1.4 Сутність поєднання в механізмі інвестування централізованого і децентралізованого регулювання

Економічне зростання і економічний розвиток багато в чому залежить від інвестиційної політики. Принципи та механізми державної інвестиційної політики, спрямовані на регулювання інвестиційної діяльності, формуються залежно від особливостей державних економік. Однією з головних причин стимулювання розвитку державних економік є неефективна інвестиційна політика, яка в нашій країні виконується за умови порушень оптимальних співвідношень між національними заощадженнями та інвестиційно господарським комплексом, скорочення обсягів накопичення, зменшення бюджетних капіталовкладень, неефективного використання прямих іноземних інвестицій. Політика державного регулювання має розглядатися з одного боку у безпосередньому зв’язку з процесом реформування державного управління в напрямку підвищення його ефективності і підвищення рівня децентралізації, а з іншого відповідно до загальної економічної та соціальної стратегії наявних ресурсів, інституційної структури та правової бази кожної країни. У цьому відношенні особливо актуально набуває активізація інноваційно-інституційних процесів та впровадження дієвих механізмів за для їхньої реалізації. Проблема такого співвідношення піднялася в радянській школі інвестиційного аналізу. Протягом десятиліть підприємства виступали в якості безправних отримувачів інструкцій, скільки і чого потрібно виробити, у кого закупляти сировину і матеріали, та у кого це буде вигідніше придбати, кому реалізовувати дану продукцію. Економічна теорія і світовий досвід говорять про необхідність зовнішнього контролю для ефективності діяльності підприємства. Лише цент контролю розраховує зацікавлення у довгостроковій рентабельності підприємства і що знаходиться за межами його впливу, може забезпечити ефективність його функціонування. Головне завдання країни на теперішній час це достовірно розподілити капіталовкладення на : на державному, місцевому та регіональному рівні. Держава для регулювання інвестицій використовує наступні важелі: бюджетна, грошово-кредитна, амортизаційна, податкова політика, регулювання фондового ринку, управління іноземними інвестиціями, законодавчий захист прав інвесторів. Також потрібно зробити наголос на тому що інноваційна діяльність важливу роль відіграє у економіці . Для забезпечення ефективного управління формуванням інвестиційних ресурсів на підприємстві зазвичай розробляється спеціально інвестиційна стратегія, яка забезпечує і підтримує стабільну інвестиційну діяльність. Перехід до інноваційно-інвестиційної моделі є складним розвитком, який потребує вирішення органами державного управління ряд важливих задач: створення сприятливих умов для захисту ідей суб’єктів - новаторів, створення більш досконалої нормативно правової бази, наукового обґрунтування у прийнятті пріоритетів стосовно фінансування інновацій, та інвестицій, підвищення ефективності господарювання та якісного поліпшення економічного стану окремих підприємств і галузей регіону. Стимулами, які б супроводжувалися б зростанням інвестицій в Україні можуть бути на сам перед: приведення правової системи до європейських стандартів,зокрема в частині захисту прав власності, посилення ролі української валюти на зовнішньому ринку, підтримка політичної стабільності, створення системи антикризового моніторингу, реальне упровадження ринкових механізмів у соціально-економічній сфері, подолання корупції у відношеннях між іноземними відношеннями.