- •Перелік питань до семестрового екзамену
- •Перелік питань до комплексного кваліфікаційного екзамену
- •Правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, особистої гігієни, протиепідемічного режиму, вимоги асептики та антисептики при проведенні лабораторних досліджень в кдл.
- •Визначення гематокриту різними методами. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
Перелік питань до комплексного кваліфікаційного екзамену
-
Правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, особистої гігієни, протиепідемічного режиму, вимоги асептики та антисептики при проведенні лабораторних досліджень в кдл.
-
Значення клінічних лабораторних досліджень. Стислий історичний нарис розвитку лабораторної служби та перспективи її вдосконалення.
-
Структура, функції та організація роботи КДЛ. Обов’язки лаборанта.
-
Склад і функції крові. Вчення про кровотворення. Схема кровотворення.
-
Загальна характеристика клітин гранулоцитарного ряду та їх функції.
-
Морфологія клітин агранулоцитарного ряду та їх функції.
-
Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія.
-
Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів, їх розрахунок.
-
Вікові зміни складу крові.
-
Кількісні зміни лейкоцитів: нейтрофільоз і нейтропенія, еозинофілія та еозинопенія, базофілія.
-
Кількісні зміни лейкоцитів: лімфоцитоз і лімфопенія, моноцитоз і моноцитопенія.
-
Зсуви лейкоцитарної формули.
-
Лейкемоїдні реакції.
-
Дегенеративні зміни лейкоцитів, діагностичне значення.
-
Еритроцитопоез і функції еритроцитів.
-
Морфологічні зміни еритроцитів, діагностичне значення.
-
Тромбоцитопоез і функції тромбоцитів.
-
Тромбоцитопенія та тромбоцитопатія.
-
Обладнання робочого місця для взяття крові.
-
Поняття про клінічний аналіз крові. Правила та послідовність взяття крові для клінічного аналізу. Методика визначення ШОЕ, значення дослідження.
-
Визначення кількості еритроцитів у камері Горяєва та на гемоаналізаторах. Значення дослідження.
-
Визначення гемоглобіну різними методами, значення дослідження.
-
Визначення колірного показника та інших індексів, діагностичне значення показників.
-
Визначення кількості лейкоцитів в камері Горяєва та на гемоаналізаторах. Значення дослідження.
-
Техніка виготовлення мазків крові, їх фіксація та забарвлення. Оброблення предметних стекол.
-
Техніка підрахунку лейкоцитарної формули. Морфологія різних видів лейкоцитів.
-
Визначення кількості тромбоцитів різними методами (за Фоніо, на гемоаналізаторах). Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Визначення часу згортання крові та тривалості кровотечі. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Особливості взяття та забарвлення крові на ретикулоцити азуром І, діамантовим крезиловим синім, метиленовим синім. Підрахунок ретикулоцитів. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Визначення гематокриту різними методами. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Визначення осмотичної резистентності еритроцитів. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Анемія. Постгеморагічна анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.
-
Залізодефіцитна анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.
-
Апластична анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.
-
Агранулоцитоз, види. Особливості картини крові.
-
Спадкова гемолітична анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.
-
Набута гемолітична анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.
-
Променева хвороба. Причини виникнення. Особливості картини крові.
-
Гемобластоз. Причини виникнення. Стисла характеристика та лабораторна діагностика гострого лейкозу (мієлоїдний та лімфоїдний гострий лейкоз).
-
Мієлопроліферативні захворювання: хронічний мієлолейкоз, його стадії. Особливості картини крові.
-
Мієлопроліферативні захворювання: справжня поліцитемія. Клінічні ознаки, особливості картини крові.
-
Мієлопроліферативні захворювання: хронічний ідіопатичний мієлофіброз, есенціальна тромбоцитемія. Особливості картини крові.
-
Поняття про мієлодиспластичні/мієлопроліферативні захворювання та мієлодиспластичні синдроми.
-
Стисла характеристика та лабораторна діагностика лімфоїдних пухлин: хронічний лімфолейкоз, волосатоклітинний лімфолейкоз. Особливості картини крові.
-
Плазмоклітинна мієлома/плазмоцитома. Особливості картини крові.
-
Лімфогранулематоз. Особливості картини крові.
-
Групи крові. Характеристика аглютиногенів та аглютинінів.
-
Важливість визначення груп крові людини. Визначення груп крові різними методами, оцінювання отриманого результату. Причини помилок під час визначення груп крові.
-
Резус-фактор. Визначення, оцінювання отриманого результату.
-
Харкотиння. Правила збирання харкотиння та доставки його в лабораторію.
-
Фізичне дослідження харкотиння: кількість, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки. Діагностичне значення.
-
Мікроскопічне дослідження харкотиння. Відбір матеріалу для виготовлення нативних препаратів та їх забарвлення для виявлення гемосидерину, мікобактерій туберкульозу та іншої мікрофлори.
-
Елементи харкотиння, їх диференціація.
-
Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення. Порогові та непорогові речовини.
-
Склад сечі в нормі. Діагностичне значення зміни кількості, кольору, запаху, прозорості, реакції сечі та їх визначення.
