4.3. Класифікація селянських господарств в залежності від економічного потенціалу та місцезнаходження

Класифікація селянських господарств в залежності від економічного потенціалу і місця розміщення, передбачає виділення трьох груп і трьох типів господарств за рівнем спеціалізації та інтенсивності їхнього ведення. Розподіл селянських господарств за розмірами у різних природно-економічних зонами України наведені у таблиці 4.2. Групування селянських господарств за місцем знаходження свідчать також про характер інтенсивності ведення господарства. У процесі дослідження виділено три групи селянських господарств.

Таблиця 4.2

Розміри селянських господарств в різних природно-економічних зонах, 2009 р.

(в середньому на одне господарство)*

Показник	Степ	Лісостеп	Полісся	Карпати	АР Крим
Всього земельної площі, га	2.55	1.13	1.36	0.95	1.96
Площа посіву, га:	1.78	0.67	0.74	0.68	0.69
картоплі	0.13	0.23	0.31	0.23	0.09
овочів	0.45	0.21	0.14	0.22	0.18
Поголів’я худоби і птиці, гол.:
ВРХ - всього	0.23	0.51	0.56	0.68	0.26
в тому числі поголів'я корів	0.16	0.40	0.41	0.44	0.16
свині	0.13	0.61	0.59	0.88	0.16
кури	3.2	5.5	6.3	4.8	3.6
гуси	1.8	2.2	3.4	5.1	4.1
качки	1.1	3.1	2.7	1.9	2.5
Поголів’я коней, гол.	0.19	0.27	0.33	0.42	0.11

*Розрахунки автора на підставі даних Держкомстату України (Особисті селянські господарства за регіонами на 1 січня 2010 року).

Перша група селянських господарств розміщена на сільськіих територіях індустріального типу, куди можна віднести сільську місцевість, яка прилягає до м. Києва, Харкова, Одеси, Донецька тощо. Приміські сільські території представлені головним чином вирощуванням продукції у колективних садах і огородах міських жителів, а також виробництвом овочів, картоплі, плодів та виробництва продукції тваринництва у сільських домогосподарствах. Середні розміри землекористування селянських господарств даної групи за останні роки збільшилися у двічі і складали на початок 2010 р. – 0,99 га. Селянські господарства першої групи вирізняються сприятливими транспортними умовами, високим рівнем освоєння земель.

Господарства населення – це узагальнена назва всіх індивідуальних приватних землекористувачів. Ефективність господарства населення, яке відноситься до першої групи розглянемо на прикладі особистого присадибного господарства (ОПГ), яке знаходиться на відстані 27 км від Києва (с. Мархалівка). Розмір присадибної ділянки ОПГ «Мархалівське» становить 0,25 га, у тому числі використовується під посіви сільськогосподарських культур 0,15 га, а з 2000 р. сільська рада виділила сім’ї ще 0,35 га у полі. Близькість ринків збуту продукції: м. Києва та м. Василькова, визначила спеціалізацію господарства. До 2000 р. тут вирощували овочі відкритого і закритого грунту та картоплю, а з 2003 р. – почали вирощувати полуниці (0,04 га).

З 2004 р. господарство дещо змінило свій виробничий напрям і спеціалізується на вирощуванні огірків і цибулі відкритого і закритого грунту, капусти – у відкритому грунті та полуниці. У товарній продукції за досліджуваний період питома вага молока і картоплі становили в середньому відповідно 8,6 і 5,4 %.

Аналіз господарювання ОПГ «Мархалівське» за 2000-2003 рр. зумовив певні роздуми родини: прийнята у господарстві спеціалізація та обсяги виробництва не задовольняють потреби членів сім’ї. Так, виручка від реалізації продукції за рік з розрахунку на одного члена сім’ї становила всього 211,9 грн. на місяць. І хоч виробництво не було збитковим, прибуток і рентабельність були мінімальними. Головна причина цього, на наш погляд, – неповна річна зайнятість членів сім’ї: використовувалося лише 60% запасу її робочого часу (табл.4.3).

При плануванні виробництва на 2004 р. було розроблено кілька варіантів перспективної спеціалізації господарства і передбачено поєднання галузей. Було враховано, по-перше, близькість великих міст, жителі яких завжди потребують свіжих продуктів харчування. По-друге, досвід попередніх років показав, що найбільший прибуток дають овочі закритого грунту, на які на ринках м. Києва та інших міст Київської області завжди є попит. По-третє, передбачалися заходи щодо повнішого використання трудових ресурсів сім’ї протягом року.

І, нарешті, на наше переконання, дуже важливо мати спільну думку і підтримку всієї родини, враховувати особисті інтереси, уподобання, навички і досвід кожного.

Таблиця 4.3