Тема 12 Соціальна філософія. Основні поняття і напрями ч.1 Людина й історичний процес

План

1 Історія суспільства у філософсько-ідеалістичному вимірі.

2 Сутність матеріалістичного розуміння історії. Концепція відчуження К. Маркса. Сутність комунізму.

3 Ідея суспільного прогресу. Сутність постіндустріального суспільство.

Основні поняття і категорії: культура, історіософія, виробничі відносини, базис, надбудова, відчуження, осьовий час, суспільно-економічна формація, індустріальне та постіндустріальне суспільство, приватна власність, комунізм, утопія, науково-технічна революція, промислова революція, теорія конвергенції, деідеологізація, плюралізм, масове суспільство, диверсифікація, антиутопія, інформаційне суспільство, суспільний прогрес.

Анотація теми

Історія й історіософія. Зміна філософських уявлень про сутність історичного процесу у Новий час, добу французького просвітництва, у мислителів класичної німецької філософії.

Концепція розвитку історії у роботах О. Шпенглера. Поняття розвитку культури, логіки простору і логіки долі в роботі „Падіння Європи”. К. Ясперс про спільну мету розвитку людства, про єдність історичного процесу. Поняття „осьового часу” і структура світової історії.

К. Маркс – теоретик матеріалістичного розуміння історії. Категорії вчення: продуктивні сили, виробничі відносини, базис, надбудова. Вчення про суспільно-економічні формації як узагальнення К. Марксом розвитку історичної думки.

К. Маркс про поняття і про феномен відчуження. Основні форми й етапи становлення відчуження. Сутність комунізму. Історична перспектива і доля марксового вчення про комунізм.

К. Ясперс про перспективи майбутнього людства. Техніка і науково-технічний прогрес. Поняття техніки. Дуалізм „людина-техніка” – „техніка-природа”. Наука як виробництво знань. Поняття промислової й наукової революцій. Науково-технічна революція середини ХХ ст. та її соціально-економічні наслідки.

Суспільний прогрес. Індустріальне суспільство: основні риси і чинники його розвитку. Концепції технократичного романтизму. Традиційне й індустріальне суспільство. Соціально-футурологічні ідеї теоретиків „постіндустріалізму”: інформація і реідеологізація. Електронна революція і сучасний світ. Песимістичні концепції суспільного розвитку. Антиутопії як спроба передбачення майбутнього.

Методичні вказівкиї до вивчення теми

Розгляд першого питання слід розпочати з історичного екскурсу, оскільки досить глибокі ідеї стосовно філософських узагальнень суспільного розвитку висловили у Новий час Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Е. де Кондильяк, Д. Дідро і багато інших мислителів. Важливо також звернутися до історіософських поглядів представників класичної німецької філософії. Студент повинен усвідомити, що погляди усіх зазначених мислителів лежать у площині ідеалістичного світогляду. Особливу увагу при висвітленні першого питання слід приділити історіософським концепціям Освальда Шпенглера та Карла Ясперса, які з різних позицій намагались визначити сутність історичного процесу.

Друге питання важливе тому, що глибоке усвідомлення його сутності допоможе студентам „вписатись” у розуміння пануючої в нашому суспільстві вульгарно-матеріалістичної системи поглядів на історію. У цьому питанні слід акцентувати увагу на основних поглядах, що визначені К. Марксом у роботі „Передмова „До критики політичної економії”. Ці положення і складають сутність матеріалістичного розуміння історії. Поняття „відчуження”, яке К. Маркс розвинув слідом за Гегелем, допомогло йому усвідомити сутність історичного процесу як процесу поглиблення відчуження. Звідси і марксове вчення про комунізм як початок подолання відчуження. Тут слід глибоко розібратись у тому, що „комунізм – це не ідеал, не стан”, а процес.

Третє питання слід розпочати з розгляду сутності понять “людина” – “техніка” – “природа”. Розвиток техніки слід розглядати у зв’язку з розвитком науки. Відтак, більш зрозумілим буде зміст понять „промислова революція”, „наукова революція”, „науково-технічна революція”, „науково-технічний прогрес”. До цього самого питання слід віднести і розгляд критичних поглядів на роль техніки і науково-технічного прогресу у житті суспільства. М. Хайдегер закликав до необхідності дотримання „відчуженості від речей”. К. Ясперс писав про „демонізм техніки”.

Далі йдеться про сутність суспільного прогресу. Послідовники технократичного романтизму вважають, що на основі розвитку науки і техніки можливий прогрес людства у всіх позитивних вимірах. З’ясувати сутність понять доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне суспільства. Особливої уваги заслуговує аналіз сучасних концепцій електронної революції та інформаційного суспільства. Теорія конвергенції передбачала плюралізм, деідеологізацію і космополітизм (Р. Арон, У. Ростоу, З. Бжезинський, П. Сорокін). Концепції „масового суспільства” Р. Міллса та Д. Рісмена. Багатоманіття версій майбутнього суспільства у працях Р. Дарендорфа, Д. Белла, Дж. Гелбрейта, О. Тоффлера та інших.

Багато цікавого стосовно перспектив людства технотронної доби можна дізнатися з антиутопій, які написали Дж. Оруел («1984»), Є.І. Замятін («Ми»), М. Янг та інші.

Список літератури:

1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К., 1996.

2. Барулин В.С. Социальная философия: В 2 ч. – М., 1993.

3. Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник. – К., 2000.

4. Вандишев В.М. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2005; 2006.

5. Вандышев В.Н. Философия. – Сумы, 2000. - Ч. 2. Антропология. Гносеология. Социология.

6. Воронкова В.Г. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2004.

7. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К., 1998.

8. Гоббс Т. Сочинения: В 2 т. – М., 1989-1991.

9. Локк Дж. Сочинения: В 3 т. – М., 1985-1988.

10. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К. та Енгельс Ф. – Твори. – Т. 13.

11. Маркс К., Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії // Маркс К. та Енгельс Ф. – Твори. – Т. 3.

12. Марксистко-ленинская теория исторического процесса. – М., 1981.

13. Платонов С. После коммунизма. – М., 1990.

14. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: У 2 т. – К., 1994.

15. Социальная философия: Учебник / Под ред. В.П. Андрущенко и Н.И. Горлача. – К.; Харьков, 2002.

16. Тойнби А.Дж. Постижение истории. – М., 1993.

17. Философия: энциклопедический словарь. – М., 1997.

18. Філософська енциклопедія / Ін-т філософії НАН України. – К., 2002.

19. Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К., 1999.

20. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

21. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.