-
Визначення густини сечі, діагностичне значення показника. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Проведення проби Зимницького. Діагностичне значення. Причини та види протеїнурії. Характеристика позаниркової протеїнурії. Визначення наявності білка в сечі різними методами.
-
Характеристика ниркової та надниркової протеїнурії. Визначення кількості білка в сечі різними методами.
-
Причини та види глюкозурії. Характеристика функціональної глюкозурії. Визначення наявності глюкози в сечі різними методами.
-
Характеристика патологічної глюкозурії. Визначення кількості глюкози в сечі різними методами.
-
Зв’язок вуглеводного обміну з жировим. Кетонемія, кетонурія. Види кетонурії. Виявлення кетонових тіл в сечі.
-
Пігменти сечі. Фізіологія пігментного обміну. Визначення уробілінових тіл в сечі.
-
Значення визначення жовчних пігментів в сечі. Виявлення білірубіну.
-
Причини та види гематурії. Виявлення кров’яного пігменту в сечі.
-
Гемоглобінурія, гемосидеринурія, порфіринурія, міоглобінурія. Важливість їх визначення.
-
Мікроскопічне дослідження осаду сечі. Методика одержання осаду сечі та його мікроскопія. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Види неорганізованого осаду сечі. Мікроскопія осаду сечі. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Елементи організованого осаду сечі: лейкоцити, еритроцити та клітини епітелію. Мікроскопія осаду. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Сечові циліндри. Мікроскопія осаду. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Рідкісні елементи осаду сечі. Мікроскопія осаду. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Кількісний метод дослідження осаду сечі за методом Нечипоренка. Правила збирання, послідовність дослідження. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Методи отримання шлункового вмісту: їх переваги та недоліки.
-
Склад шлункового вмісту в нормі та зміни його при патології. Визначення фізичних властивостей шлункового вмісту.
-
Хімічне дослідження шлункового вмісту. Титрування за Міхаелісом та Тепфером. Дебіт-година та дефіцит хлоридної кислоти, оцінка ВАО, МАО, SАО. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Визначення молочної кислоти, значення дослідження.
-
Мікроскопічне дослідження шлункового вмісту. Виготовлення препаратів та їх мікроскопія. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Методи отримання дуоденального вмісту: їх переваги та недоліки.
-
Фізичне дослідження дуоденального вмісту. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Мікроскопія дуоденального вмісту. Морфологія елементів.
-
Склад калу в нормі. Фізичні властивості калу в нормі та при патології. Правила збирання матеріалу для дослідження та доставки його в КДЛ.
-
Хімічне дослідження калу. Визначення стеркобіліну, білірубіну, кров’яного пігменту тощо, їх діагностичне значення.
-
Мікроскопічне дослідження калових мас. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Копрограма.
-
Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту. Отримання його та правила доставки до лабораторії.
-
Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату. Фізичне дослідження.
-
Хімічне дослідження рідини із серозних порожнин, діагностичне значення.
-
Мікроскопічне дослідження випоту. Виготовлення препаратів та їх мікроскопія.
-
Диференціальна діагностика транссудату та ексудату.
-
Склад і фізіологічне значення спинномозкової рідини. Отримання. Особливості дослідження.
-
Фізичні властивості ліквору: кількість, колір, прозорість, реакція, густина. Виявлення фібринозної плівки.
-
Хімічне дослідження спинномозкової рідини. Визначення білка. Проведення реакцій Панді та Нонне-Апельта. Діагностичне значення.
-
Мікроскопічне дослідження ліквору. Підрахунок цитозу в камері Фукса-Розенталя. Діагностична цінність дослідження.
-
Виготовлення та забарвлення препаратів спинномозкової рідини для цитограми, виявлення мікобактерій туберкульозу.
-
Дослідження виділень з піхви на ступінь чистоти. Особливості взяття матеріалу. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Дослідження вмісту піхви, каналу шийки матки, сечівника на трихомонади. Особливості взяття матеріалу. Значення дослідження.
-
Дослідження вмісту піхви, каналу шийки матки, сечівника на гонококи. Особливості взяття матеріалу. Значення дослідження.
-
Дослідження еякуляту. Фізичні властивості. Діагностичне значення дослідження.
-
Мікроскопічне дослідження еякуляту: морфологія елементів. Визначення вмісту рухливих сперматозоїдів. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Підрахунок кількості сперматозоїдів в 1 мл еякуляту. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
-
Дослідження секрету передміхурової залози. Особливості взяття матеріалу. Морфологія елементів мікроскопічного дослідження. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Бойко Т.І. Клінічні лабораторні дослідження: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 352 с.
Манастирська О.С. Клінічні лабораторні дослідження. — Вінниця: Нова книга, 2007. — 168 с.
Плотнікова К.С., Панібратцева С.Г., Островська Ж.Г. Практикум з клінічних лабораторних методів дослідження. — К.: Здоров’я, 2002. — 240 с.
Додаткова
Гематологія: посібник / А.Ф. Романова, Я.І. Виговська, В.Є. Логінський та ін.; За ред. А.Ф. Романової. — К.: Медицина, 2006. — 456 с.
Руководство к практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, В.Т. Морозовой. — К.: Вища шк., 1988. — 318 с.