Основні організаційно-правові форми мтс

Форма	Склад учасників	Склад власності	Органи управління	Розподіл доходу	Відпові-дальність учасників
Товариство з обмеженою відповідаль-ністю (ТОВ)	Фізичні та юридичні особи; кількість учасників обмежено законом	Капітал товариства створюється за рахунок вкладів учасників	Загальні збори учасників; виконавчий орган або директор; один учасник – один голос	Згідно засновниць-кого договору або рішенню загальних зборів	В межах вартості вкладів
Відкрите акціонерне товариство (ВАТ)	Фізичні та юридичні особи; кількість не обмежена	Статутний капітал, який поділяється на акції, привілігійо-вані акції, облігації	Загальні збори акціонерів	Якщо акціонерів більше 50 – рада директорів; правління або директор; одна акція – один голос	Пропорційно кількості акцій, згідно рішення загальних зборів
Закрите акціонерне товариство (ЗАТ)	Фізичні та юридичні особи; кількість учасників обмежено законом; склад визначається статутом	Статутний капітал, який поділяється на акції, привілігійо-вані акції, облігації	Загальні збори акціонерів	Виконавчий директор; одна акція – один голос	Пропорційно кількості акцій, згідно рішення загальних зборів

Більш надійною формою є товариство з обмеженою відповідальністю, головна особливість якого полягає в тому, що його статутний фонд створюється тільки за рахунок внесків учасників. Причому підприємство не має права випускати акції та облігації. Згідно з вимогами чинного законодавства учасники ТОВ відповідають за зобов’язаннями підприємства у розмірі вкладеного капіталу. Крім того, вони мають право передавати свою частку в статутному капіталі лише іншим учасникам ТОВ.

Від правильного вибору організаційно-правової форми МТС залежить подальша ефективність її функціонування. Тому при створенні МТС цьому питанню слід приділити велику увагу.

Особливістю новостворених МТС є й те, що вони можуть виробляти сільськогосподарську продукцію на орендованих або власних землях. Цей напрям у діяльності станцій нині набуває розвитку. Багато сільськогосподарських товаровиробників повністю не використовують свої земельні площі і можуть здавати їх в оренду МТС за надані послуги, замість сплати платежів. У свою чергу для ефективного використання цих земель МТС повинна мати замкнутий виробничий цикл.

Таким чином, вирішуватиметься ще одне важливе державне завдання - раціональне й ефективне використання земель.

Машинно-технологічні станції надають такі послуги:

• виконують трудомісткі та складні роботи на замовлення сільськогосподарських товаровиробників (оранка, внесення добрив, захист рослин, меліорація, збирання сільськогосподарської продукції тощо);

• передають техніку на умовах прокату, в оренду та лізинг з можливістю наступного викупу;

• здійснюють сервісні ремонтно-профілактичні роботи;

• забезпечують господарства запасними частинами, пальним та іншими матеріалами;

• організовують переробку та збут сільськогосподарської продукції;

• проводять рекламні програми;

• організовують навчально-консультаційну діяльність.

Також МТС мають право на будівництво житлових та виробничих приміщень, прокладання доріг, забезпечення водопостачання та газифікації господарств.

Тобто, сучасні МТС - це регіональні центри, які забезпечують виробничий та науковий сервіс сільськогосподарських виробників. Крім того на орендованих землях вони налагоджують власне виробництво сільськогосподарської продукції. Така форма МТС дає змогу господарствам розраховуватись за надані їм послуги у будь-якому вигляді, а власникам МТС швидше повернути вкладений капітал, що дуже важливо у період кризового стану економіку України.

