Переломи таранної кістки

Механізм травми. Падіння з висоти на ноги, падіння важкого вантажу на зігнуту в колінному суглобі ногу з опорою на стопу.

Клінічні ознаки. Набряк і крововилив в ділянці гомілковостопного суглоба. Біль при натисканні з боку підошви ірадіює в гомілковостопний суглоб. Особливо сильний біль викликає розгинання стопи. При зсуві відламків контури гомілковостопного суглоба змінені, вивихнутий кістковий відламок випирає під шкірою в області сухожилля п'яти або спереду гомілковостопного суглоба. Шкіра над ним напружена, забарвлення її змінене. До розвитку набряку іноді вдається промацати краї відламка і виявити кісткову крепітацію. Стопа приймає положення різкого підошовного згинання. На 2—3 см знижується висота стояння кісточок. Навантаження по осі стопи, відведення або приведення її викликають різкі болі. Для уточнення локалізації, виду перелому і ступеня зсуву відламків проводять рентгенографію в двох проекціях ( рис.2.64 )

Рис.2.64 Перелом таранної кістки

Перша допомога. Транспортна іммобілізація шиною Крамера від пальців до верхньої третини гомілки.

Лікування. При переломах таранної кістки без зсуву відламків проводять консервативне лікування за допомогою добре відмодельованої в області своду стопи гіпсової пов'язки, накладеної від кінчиків пальця до верхньої третини гомілки. Стопі надають положення під кутом 90°. Термін іммобілізації— 8—10 тиж., при компресійних переломах він збільшується до 3—4 міс. У подальшому для попередження посттравматичної плоскостопості призначають носіння ортопедичної устілки-супінатора.

При переломах шийки таранної кістки із зсувом після анестезії новокаїном проводять повільне, але сильне витягнення стопи по осі гомілки з подальшим згинанням її. Потім стопу встановлюють під кутом 90° і фіксують гіпсовою пов'язкою до верхньої третини гомілки строком на 10—12 тиж. При безуспішності одномоментної репозиції кісткових відламків, зокрема при вивиху тіла таранної кістки, показана відкрита репозиція і внутрішньокісткова фіксація відламків (рис. 2.65).

Рис.2.65 Остеосінтез таранної кістки гвинтами.

Іммобілізація і її терміни такі ж, як і при консервативному лікуванні. Щоб уникнути здавлення стопи набряком гіпсову пов'язку розрізають на всьому протязі відразу ж після її накладення і укріплюють спочатку марлевим, а після зменшення набряку — гіпсовим бинтом. Нозі надають піднесене положення. Успішну репозицію і фіксацію відламків таранної кістки можна виконати за допомогою апарату Ілізарова.

При роздроблених переломах таранної кістки вже в ранні терміни проводять артродез гомілковостопного суглоба. Термін іммобілізації— З—4 міс. з обов'язковим рентгенологічним контролем за формуванням кісткового анкілозу, після чого призначають носіння ортопедичного взуття або устілок-супінаторів, проводять фізіотерапевтичне лікування.

Вивихи в підтаранному суглобі

Механізм травми. Непряма травма, коли надмірне фізичне зусилля діє на стопу при фіксованій гомілці і таранній кістці або, навпаки, впливає на таранну кістку і гомілку при фіксованій стопі. Розрізняють 4 основні види вивихів: досередини, дозовні, допереду і дозаду.

Клінічні ознаки. При присередних вивихах стопа різко зрушена досередини, підошвена поверхня її обернена досередини, п'ята різко супінована, зовнішня кісточка виступає, шкіра над нею сильно натягнута, а під нею — втягнута, утворюючи глибоку борозну. Медіальна кісточка западає. На тилі стопи визначається виступаюча під шкірою головка таранної кістки, а внутрішньо від неї пальпується кістковий виступ, утворений човноподібною кісткою, що змістилася (рис.2.56 )

Рис.2.56 Підтараний вивих досередини

При зовнішньому вивиху стопи в підтаранному суглобі спостерігається зсув стопи і п'яти дозовні, латеральна кісточка ледве промацується. Нерідко ці вивихи ускладнюються пошкодженням шкіри. Це в значній мірі обтяжує прогноз. Діагноз уточнюють за допомогою рентгенограм (рис.2.57 )

Рис.2.57 Підтаранний вивих (досередини, дозовні).

Перша допомога. Транспортна іммобілізація шиною Крамера від пальців до верхньої третини гомілки.

Лікування. Вправлення виконують під наркозом. Кінцівку згинають в колінному суглобі, травматолог проводить тягу стопи по осі гомілки і одночасно зміщує її в протилежну від вивиху сторону. Якщо закрите вправлення не вдається, то показане раннє оперативне втручання. При відкритому вивиху проводять хірургічну обробку рани, ушивання капсули суглоба і зв'язок, на шкіру накладають провізорні шви.

Після вправлення вивиху накладають первинно-розітнуту циркулярну гіпсову пов'язку від кінчиків пальців до верхньої третини гомілки. Протягом 1 – 2 тиж. активно проводять протинабрякову терапію, після чого пов'язку укріплюють гіпсовими бинтами. Іммобілізацію здійснюють до 6 тиж. Якщо вивих не вдається вправити консервативно виконують відкрите вправлення та трансартикулярну фіксацію спицями (рис. 2.58).

Рис.2.58 Трансартикулярна фіксація.