Зовнішня пам’ять

Зовнішня пам'ять призначена для тривалого зберігання програм і даних. Така інформація в зовнішній пам'яті зберігається при виключенні ПК. Обсяг зовнішньої пам'яті ПК значно .більше обсягу внутрішньої пам'яті, але вона суттєво поступається внутрішній пам'яті щодо швидкості запису та зчитування інформації.

НАКОПИЧУВАЧІ НА ГНУЧКИХ МАГНІТНИХ ДИСКАХ (дисководи) - це пристрої для запису або зчитуванню інформації на дискету або з дискети. Позначаються літерами А: або В: . У даний час використовуються 3-х дюймові дисководи , які підтримують дискети ємністю 1,44 МБ. Практично всі комп'ютери мають хоча б один дисковод для дискет

Дискети дозволяють переносити програми з одного комп'ютера на інший, а також зберігати інформацію. Найбільш поширені дискети розміром 3,5 дюйма (89 мм). Дискети розрізняються друг від друга по своїй ємності, тобто кількості інформації, що на них можна записать. Тридюймові дискети найчастіше мають ємність 1,44 Мбайт (2HD позначення — 2 High Side Density), чи 2,88 Мбайти - 2ED

Перед початком роботи з дискетою, дискету потрібно обов'язково відформатувати , тоб то розбити на сектора та доріжки , за допомогою команди Format.com

Доріжка -це результат намагнічення окремих частинок магнітного слоя електричним струмом, який пробігає по обмотці магнітної голівки дисковода.

Сектор- це мінімальна ділянка доріжки. (=512Б)

На дискеті ємностью 1,44мБ, знаходиться 80 доріжок та 18 секторів (на одній доріжці).

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (Вінчестер) – це призначен для постійного зберігання великої кількості інформації.

Накопичувач на жорсткому магнітному диску — це пристрій з незмінним носієм. Його конструктивна схема схожа зі схемою НГМД, але реалізація істотно інша. Вінчестер (НЖМД) має забезпечувати в сотні разів більші ємність та швидкість обміну даними. Тому інформація записується не на один, а на набір дисків, що складається з кількох пластин, ідеально плоских і з відполірованим феро­магнітним шаром. При цьому запис проводиться на обидві поверхні кожної пластини (крім крайніх).

Отже, працює не одна, а група магнітних головок, складених в єдиний блок. Пакет дисків обертається без­перервно і з великою частотою (до 7500, а в окремих мо­делях до 10 000 об/хв), поки ПК ввімкнений, і тому ме­ханічний контакт головок і дисків недопустимий. Кожна головка "плаває" над поверхнею диска на відстані 0,5—0,13 мкм. Проникнення в такий механізм найдрібніших пилинок вивело б його з ладу; тому електромеханіч­ну частину накопичувача закрито герметичним корпусом.

Виробники: Fujitsu , Hewlett-Pac­kard , Seagate

Вінчестер підключається до материнської плати одним із з двох загальноприйнятих стандартів підключення: SCSI чи IDE

Примітка :

Якщо вінчестер великої ємності то інколи для роботи його розбивають на окремі частини , яі називаються логічними і користувач звертається до них як до окремих дисків. Іншими словами фізично вінчестер представляє єдине ціле , а логічно розбит на окремі логічні диски . Логічні диски позначаються С: . О: , Е:

Стример — пристрій для копіювання на магнітну стрічку інформації, що знаходиться на жорсткому диску, з метою створення резервної копії.

За конструктивною схемою він близький до побутово­го касетного відеомагнітофона. Ємність касети може бути від кількох десятків мегабайтів до кількох гігабайтів. У пристроях цього типу застосовують інтерфейс для флоппі-дисководів, власний нестандартний інтерфейс (стример ком­плектується контролером), а також сучасний інтерфейс IDE (ATAPI) або SCSI. Стримери бувають внутрішнього та зовнішнього виконань, останні нерідко підключаються до комп'ютера через LPT-порт. Інтерес до стримерів дещо спадає у зв'язку з появою дискових накопичувачів зі змінними (особливо такими, що перезаписуються) носіями порівнянної ємності

Дисковод CD-ROM (НАКОПИЧУВАЧ НА ОПТИЧНИХ ДИСКАХ)

Накопичувачі на компакт-дисках (CD-ROM) здатні тільки прочитувати дані, занесені на диск. Маючи велику ємність (до 640 Мбайт) та високу швидкість зчитування, вони ефективні при зберіганні й поширенні великих об­сягів інформації

Дисковод CD-ROM підключається до материнської плати аналогічно твердому диску і, як і він, буває одного з двох загальноприйнятих стандартів підключення: SCSI чи IDE (АГА, АТАРІ).

Дисководи CD-ROM з інтерфейсом SCSI працюють швидше, але і дорожче коштують. Їх зручно додавати в систему, вже оснащену SCSI-шиною, тобто якщо в комп'ютері уже установлений твердий диск SCSI. До стрічкового кабелю (шлейфу) інтерфейсу SCSI крім жорсткого диска можна підключити ще шість SCSI-пристроїв, у тому числі і дисковод CD-ROM. Іноді інтерфейсом SCSI (чи IDE) може бути оснащена звукова плата — тоді дисковод можна підключити до неї.

Виробники дисководів CD-ROM постійно поліпшують їхні швидкісні характеристики. Сьогодні комп'ютери комплектуються 32-, 40-, 50- , 52 швидкісними дисководами

ПРИМІТКА: Лазерний диск не боїться магнітних полів, старіння і навіть дрібних подряпин. Головний недолік CD-ROM — неможливість перезапису інформації; він призначений тільки для читання.

• Дисковод CD-ROM, як і звукова карта, відноситься до мультимедійного устаткування. Ця пара (її ще називають мультимедійным комплектом) стала одним з найбільш пізніх компонентів комп'ютерної системи.

НОВІ ДИСКОВІ НАКОПИЧУВАЧІ

З 1995 р. на вітчизняному ринку з'явилися нові дис­кові накопичувані:

CD-R (CD-Recordable) - дають змогу виконати одноразовий запис на спеціальний диск і потім зробити необмежену кількість зчитувань. Накопичувачі CD-R зовні схожі на накопичувачі CD-ROM і сумісні з ними за дисками та форматами запису.

Нако­пичувачі CD-RW (CD-Rewritable) сумісні зі звичайними компакт-дисками, але дають змогу форматувати, запису­вати, перезаписувати і прочитувати спеціальні диски.( в них використовуються різні фізичні принципи запису і читання даних)

Де­які моделі накопичувачів фірми IOMEGA: ZIP drive (ємність носія 100 Мбайт); JAZ drive (1 Гбайт); магніто­оптичні пристрої фірми Fujitsu (230, 640 Мбайт); диско­вод Mitsubishi LS-120, сумісний із звичайними 3,5-дюймовими дискетами (120 Мбайт), не поступаються НЖМД за багатьма швидкісними параметрами.

Накопичувач DVD — пристрій для читання цифрових відеозаписів. Зовні DVD-диск схожий на звичайний CD-ROM (діаметр — 120 мм, товщина — 1,2 мм), однак відрізняється від нього тим, що на одному боці DVD-диска може бути записано до 4,7 Гбайт інформації, а на обох — 9,4 Гбайт. У разі використання двошарової схеми запису на одному його боці можна розмістити вже до 8,5 Гбайт інформації, відповідно на обох боках — близько 17 Гбайт. DVD-диски допускають також перезапис інфор­мації.

Найважливішим чинником, що стримує застосування цих пристроїв, є вартість як їх самих, так і змінних носіїв.