслимо в масштабі переріз балки (рис. 3.6).

Щоб спростити знаходження положення нейтральної лінії в перерізі та для більшої наочності, зручно спочатку показати положення силової лінії. Вона проходить через квадранти, в яких обидва моменти My і Mz викликають деформації волокон одного знаку: або стиск, або розтяг. Згідно з рис. 3.6 – це другий і четвертий квадранти. Кут нахилу силової лінії до осі у обчислимо за формулою

æ

M yB ö

æ 17,5

ö

a = arctgç

 

¸= arctgç

4,33

¸= 76°.

 

è

M zB ø

è

ø

Визначаємо положення нейтральної лінії відносно осі z:

æ

 

M yB

I

ö

æ

 

17,5

622,98

ö

 

b = arctgç

-

 

´

z

¸= arctg

ç

-

 

´

 

¸

= -69° .

 

 

 

ç

 

M zB

 

¸

 

4,33

 

982

 

è

 

I y ø

è

 

 

ø

 

Проходить нейтральна лінія відповідно через перший і третій квадранти (про це свідчить і знак "−" у формулі для кута β).

Проводимо нейтральну лінію і перпендикулярно до неї – базову лінію епюри сумарних напружень. Проводимо також базові лінії епюр розподілу напружень по сторонах перерізу. Небезпечні точки перерізу – найвіддаленіші від нейтральної лінії. Тобто це точки D i E. Тут діють максимальні напруження: стискувальні для точки D і розтягувальні для точки Е (знак

напружень визначаємо за напрямком дії згинальних моментів M z і M y ).

35

Рис. 3.6. Епюри розподілу напружень у перерізі В

Користуючись результатами розрахунків для σmax (див. п. 6), запишемо:

 

σ

M z

 

=

 

 

M zB

 

= 40,03 МПа ;

 

σ

M y

 

=

 

 

M yB

 

 

=124,64 МПа ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

zB

M yB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σD = −σM z

 

− σM y

= −

= −40,03 124,64 = −164,67 МПа ;

 

 

Wy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

36

σЕ = σM z + σM y =

M

zB +

M yB

= 40,03

+124,64

= 164,67 МПа .

 

Wy

 

Wz

 

 

 

За отриманими даними будуємо епюри напружень (див. рис. 3.6).

8. Визначаємо прогини балки в перерізі А у головних площинах xy та xz та величину повного прогину, користуючись методом Мора.

Прогин у площині xy позначимо wAy , а у площині xz wAz .

Для визначення прогину у площині xy до балки в перерізі А прикладаємо одиничну силу Py =1 (рис. 3.7, а) та записуємо вирази для згинальних моментів на кожній ділянці стержня (точки відліку положень довільного перерізу х на кожній ділянці узгоджуємо з вибраними в п. 3 при визначенні згинальних моментів від заданого навантаження).

У площині xy :

I : 0 ≤ x ≤1 ì :

II : 0 ≤ x ≤1 ì :

Mz ( x) = −1×x .

Mz ( x) = −1×x .

Рис. 3.7. Схеми прикладання до балки одиничних навантажень при визначенні прогинів у перерізі А

Користуючись виразами для згинальних моментів від заданого навантаження, отриманими в п. 3, та одиничного навантаження, запишемо інтеграл Мора у вигляді:

37

 

 

n

 

 

 

 

 

 

(

x)

 

 

 

 

 

 

1 é1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 qy x2

 

 

 

 

 

ù

 

 

 

 

M z ( x) M

z

i

 

 

 

 

 

 

( -M + RC y x) ( -1´x) dx +

 

 

 

 

 

wAy = å

ò

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx =

 

 

 

ê

ò

ò

 

 

 

 

 

(

 

-1´x) dxú =

 

 

 

 

 

EIz

 

 

 

 

 

EIz

 

 

2

 

 

 

 

 

 

i=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ú

 

 

 

 

li

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

103

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

103

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

ù

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

 

 

( -15´106 +19,33´103 x)( -x) dx + ò

 

8,66x

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

ò

 

 

 

 

 

( -x) dxú

=

2

 

5

´622,98 ´10

4

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

´10

 

 

 

ê

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ú

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

103

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

103

 

 

 

 

 

 

 

3

ù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

 

(15´106 x -19,33´103 x2 ) dx - ò

 

 

8,66x

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê ò

 

 

 

 

 

dxú

=

 

 

 

