- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
1.8.3. Метод еквівалентного генератора
Дуже часто при розрахунку кіл доводиться розв’язувати таку задачу: відома схема кола, відомі опори всіх резисторів і параметри всіх джерел, а треба обчислити струм в одному-єдиному резисторі. В такій ситуації дуже зручним є застосування методу еквівалентного генератора, який полягає в наступному. Вказаний єдиний резистор вважають за опір навантаженняRH, а всю іншу частину кола – за активний двополюсник. Цей активний двополюсник замінюють на просту схему реального джерела напруги (за теоремою Тевенена) або реального джерела струму (за теоремою Нортона), обчислившиRгеквтаЕгеквабоJгекв. Після цього залишається знайти шуканий струм як струм навантаження в одному з двох простих кіл (рис. 1.42).
Рис. 1.42
При цьому
IH=EГекв/(RГекв+RH)(1.9)
для кола, схема якого наведена на рис. 1.42,а, та
Iн=JгеквRгекв/(Rгекв+Rн)
для кола, схема якого наведена на рис. 1.42,б.
Формула (1.9) вказує шлях до експериментального визначення величини Rгекв. ВеличинаЕгеквдорівнює напрузі холостого ходуUXX (рис. 1.40), яку можна виміряти. Якщо ж покласти в (1.9), щоRн=0(тобто що двополюсник знаходиться в режимі замикання, як на рис. 1.38), то одержимо таке:
.
Звідси
. (1.10)
Струм короткого замикання також може бути безпосередньо виміряний в багатьох випадках (звичайно, якщо режим короткого замикання не призведе до виходу з ладу досліджуваного кола).
Отже, експериментальні дані (Uxx та Iкз) та формула (1.10) забезпечують можливість експериментального знаходженняRгекв.
Лекція 6
1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
Нехай деякий активний двополюсник навантажений резистором з довільним опором Rн(рис. 1.43,а). Яка повинна бути величинаRн, щоб потужністьPн, яка виділяється в цьому резисторі, була максимальною? Як взагалі змінюється ця потужність в залежності від величиниRн?
Для отримання відповіді на ці питання замінимо активний двополюсник на еквівалентне реальне джерело напруги (рис. 1.43,б).
А – активний двополюсник
Рис. 1.43
Струм у навантаженні дорівнює
I = Eгекв /(Rгекв+Rн) .
Потужністю, яку споживає навантаження, є
(1.11)
Величини ЕгеквтаRгеквє постійними, тому графік залежностіPн(Rн)має вигляд, поданий на рис.1.44. Дослідивши функцію (1.11) на екстремум відносноPн, неважко визначити, щомаксимальна потужність Pнmax виділяється в навантаженні (тобто споживається ним) за умови, що
Rн=Rгекв . (1.12)
Рис. 1.44
Підставивши (1.12) в (1.11), одержимо, що
Pнmax=E2гекв/(4Rгекв).
Потужність, яку віддає ідеальне джерело при довільній величиніRн, дорівнює
Рг = Егекв I = E2гекв /(Rгекв+Rн).
Тоді коефіцієнт корисної дії кола, зображеного на рис. 1.43,б, складає
Звідси випливає, що у випадку максимального виділення потужності в навантаженні (коли Rн = Rгекв), відповідає величина =0,5. В цілому графік залежності (Rн)має вигляд, поданий на рис. 1.44.
Як окремий випадок розглянемо живлення споживача через двопровідну лінію (рис.1.45). Відомими є ЕРС генератора Ег, тобто його напруга холостого ходу, його внутрішній опірRг,опір навантаженняРн, довжина лінії, тип проводу.
Рис. 1.45
Треба знайти напругу на навантаженні U2, падіння напруги в лініїU, втрати потужності в лініїР.
Спочатку за відомим типом проводу знаходимо його питомий опір та площу перерізу проводу S. Після цього знаходимо опіродногопроводуRпр = /S.
Струм у лінії I = Eг /(Rг+2Rпр+Rн), напруга на навантаженніU2 = IRн, падіння напруги в лініїU = U1-U2 = I2Rпр, втрати потужності в лініїP = I22Rпр.
Тепер вважатимемо все, що знаходиться лівіше затискачів навантаження а–в, за активний двополюсник. Неважко знайти, що його параметри, визначені за теоремою Тевенена, є такими:
Егекв= Ег, Rгекв = Rг +2Rпр.
Дана заміна дозволяє обчислити коефіцієнт корисної дії (ККД) всієї системи живлення за раніше записаною формулою для. ВеличинаККД лінії передачі окремопвизначається як відношення потужності на навантаженні до потужності на вході лінії:
.
Оскільки U1=I(2Rпр+Rн), то
Деякі додаткові подробиці можна знайти в підручниках [1, 2].