3. Коефіцієнт внутрішнього множення частоти

Материнська плата комп'ютера працює на одній частоті, а процесор — на іншій, більш високій. Типові частоти материнських плат сьогодні 66, 100 і 133 Мгц. Цю частоту процесор одержує від материнської плати і використовує в якості « опорної », а усередині себе він множить її на визначений коээфіцієнт , у результаті чого і виходить внутрішня частота МП

Так, наприклад, процесор Celeron 333 призначений для роботи з материнською платою, розрахованої на 66 МГц і має внутрішний коефіцієнт множення, рівний 5, a Celeron 466, відповідно, має внутрішній коефіцієнт множення, рівний 7

Багато МП мають управляючий коефіцієнт і його можна встановити програмно чи за дпомогою перемичок .Но Intel Сeleron мають “жорский” коэф.

4. Розрядність процесора

Розрядністьпоказує ,скільки двійкових розрядів (бітів)інформації обробляється ( або передається) за один такт , а також скількі дівійкових розрядів може бути використовано у Мп

Через зовнішні шини в процесор попадає вхідна інформація — дані і команди. Дані відповідно до команд обробляються в арифметико-логічному пристрої, результат виводиться на зовнішню шину. Чим більше розрядів мають усі схеми процесора, тим більше інформації він обробляє за одиницю часу, тобто від розрядності процесора прямо залежить продуктивність комп'ютера.

Перші процесори для IBM PC (8086 і 80286) були шестнадцатиразрядными. Починаючи з третього покоління (процесор 80386) вони стали 32-розрядними, якими і залишаються донині.

Вибір процесора по роз’єму

.

Сьогодні для процесорів корпорації Intel в експлуатації знаходяться п'ять основних типів роз’ємів

Socket 7 використовуються для МП 6 поколения , Intel Pentium ММХ

Slot1 використовуються для Intel Pentium II, Intel Pentium III ,

Slot2 використовуються для Intel -Xeon

Socket370 використовуються для деяких Intel Сeleron

Socket 370 (Fc-PGA) Intel Сeleron

Сьогодні на ринку маються недорогі переходники, розраховані на Slot 1 і що дозволяють підключати до нього процесори з іншими роз’ємами. Звичайно на такому переходнику є перемикачі і перемички, що дозволяють керувати напругою на процесорі. Це дуже зручно для тих, хто самостійно займається «розгоном» процесора.

Кеш-пам’ять мп

Важливими характеристиками сучасних МП, то впли­вають на їхню продуктивність. є ємність і швидкість функціонування вмонтованої кеш-пам'яті (від англ. саспе — тайник).

Свої дані для роботи МП бере із ОЗП і оброблює у комірках , які наз. РЕГІСТРАМИ. Для прискорення роботи МП ( ще з 4 покоління)була запропонована технологія кешировання.

Кеш- це невеликий набір комірок памяті у МП , який виконує роль буфера. Коли інформація завантажується у оперативну пам’ять , то часткова копія даних заноситься у кеш- пам’ять. Під час обробки даних МП швише взяти дані із буфера тоб-то із кеш-пам’яті . За рахунок цього збільшується продуктивність МП . Якщо МП не знаходить потрбної інформації для обробки у кеш- пам’ять , він звертається до ОЗП.

Кеш- пам’ять будується пірамідою :

Кеш-пам'ять першого рівня (L1), як правило, вбудована у самому кристалі МП. Виготовляється за однаковими технологіями , що і регістри.

Кеш-пам'ять другого рівня (L2), більш повільна і більшої ємності, може знахо­дитися на системній платі або взагалі бути відсутньою (як у перших процесорах Сeleron).

Типова для сучасних МП ємність кеш-пам'яті L1 становить 32 Кбайт (по 16 Кбайт відводиться для кешування команд і даних відповідно), кеш-пам'яті L2 -- від 256 або 512 Кбайт для звичайних ПК до 2—3 Мбайт для потужних серверів.