2

´10

5

´622,98 ´10

4

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

ú

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

 

 

 

6 x

2

 

 

 

3

 

x3

 

8,66x4

ö

 

103

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç15

´10

 

 

 

-19,33´10

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

¸

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

2

´10

5

´622,98 ´10

4

 

 

2

 

3

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1012

 

 

 

æ

15

 

19,33

 

8,66

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

-

 

 

-

 

 

¸= -0,016 ì ì .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

´622,98 ´10

4

2

 

3

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ´10

 

 

 

è

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, величина прогину у площині xy складає

 

 

wAy

 

= 0,016 мм . Знак

 

 

 

-” означає, що прогин спрямований у бік, протилежний до напрямку одиничної сили Py (див. рис. 3.7, а).

Для визначення прогину у площині xz прикладаємо в перерізі А оди-

ничну силу

 

 

=1 (рис. 3.7, б) і проводимо всі необхідні обчислення у по-

Pz

слідовності, як і для площини xy .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вирази для згинальних моментів від одиничного навантаження:

 

 

 

 

 

 

 

I : 0 ≤ x ≤1 ì :

 

 

 

 

 

 

y ( x) = -1´x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II : 0 ≤ x ≤1 ì :

 

 

 

 

 

 

y ( x) = -1´x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

Інтеграл Мора:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

M y (

 

 

y (

x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x) M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

wAz = åò

 

i

 

 

 

 

i

 

dx =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EIz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i=1 l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

é

1

( -RC z ´x) ( -1´x) dx +

1 æ qz x2

 

 

ö

 

ù

 

=

 

 

 

 

ê

ò

òç

 

2

 

- P ´x

 

( -1´x) dxú

=

 

 

 

 

 

 

 

 

EIz ê

 

 

 

 

 

 

 

¸

ú

 

 

 

 

 

ë

0

 

 

 

0 è

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

û

 

38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

ù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

103

 

 

 

 

 

 

 

 

103

æ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

ò (17,5 ´103 x2 ) dx + ò

 

5x

 

+ 20 ´103 x2

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

ê

ç

-

 

¸dxú

=

2

´10

5

´982 ´10

4

2

 

 

 

 

ê

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

è

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

ú

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

æ

 

 

 

3

x3

 

5x4

 

 

 

 

3

x3

ö

 

103

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

ç17,5 ´10

 

-

 

 

 

+

20

´10

 

¸

 

=

 

 

 

 

2 ´10

5

´982

´10

4

 

3

 

8

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1012

 

 

æ

17,5

 

5

 

20

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

-

 

+

 

 

¸= 6,046 ì ì .

 

 

 

 

 

 

 

2

´10

5

´982 ´10

4

3

 

8

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сумарний прогин знаходимо як геометричну суму знайдених прогинів:

wA = wAy2 + wAz2 = 0,0162 + 6,0462 » 6,05 мм .

Щоб визначити напрямок прогину, треба побудувати векторну діаграму переміщень центру ваги перерізу А, зобразивши в масштабі вектори

переміщень wAy і wAz .

Слід зазначити, що в нашому випадку напрямок сумарного прогину практично збігається з напрямком прогину в площині xz , оскільки

wAy = wAz . Однак, з метою показати методику таких обчислень повністю, зобразимо векторну діаграму переміщень без дотримання масштабів, вказавши лише реальні напрямки знайдених прогинів (рис. 3.8).

Кут між напрямком сумарного прогину та віссю z знайдемо зі співвідношення:

æ wy ö

æ

0,016

ö

g = arctgç

 

¸= arctgç

6,05

¸= arctg0,0026446=0,15° .

 

è wz ø

è

ø

39

Рис. 3.8. Векторна діаграма переміщень перерізу А

40

ЗАДАЧА 4 ПОЗАЦЕНТРОВИЙ СТИСК

Бетонна колона стискається силою Р, що діє паралельно осі колони, але не збігається з віссю (рис. 4.1). Для заданого перерізу колони (табл. 4.1, рис. 4.2) визначити допустиме значення сили Р і побудувати епюру розподілення напружень в перерізі, якщо відома точка прикладання сили Р в системі координат z, yі допустимі значення напружень на розтяг

[σ]ð = 2 Ì Ï à і на стиск [σ]ñ = 20 Ì Ï à .

 

 

y ’

P

 

y p

 

 

 

p

0

Z

p

Z ’

 

 

Рис. 4.1. Приклад позацентрового стиску колони

41

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]