4. Приблизний зміст курсової роботи

Викладення матеріалу (або безпосередньо сам зміст роботи) повинно включати такі основні частини: вступ, виклад основного змісту теми згідно визначених пунктів плану, власні розробки щодо дослідження теми та методики проведення аудиту за об’єктом, висновки та пропозиції.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми курсової роботи, її наукову і практичну значущість як для базового підприємства, так і для економіки України в цілому; дати коротку характеристику стану проблеми; сформулювати мету і поставити завдання дослідження, що розкривають зміст курсової роботи; визначити об’єкт, предмет та методи дослідження, які будуть використані при вирішенні поставлених завдань, інформаційну та методологічну базу дослідження. Визначити суб’єкт дослідження, на базі якого буде виконуватись курсова робота.

Обсяг вступу 1-2 сторінки.

Актуальність теми. Необхідно обґрунтувати актуальність і доцільність роботи шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими підходами до вирішення проблеми,

Мета і завдання роботи. Студенти формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Як правило, завданнями дослідження виступають складові плану курсової роботи із початковими словами: «обґрунтування…», «дослідження…», «вивчення…», «визначення…», «оцінка…», «з’ясування…», «надання пропозицій і рекомендацій з удосконалення…» тощо.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що обрано для дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкту.

Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження і визначає тему курсової роботи.

Суб’єкт дослідження – підприємство, організація, установа, на матеріалах якого виконуватиметься дослідження.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, фінансова та статистична звітність суб’єкта господарювання за 3 роки за темою дослідження.

Виклад основного змісту теми

Питання щодо сутності та значення аудиту за об’єктом, визначеним за темою дослідження, є теоретичною і науково-методичною основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти у подальших пунктах курсової роботи.

Тут досліджується сутність, визначення, визнання та оцінка обраного об’єкту за законодавством, на підставі цього – мета, предмет, складові об’єкту і завдання аудиту за об’єктом при виконанні обов’язкового аудиту або при виконанні спеціального завдання, визначається загальна організація обліку та аудиту при проведенні аудиту за об’єктом (див. пункт 1 теми 7.1; пункти 1 та 2 теми 7.2; пункти 1 та 4 тем 7.3-7.9 Модулю ІІ Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]).

За цим питанням обов’язкові посилання на твори науковців, посібники, підручники з обліку та аудиту, нормативні документи.

У питанні зі з’ясування нормативно-законодавчих та інших джерел для отримання аудиторських доказів за визначеним об’єктом обов’язково розглядаються зовнішні та внутрішніх джерела та стандарти.

У якості зовнішніх джерел (стандартів) визначається 10-15 нормативно-законодавчих актів, у яких відображено як організацію та ведення обліку в цілому в Україні, так особливості бухгалтерського за об’єктом дослідження (див. пункт 1 теми 7.2; пункти 2 тем 7.1, 7.3-7.9 Модулю ІІ Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]).

За цим питанням обов’язково необхідно розкрити зміст визначених зовнішніх джерел у тій частині, яку необхідно знати аудиторові при перевірці визначеного об’єкту (по 1-5 абзаци кожне джерело).

Крім того, визначається короткий зміст, терміни та значення основних Міжнародних стандартів аудиту (МСА, чинність – 2008 рік), положень яких повинен дотримуватись кожний аудитор в Україні при здійсненні аудиту:

• МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів»;

• МСА 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації»;

• МСА 230 «Документація з аудиту»;

• МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів»;

• МСА 320 «Суттєвість в аудиті»;

• МСА 500 «Аудиторські докази»;

• МСА 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення»;

• МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора»;

• МСА 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення».

Наступним, розглядаючи внутрішні стандарти суб’єкта господарювання, необхідно теоретично описати їх складові:

• наказ про облікову політику як в цілому, так і особливості й можливі варіанти обліку об’єкту дослідження;

• додатки до Наказу про облікову політику:

• робочий план рахунків, звертаючи увагу на відображення та на аналітику рахунків за об’єктом дослідження;

• посадові інструкції бухгалтерів, особливо – права, обов’язки та відповідальність бухгалтера з обліку за об’єктом, що досліджується;

• графік (графіки) документообігу, особливо – за об’єктом, що досліджується;

• наказ про матеріальну відповідальність (якщо виникає необхідність такого виду наказу за об’єктом дослідження).

