- •Модуль 1. Ц и т о л о г і я
- •Модуль 2. Е м б р і о л о г і я
- •Модуль 3. З а г а л ь н а г і с т о л о г і я. Епітеліальна і сполучна тканина.
- •Модуль 5. С п е ц і а л ь н а г і с т о л о г і я. Нервова система. Серцево-судинна система. Органи кровотворення та імуногенезу. Ендокринна система.
- •Модуль 6. С п е ц і а л ь н а г і с т о л о г і я. Шкіра та її похідні. Апарат травлення.
- •Модуль 7. С п е ц і а л ь н а г і с т о л о г і я. Апарат дихання. Сечо-статева система.
- •6. Лекції з дисципліни “Цитологія, гістологія і ембріологія” (скорочений варіант) Лекція 1. Вступ
- •Лекція 2. Хімічний склад і загальна характеристика еукаріотичних клітин
- •Лекція 3. Будова еукаріотичної клітини
- •Лекція 4. Будова еукаріотичної клітини
- •Лекція 5. Будова еукаріотичної клітини. Репродукція клітини.
- •Життєдіяльність клітини
- •Неклітинні структури організму
- •Лекція 6. Будова статевих клітин
- •Лекція 7. Розвиток статевих клітин. Ранні стадії ембріогенезу
- •Запліднення та його біологічне значення. Запліднення — це процес злиття статевих клітин самця й самиці, в результаті якого утворюється одноклітинний зародок — зигота.
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Лекція 8. Диференціація зародкових листків і осьових органів. Ембріогенез ланцетника, риб і амфібій
- •У процесі подальшого розвитку зародка настає диференціація зародкових листків і осьових органів, що веде до утворення тканин — гістогенезу і органів — органогенезу (рис. 19).
- •Ембріогенез тварин типу хордових Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Лекція 9. Ембріогенез птахів і ссавців
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Лекція 10. Загальна характеристика тканин. Епітеліальна тканина
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •Залозистий епітелій. Залози. Секреція
- •Сполучна тканина
- •Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •Власне сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •Хрящова тканина
- •Лекція 14. М’язова тканина
- •Лекція 16. Нервова система
- •Постнатальні зміни структури мозку
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •Лекція 17. Аналізатори. Органи чуття
- •Лекція 18. Серцево-судинна система
- •Лекція 19. Органи кровотворення та імуногенезу
- •Лекція 20. Ендокринна система
- •Лекція 21. Шкіра та її похідні
- •Лекція 22. Апарат травлення
- •Головна кишка
- •Лекція 24. Апарат травлення
- •Лекція 25. Апарат дихання
- •Лекція 26. Органи сечовиділення
- •Слизова оболонка птахів вкрита багаторядним війчастим епітелієм Лекція 27. Статеві органи самки
- •Статеві органи самки.
- •Лекція 28. Статеві органи самця
Постнатальні зміни структури мозку
У процесі диференціації нейрони втрачають здатність до розмноження, однак збільшення їх розмірів і кількості відростків триває і в постнатальному періоді онтогенезу. Збільшуються й розміри нейроглії. Потовщуються мієлінові оболонки нервових волокон. У ранній постнатальний період онтогенезу ріст мозку відбувається інтенсивно. Так, у великої рогатої худоби впродовж першого року життя його маса подвоюється. Ріст мозку триває, хоча й повільно і після статевого дозрівання. У цей період маса мозку становить 80 % мозку дорослої тварини.
У дорослих тварин маса мозку становить 0,1 – 0,3% маси тіла. У старих тварин може спостерігатися його інволюція. Вона характеризується потовщенням і ущільненням оболонок. Відбувається атрофія кори півкуль великого мозку і мозочка. При цьому борозни стають ширшими, а звивини — вужчими й нижчими, розміри шлуночків збільшуються, маса білої речовини зменшується. Зменшуються і розміри та кількість нейронів, знижується вміст у них базофільної речовини. Зменшується число нервових волокон і щільність їх розміщення у нерві. Особливо помітно зменшується кількість волокон великого діаметра, що належать великим нейронам, які проводять нервовий імпульс із більшою швидкістю, ніж дрібні. Спочатку зазначені зміни реєструються в клітинах мозку, пізніше — в ділянках корінців нервів, а потім і в самих нервах, що призводить до зменшення кількості окремих рецепторів. Адекватне фізичне навантаження сповільнює вікові інволюційні процеси у нервовій системі.
Структури автономної нервової системи зазнають менш помітних вікових змін, ніж соматичної.
Спинний мозок
На поперечному розрізі спинного мозку неозброєним оком видно, що він складається із сірої та білої речовини. Перша розміщена в центрі мозку, а друга на його периферії. Сіра речовина має вигляд метелика з розпрямленими крилами. Вона представлена парними дорсальними і вентральними рогами (стовпами), які з’єднані сірою спайкою. В центрі останньої є спинномозковий канал. У грудній і поперековій частинах спинного мозку в сірій речовині є і парні латеральні роги (стовпи). Сіра речовина утворена мультиполярними нейронами, нейроглією і мієліновими та безмієліновими нервовими волокнами. Нейрони спинного мозку функціонально неоднакові, розміщені групами в сірій речовині і формують ядра. В дорсальних рогах та ділянці сірої спайки знаходяться асоціативні нейрони, які утворюють синапси з аксонами чутливих клітин спинномозкових вузлів (дорсальний корінець спинномозкових нервів), і з асоціативними нейронами в межах нейросегмента, а також з ефекторними (моторними) нейронами. Останні розміщені у вентральних рогах сірої речовини. Їхні аксони формують вентральний корінець спинномозкового нерва. У латеральних стовпах знаходяться нейрони симпатичної нервової системи. Вони утворюють синапси з аксонами чутливих клітин спинномозкових вузлів, а їхні аксони формують білі сполучні гілки симпатичного стовбура, які залишають спинний мозок разом з вентральним корінцем спинномозкового нерва.
Біла речовина спинного мозку утворена мієліновими нервовими волокнами і нейроглією. Борознами, вентральною серединною щілиною та рогами сірої речовини вона поділяється на парні дорсальні, вентральні й латеральні канатики. Тільки вентральні канатики з’єднуються між собою. Це з’єднання утворює білу спайку, яка розміщена між вентральною серединною щілиною і сірою спайкою. Нервові волокна білої речовини утворюють провідні шляхи, які з’єднують окремі сегменти спинного мозку (власний провідниковий апарат спинного мозку, через який здійснюються безумовні рефлекси від рецепторів шкіри до м’язів і судин) та спинний мозок з різними відділами головного мозку (висхідні й низхідні). За допомогою останніх шляхів здійснюються умовні та безумовні рефлекси з нюхового, зорового, присінково-завиткового аналізаторів.