V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення пунктуаційних умінь з теми

Відновлення речень зі вставними словами і реченнями у зв'язному висловлюванні

► Прочитати. Визначити тип і стиль мовлення. Увести в текст встав­ні слова і речення, подані в довідці. Записати відновлений текст, розставивши потрібні розділові знаки.

Марс удвічі менший від Землі. Тривалість доби там приблизно та­ка ж, як і на Землі. Майже так само ... змінюються пори року. Однак клімат на Марсі набагато суворіший. І справа тут не тільки в тому, що Марс приблизно в півтора рази далі від Сонця, ніж Земля, а . одер­жує від нього значно менше світла й тепла. Марсіанська атмосфера дуже розріджена, прозора, вона погано затримує тепло.

Уявімо, що за таких кліматичних умов ми подорожуємо по Мар­су. Якби навіть можна було вільно дихати розрідженим марсіанським повітрям . то й тоді нам довелося б одягти скафандри чи спеціальні утеплені костюми, як це роблять ... полярники (К. Земляк).

Довідка: отже; як уже зазначалося; насправді ж учені заперечують цю можливість; наприклад.

► Пояснити розділові знаки і вживання великої літери. Коментар учителя. Дуже подібними до вставних є вставлені кон­струкції, але, на відміну від перших, вставлені слова, словосполучен­ня і речення не виражають ставлення мовця до висловленої думки, не містять оцінки повідомлення, вказівки на його джерело, на зв'язок з іншим повідомленням. Вони вносять в основне речення додатко­ві відомості, супровідні зауваження, уточнення, пояснення, поправ­ки тощо: Діти щойно — вона це добре пам'ятала! — були тут поруч (Ю. Збанацький).

Вставлені речення приєднуються до основного речення без спо­лучників або за допомогою сполучників і сполучних слів. На письмі виділяються комами, тире і дужками: Звали нашого діда, як я вже по­тім довідався, Семеном (О. Довженко). Демид зразу скочив (коліно різко заболіло), схопив дівчину за плечі, підвів (В. Собко).

Вибіркове письмо

► Виписати спочатку речення із вставними конструкціями, а по­тім — із вставленими.

1. Це ж — справа твого серця, як ти сама колись говорила! (О. Дон-ченко). 2. Завжди у своєму селі (а також у лузі, у полях) приглядав­ся до лелек (Є. Гуцало). 3. Але ж, я гадаю, ви не з полохливих? (О. Гончар). 4. За відомостями тієї ж Рєпніної, Глафіра Псьол була ро­дичкою Гоголя. 5. Стара княгиня Варвара Олексіївна — їй було тоді вже 65 років — майже зовсім осліпла і рідко з'являлася в салоні (З тв. П. Жура). 6. З цієї провесни (а може й раніше) снується в твоїй пам'яті дивна мелодія материної пісні (Є. Гуцало).

трансформація цитат на синтаксичні конструкції зі вставними реченнями

► З допомогою вставних слів увести цитати, автори яких названі в дужках. Перше речення — колективно, решта (по два) — за варі­антами.

1. «Наше мистецтво не може бути нічим іншим, як силою, яка робить величезний уплив на загальний хід боротьби й будівництва» (А. Луначарський).

Варіанті. 1. О. П. Довженко — «художник високообдарований і надзвичайно своєрідний» (К. Волинський). 2. Ярослав Галан «увійшов в українську літературу не тільки як талановитий драматург і прозаїк, а й як полум'яний публіцист» (Б. Буряк).

Варіант2. 1. Герої А.Малишка мають «одну велику любов — Бать­ківщину, одну велику мету — служіння народові» (Д. Павличко). 2. «Стельмах прийшов у прозу, узявши з собою поезію» (М. Рильський).

► Усно перебудувати речення зі вставними словами на синтаксичні конструкції зі вставними реченнями.

Диктант-тест з обґрунтуванням

► Знайти синтаксичну конструкцію зі вставним реченням. Свій ви­бір обґрунтувати.

А Напевне, це й справді не жінка, а саме літо йде собі за города­ми, лісами, співаючи, нахиляється до суничників і грибовищ, підіймає руки до плодючого дерева (М. Стельмах).

Б Тепер, щоправда, довкола було досить голо і сумно (/. Франко).

В Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витер­пів лихої долі, умер на панщині (Т. Шевченко).

Г Я, по правді, сказавши, й тепер трохи дивуюсь, що мені так легко пишеться до Вас (Леся Українка).

Сприймання й відтворення висловлювання зі вставними реченнями

Прослухати текст. Визначити тип мовлення й основну думку вислов­лювання. Яке стилістичне навантаження несуть у тексті вставні конструк­ції? Поміркувати, з якою метою автор використовує слова, що познача­ють час, від найменшої одиниці (секунда) до найбільшої (життя)?

Живеш ти на цій розкрученій планеті секунди (таки секунди, бо серце встигає зробити за секунду майже два поштовхи крові), живеш хвилини (бо за хвилину можна збагнути, любиш ти чи ненавидиш, таки живеш, якщо за одну хвилину можна померти), живеш години і дні (за день можна порозумнішати або посивіти), живеш місяці, роки — життя ціле живеш, а от вріжеться у твою пам'ять один схід і захід сонця, одна мить щастя чи розпуки, один поцілунок чи ляпас, один крик чи мов­чання, — і пронесеш ти його до останнього свого подиху. Це — твоє, лише твоє, тут ти повний власник, бо для решти ця мить промайнула безслідно. І поки є ти — мить ця безсмертна (В. Яворівський).

Зробити усний синтаксичний розбір конструкцій зі вставними ре­ченнями.

Зробити словотвірний розбір виділених слів (за варіантами).

Підготувати усний докладний переказ тексту, використовуючи конструкції зі вставними реченнями.