До внутрішніх джерел для отримання аудиторських доказів відносяться документація підприємства, яке досліджується.

Необхідно нагадати, що так як аудит будь-якого об’єкту, який, крім іншого, є й об’єктом бухгалтерського обліку, повинен відбуватися за дедуктивним методом, тобто – від загального до часткового, починаючи з перевірки звітності та закінчуючи первинними документами за визначеним об’єктом (див. схему облікового циклу підприємства на рис. 5.1 Модулю І Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]), то всі внутрішні джерела аудиторських доказів визначеного в темі об’єкту або групи об’єктів перевірки необхідно розглядати на трьох основних групах носіїв інформації:

1. фінансовій звітності (за необхідності – ще й форм податкової та статистичної звітності);

2. регістрах обліку – згідно обраної на підприємстві форми ведення обліку;

3. первинних (та зведених - за наявності) документах.

Систематизація внутрішніх джерел аудиторських доказів саме за такою схемою подано у пунктах 3 тем 7.3-7.9 Модулю ІІ Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41].

Крім того, можна скористатись додатками С, Т та У Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 42].

Питання Характеристика фінансово-господарської діяльності … (назва підприємства, яке перевіряється) передбачає дослідження результатів фінансово-господарської діяльності суб’єкта перевірки та критичну оцінку облікової політики та її впливу на показники фінансової звітності підприємства.

У питанні спочатку надається характеристика базового підприємства, а саме вказується:

• повна та скорочена назви;

• дата та мета заснування;

• місце знаходження;

• форма власності;

• види діяльності підприємства (не більше 10 згідно зі Статутом, за якими в останні 3 роки були найбільші показники за обсягами діяльності);

• місце підприємства серед подібних суб’єктів господарювання у області (регіоні чи країні в цілому) та у галузі (підгалузі, системі) діяльності шляхом використання статистичних даних;

• галузеві особливості діяльності підприємства, які впливають на організацію обліку та аудиту.

Надалі у питанні здійснюється аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства за три останні фінансові роки, аналізується виробнича, фінансова та загальноекономічна інформація, на підставі якої визначається рівень ефективності діяльності підприємства; а саме - у окремих таблицях чи у одній загальній таблиці подається характеристика:

• майна підприємства (актив Балансу);

• джерел формування майна підприємства (пасив Балансу);

• витрат, доходів та фінансових результатів (дані Звіту про фінансові результати).

Складові цієї таблиці (таблиць) можуть бути наступними (Табл.1):

Таблиця 1

Основні показники фінансово-господарської діяльності

(назва підприємства) за 2009-2011 роки

№ з/п	Статті майна (джерел форму-вання майна; доходів, витат і фінансових результатів)	Показники, тис. грн			Відхилення
		2009 рік	2010 рік	2011 рік	у абсолютній сумі, тис. грн		у відсотках, %
					2011 до 2009	2011 до 2010	2011 до 2009	2011 до 2010
1	2	3	4	5	6	7	8	9

Після кожної таблиці обов’язково робляться висновки, які мають вигляд тексту, в якому порівнюються розраховані відхилення та визначаються можливі причини цих змін.

За бажанням студента та за погодженням із науковим керівником, аналіз можливо поглибити, розраховуючи показники, що характеризують фінансову стійкість та ліквідність, ділову активність та рентабельність діяльності й виявити тенденції їх розвитку; тобто - надати комплексну оцінку майнового та фінансового стану підприємства, але за дисципліною «Аудит» це не є обов’язковим (крім тем №№ 13, 15, 16, 17, 18, 121, які загалом пов’язані із використанням при проведенні аудиту методів фінансового та економічного аналізу. Але і в даному випадку більш поглиблений аналіз слід застосовувати при розгляді питання щодо методики проведення перевірки за темою).

