Програма

аудиту назва об’єкту аудиту

«назва підприємства»

За період 01.01.2011- 31.12.2011 (або за 2011 рік)

В термін з 01.02.2012 по 29.02.2012

№ з/п	Завдання та процедури аудиту	Аудиторські докази	Термін проведення	Вико-навці	При-мітки
1	2	3	4	5	6

Дата Підпис Розшифровка підпису

Необхідно нагадати, що графа 2 може бути розбита на дві окремі – «Завдання аудиту» та «Процедури аудиту».

У таблицю програми завдання слово у слово переносять із складеного раніше плану за цілими числами, кожне з яких повинно бути розкрито процедурами за подвійними числами, перше з яких визначає номер завдання, до якого ця процедура застосовується, а друге, відокремлене крапкою – порядковий номер процедури за здійсненням у межах цього завдання.

Аудиторські докази визначаються до кожної процедури, використовуючи вже розглянуті у складі другого питання курсової роботи конкретні носії інформації (від звітності до первинного документа) за об’єктом перевірки.

Всі інші колонки у Програмі аудиту повинні бути заповнені (крім Приміток) подібно до заповнення Плану аудиту за цим об’єктом.

Складена Програма аудиту за конкретним об’єктом як правило, становить від 5 до 10 сторінок за обсягом (в залежності від «узагальненості» чи «конкретизації» об’єкта перевірки), тому вона розташовується у додатках.

На останнє необхідно зауважити, що студент складає план та програму аудиту за визначеним об’єктом виходячи з того, що вони є шаблоном для аудитора, з яким він приходить на підприємство для перевірки, тому в них повинні бути визначені абсолютно всі особливості досліджуваного об’єкту, які, можливо, й не будуть застосовані безпосередній при перевірці об’єкта або частково будуть відкориговані (про це вже на другому етапі аудиту й буде зроблено записи у Примітках).

Методика проведення аудиту (за визначеним об’єктом) розкриває методику відповідно до складеного Плану і Програми аудиту в попередньому питанні, тобто висвітлюються у тексті завдання, процедури та докази шляхом опису Програми; розробляються та додаються незалежні тести і тести на відповідність; робочі документи аудитора за визначеним об’єктом згідно різних критеріїв.

При розкритті методики обов’язкові посилання на розташовані у додатках форми звітності, оборотну відомість за синтетичними рахунками, сторінки Головної книги, регістри обліку, зведені та первинні документи за об’єктом аудиту.

На закінчення розробляється та складається блок-схема руху документів і відображення записів у регістрах обліку за об’єктом дослідження.

У питанні Типові та можливі порушення, виявлені при проведенні аудиту (за визначеним об’єктом) спочатку розглядаються види перекручень даних обліку та показників фінансової звітності, які визначає законодавство України, їх основні характеристики та причини виникнення (п. 4 теми 4 Модулю І Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [39]), за цим більш детально необхідно зупинитись на шахрайстві й помилці (п. 5 теми 4 Модулю І Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]).

Далі визначаються ті порушення, які можуть виникнути у суб’єкта господарювання за обраним об’єктом перевірки (див. п. 4 теми 7.2 та п. 6 тем 7.3-7.9 Модулю ІІ Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]).

На останнє з’ясовується, чи виявлено на досліджуваному підприємстві типові порушення або мали місце певні специфічні перекручення, чи облік та звітність щодо об’єкта перевірки складаються згідно вимог чинного законодавства.

Питання Оформлення результатів аудиту є завершальним при викладенні основного змісту теми, за яким проводиться узагальнення матеріалів аудиту.

Необхідно нагадати, що це відбувається на заключному етапі перевірки, коли складається аудиторський Звіт та аудиторський Висновок (тема 8 Модулю ІІІ Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 42]).

За цим питанням необхідно більш детально розглянути МСА 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення» [1, с.590-609]; МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора» [1, с.610-617]; МСА 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення» [1, с.638-653], зупинитись на видах аудиторської думки та причинах її модифікації та, у зв’язку із цим – на різних видах аудиторських висновків, відобразити їх складові та вимоги до складання.

На закінчення питання, виходячи із виявлених або не виявлених в попередньому питанні порушень з ведення обліку та складання фінансової звітності за об’єктом перевірки обґрунтовується вид аудиторського висновку, який необхідно оформити згідно вимог МСА (додатки АЖ Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 42]).

Як правило, складений студентом аудиторський висновок розміщується у додатках до курсової роботи.

У висновках та пропозиціях (обсяг – 3-4 сторінки) чітко і послідовно, у стислій формі викладаються основні результати дослідження науково-теоретичного та аналітично-практичного спрямування. Вони повинні узгоджуватись із поставленими у вступі завданнями роботи, узагальнювати матеріали дослідження, містити пропозиції щодо покращення діяльності підприємства, посилення контрольно-аналітичної роботи та підвищення ефективності при здійсненні аудиту.