Зошит для лаболатории(химия)

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ

ЖУРНАЛ

для лабораторних робіт з медичної хімії студента 1 курсу медичного факультету

І СЕМЕСТР

П.І.Б._____________________________________

ГРУПА___________________________________

Тематичний план лабораторно-практичних занять з медичної хімії на

осінній семестр 2014/15- н.р.

Змістовний модуль 1 КОМЛЕКСОУТВОРЕННЯ В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ.

БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ

Змістовний модуль 2

КИСЛОТНО-ОСНОВНІ РІВНОВАГИ В БІОЛОГІЧНИХ РОЗЧИНАХ

ня розчинів. Кількісний склад ро-

2

Змістовний модуль 3 ТЕРМОДИНАМІЧНІ ТА КІНЕТИЧІ ЗАКОНОМІРНОСТІ

ПЕРЕБІГУ ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ТА ЕЛЕКТРОКІНЕТИЧНІ ЯВИЩА В БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ. ФІЗИКО-ХІМІЯ ПОВЕРХНЕВИХ ЯВИЩ. ЛІОФОБНІ ТА ЛІОФІЛЬНІ ДИСПЕРСНІ СИСТЕМИ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ТЕРЕЗИ ТА ЗВАЖУВАННЯ

МЕТА РОБОТИ: Ознайомлення з лабораторним обладнанням та набуття навичок роботи користування мірним посудом.

ОБЛАДНАННЯ, ПОСУД ТА РЕАКТИВИ: терези, бюкс, ци-

ліндр, бюретка, піпетка, вода дистильована.

1.Фільтрувальним папером ретельно висушити пустий бюкс та зважити його, а одержані дані занести до таблиці.

2.Мірним циліндром відібрати точно 10

мл дистильованої води, перелити її у бюкс і зважити. Результати занести до таблиці та розрахувати масу 10 мл води, одміряної циліндром.

3.Воду вилити, бюкс знов висушити.

4.Дослід повторити 2-3 рази і обчисли-

ти середнє значення маси 10 мл води, виміряної мірним циліндром.

5.Відібрати бюреткою 10 мл дистильованої води і зважити її у бюксі, як описано вище.

6.Після висушування бюксу таку ж саму операцію повторити з 10 мл дистильованої води, відміряної піпеткою.

7.По закінченні роботи убрати робоче місце.

Запис даних досліду

1.Розрахувати значення абсолютної похибки П та відносної похибки , вважаючи теоретичну масу дистильованої води:

mтеор. = 10,00 г.

5

Таблиця 1 – Дані зважування 10 мл дистильованої води, що була відміряна циліндром, бюреткою та піпеткою. Маса пустого бюкса: mбюкса. = ...… г.

2.На основі одержаних результатів зробити висновок, яка мірна посудина є найбільш точною:

_______________________________________________

_______________________________________________

_______________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ

МЕТА РОБОТИ: ознайомлення з різними типами комплексних сполук, дослідження їх способів добування та властивостей. ОБЛАДНАННЯ ТА РЕАКТИВИ: штатив з пробірками, розчини купрум(ІІ) сульфату (0,5-1Н), барій хлориду (0,5Н), амоній гідроксиду (25%), калій гексаціаноферату(ІІ) (0,5Н), ферум(ІІІ) хлориду (0,5Н), натрій гідроксиду(0,5Н), алюміній хлориду(0,5Н), цинк(ІІ) сульфату(0,5Н), хром(ІІІ) сульфату(0,5Н), олово.

ДОСЛІД 1 Одержання та дослідження комплексного купрум(ІІ) аміакату

6

1.Попередньо встановити склад розчину купрум(II) сульфату.

Для цього у дві пробірки внести по 8-10 крапель розчину CuSO4 концентрації 0,5-1,0 моль/л. До однієї з них додати 2-3 краплі

розчину ВаСl2 і спостерігати утворення осаду, відмітивши його забарвлення. У другу пробірку помістити шматочок олова й переконатися у виділенні на його поверхні червоного нальоту міді.

2.Одержати комплексні сполуки тетраамінкупруму(II). З цією

метою у чисту пробірку влити 15-16 краплин розчину CuSO4 і поступово додати 25%-ний розчин амоніаку до утворення осаду

– купрум(II) гідроксосульфату. Відзначити його забарвлення. До

утвореного осаду додати надлишок розчину NH4OH, відзначити забарвлення утвореного розчину. Вказати формулу йону, що спричиняє забарвлення утвореного розчи-

ну._____________________________________________________

3.Одержаний розчин розділити на дві пробірки і провести ті ж самі якісні реакції, що і з розчином CuSO4 (див. п.1).

Запис даних досліду

1. Вказати ознаки хімічних реакцій.

Написати рівняння реакцій йонного обміну у молекулярному та йоному вигляді.

а) взаємодії між купрум(ІІ) сульфатом та барій хлоридом:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

б) взаємодії купрум(ІІ) сульфату з оловом:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

7

_______________________________________________________

_______________________________________________________

в) взаємодії купрум(ІІ) сульфату з амоній гідроксидом, з утво-

ренням осаду:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

г) взаємодії купрум(ІІ) гідроксосульфату з надлишком амоній гідроксиду:

__________________________________________________________

___________________________________________________________________

_________________________________________________________________

2. З урахуванням того, що обидві комплексні сполуки є сильни-

ми електролітами, скласти рівняння електролітичної дисоціації

(первинної та вторинної) та записати вираз константи нестійкос-

ті для комплексу тетраамінкупруму(II):

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

8

_______________________________________________________

_______________________________________________________

3. Зробити висновок про склад і забарвлення, комплексного йону тетраамінкупруму(ІІ) (порівняно з катіоном Купруму 2+) та мо-

жливий спосіб його одержання:

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

__________________________________________________________________

ДОСЛІД 2 Комплексні сполуки в реакціях обміну

1.У дві пробірки внести по 4-5 крапель розчину К4[Fe(CN)6].

2.До однієї пробірки додати таку ж кількість розчину CuSO4.

3.До іншої пробірки долити 4-5 крапель розчину FeCl3. Спо-

стерігати утворення осадів.

Запис даних досліду

1. Скласти рівняння реакцій в молекулярному та йонному вигля-

ді, вказати забарвлення осадів:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

9

2. Зробити висновок про поведінку комплексних сполук в об-

мінних реакціях:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

ДОСЛІД 3 Утворення гідроксокомплексів

1.Налити у пробірку 0,5 мл розчину АlCl3, до нього по краплях додавати 0,1 н розчин NaOH до утворення осаду. До утвореного осаду до повного його розчинення додавати розчин NaOH.

2.Аналогічний дослід (див. п.1) провести при поступовому додаванні NaOH до розчину ZnSO4.

3.Аналогічний дослід (див. п.1) провести при поступовому додаванні NaOH до розчину Cr2(SO4)3.

Запис даних досліду

1. Скласти молекулярні рівняння реакцій, що супроводжувалися утворенням осадів, а для однієї з реакцій скласти також йонні рівняння, вказати забарвлення осадів:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

10