Надалі у питанні описується організація бухгалтерського обліку на досліджуваному підприємстві, наявність наказу про облікову політику та послідовність (з року в рік) її застосування на суб’єктом господарювання, визначаються складові облікової політики та критично оцінюється зміст наказу про облікову політику з точки зору аудитора (див. пункт 4 теми 7.2 Модулю ІІ Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]).

За цим, використовуючи дані та інформацію з підприємства, що досліджується, необхідно з’ясувати та охарактеризувати:

• форму організації бухгалтерського обліку;

• форму бухгалтерського обліку;

• особливості облікової політики за обраним об’єктом дослідження;

• рахунки синтетичного обліку за об’єктом дослідження та аналітика, що використовується для конкретизації складових об’єкту саме на досліджуваному підприємстві;

• особливості посадової інструкції за обраним об’єктом дослідження;

• графік документообігу за обраним об’єктом дослідження;

• порядок проведення інвентаризацій за обраним об’єктом (якщо це необхідно);

• форма організації та оцінка внутрішнього аудиту (контролю) на підприємстві;

• наявність результатів зовнішнього аудиту (контролю) на підприємстві та ті недоліки з ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на підприємстві, які визначено у висновку незалежного аудитора (аудиторської фірми).

На закінчення питання студенту необхідно зробити висновок щодо можливості й необхідності для досліджуваного підприємства вибору інших варіантів змісту складових облікової політики за тим чи іншим об’єктом та аргументувати запропоновані зміни.

У питанні План і програма аудиту (за визначеним об’єктом) висвітлюється процес аудиту та його стадії, визначається необхідність планування діяльності як загалом, так і під час проведенні аудиту, описуються три види планів, які застосовують аудиторські фірми у своїй роботі (питання 1-3 теми 5 Модулю І Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]); більш детально розглядається МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів» [ 1, с.1075-1087].

Далі необхідно розробити План проведення аудиту за визначеним об’єктом, використовуючи інформацію п. 3 теми 5 Модулю І Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]).

Якщо складений план аудиту за конкретним об’єктом становить менше ніж одна сторінка за обсягом, то він розміщується по тексту роботи, якщо дорівнює сторінці або більше – розташовується у додатках.

Необхідно нагадати, що завдання перевірки у плані занотовуються згідно методу дедукції – від загального до часткового з використання форми, визначеної у таблиці 2.

Таблиця 2

Назва аудиторської фірми Назва клієнта

План

аудиту назва об’єкту аудиту

«назва підприємства»

За період 01.01.2011- 31.12.2011 (або за 2011 рік)

В термін з 01.02.2012 по 29.02.2012

№ з/п	Завдання аудиту	Термін проведення	Вико-навці	При-мітки
1	2	3	4	5

Дата Підпис Розшифровка підпису

Всі колонки у Плані повинні бути заповнені (крім Приміток).

Терміни проведення аудиту за кожним завданням визначаються у межах загального терміну перевірки, який надано над таблицею (у прикладі - з 01.02.2012 по 29.02.2012); на останнє завдання за будь-яким об’єктом – «Узагальнення матеріалів аудиту» необхідно відвести 2-3 останніх дня перевірки

У якості виконавця можна вписувати власне прізвище та ініціали та прізвища з ініціалами інших студенів.

Наступним за цим питанням треба розробити та скласти Програму проведення аудиту за обраним об’єктом.

Спочатку описується необхідність та значення розробки програми аудиту п. 4 теми 5 Модулю І Навчально-методичного посібника з дисципліни «Аудит» [40 або 41]), з’ясовується її відмінність та поглибленість відносно плану.

Тут більш детально треба розглянути МСА 230 «Документація з аудиту» [ 1, с.263-271], МСА 320 «Суттєвість в аудиті» [ 1, с.412-416] та МСА 500 «Аудиторські докази» [ 1, с.447-458].

Надалі визначаються складові Програми аудиту за формою, визначеною у таблиці 3.

Таблиця 3

Назва аудиторської фірми Назва клієнта