Однак, аналіз свідчить, що нині спостерігається тенденція, за якою велика кількість МТС (переважно державні) не виправдовують себе, що пояснюється рядом причин. Головна з них та, що МТС формуються без наукового підходу. Можна виділити ряд основних причин:

• нерівномірне розташування МТС;

• порушення технологічного процесу через невідповідність ремонту заводським експлуатаційним інструкціям;

• невідповідність сум амортизаційних відрахувань на відновлення техніки;

• високі ставки митних платежів, які підвищують вартість імпортної сільськогосподарської техніки на 30 - 40 % порівняно з європейськими цінами;

• неспроможність сільськогосподарських товаровиробників розрахуватися за обслуговування через низьку урожайність вирощуваних культур;

• закладення до тарифу високої норми прибутку, що веде до зниження попиту на послуги.

Для того, щоб діяльність МТС була ефективною, при її створенні необхідно детально вивчити район, в якому вона буде функціонувати, а саме: кількість обслуговуючих господарств, їх відстань одне від одного, основні сільськогосподарські культури, які вони вирощують, тощо. Наприклад, комбайн "Джон Дір" витрачає на збирання 1 га зернових 9 л палива, а з урахуванням перегонів, - до 16 л. Крім того, перегони понад 100 км із швидкістю 13 км/год призводять до передчасного зношування шин, додаткових потужних динамічних навантажень (до 2000 кгс) на вузли та механізми ходової системи [35].

З метою запобігання таким наслідкам МТС мають спочатку укладати договори з такими господарствами, що розташовані на оптимальній відстані від баз МТС та потребують більшого обсягу робіт, які виконуватимуться станціями. В господарствах, що здійснюють повний цикл робіт з виробництва зернових із закінченою сівозміною, треба організовувати постійні бази для збереження та обслуговування техніки протягом сезону.

Після закінчення польових робіт, всі агрегати мають повертатися до основної бази МТС для ремонту, технічного огляду та підготовки на наступний рік [90].

У більшості випадків на збиткових МТС провадиться ремонт з порушеннями технологічного процесу, що спричіняє достроковий вихід сільськогосподарської техніки з експлуатації. При ремонті техніки використовують деталі з вибракуваних машин, які не можуть забезпечити якісну роботу протягом тривалого часу. Спостережемо, що технічне обслуговування виконується лише на 25 - 30 % від норми.

Амортизаційні відрахування також не відповідають потребі. Як правило, їх сума втричі менша від необхідної. Така ситуація призвела до вичерпання коштів з фонду придбання та оновлення сільськогосподарської техніки [73].

Перешкодою на шляху забезпечення ефективної діяльності МТС є висока вартість сільськогосподарської техніки, яка внаслідок внутрішніх митних платежів перевищує європейські ціни на 30 - 40 %. В Україні діють вищі по відношенню до світових ціни на паливно-мастильні матеріали, а на сільськогосподарську продукцію вони вдвічі нижчі, ніж за кордоном.

Неспроможність сільськогосподарських товаровиробників розрахуватися за надані послуги також призводить до нерентабельності МТС. Перш за все з причини низької урожайності сільськогосподарських культур. Щоб виправити ситуацію на орендованих землях, які господарства надають у користування МТС за послуги, слід поліпшувати культуру землеробства, запроваджувати новітні технології, підвищувати родючість ґрунту тощо. Крім того, якщо 70 % продукції МТС є сільськогосподарською, тоді станція оподатковується на пільгових умовах як сільськогосподарський товаровиробник.

Низький попит на послуги МТС може бути зумовлений завищеною нормою прибутку, яка закладається у тарифні розцінки. Тому при формуванні цін на послуги велике значення має точний розрахунок всіх витрат та виважений розмір прибутку. На рис. 3.2 та 3.3 схематично зображено формування тарифних розцінок на послуги МТС.

Підсумовуючи результати аналізу функціонування МТС в сучасних умовах ведення сільськогосподарської галузі, треба зазначити, що збитковість багатьох машинно-технологічних станцій зумовлена в першу чергу непрофесійним підходом до їх створення.

Але за умови врахування всіх вищезазначених чинників діяльність МТС буде не тільки прибутковою, а й дозволить повернути вкладений капітал за короткий проміжок часу.