- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
Лекція 8
2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
Розглянемо нелінійне коло, схема якого зображена на рис. 2.9.
Рис. 2.9
Нехай задані ВАХ резисторів R1 таR2(рис. 2.10,а та рис. 2.10,б).
Рис. 2.10
Якщо задана також величина Uав, а треба знайти величиниI1таI2, то розв’язання просте і базується на тому факті, щоUавприкладене до кожного з резисторів. Тому, відклавши величинуUавна кожній окремій ВАХ, знайдемо шукані струмиI1таI2(рис. 2.10,а та рис. 2.10,б).
Якщо ж Uавне задана, а заданий струмI3в нерозгалуженій частині кола, то розв’язання потребує додаткових графічних побудувань. Спочатку звернемо увагу на те, що за будь-якої напругиUав величинаI3(яка, звісно, залежить відUав) визначається за першим законом Кірхгофа як
. (2.4)
Але є ВАХ ділянкиав. Таким чином, з виразу (2.4) випливає, що ВАХ резистора, еквівалентного ділянціав, утворюється шляхом додавання величини струмів окремих резисторів при кожному значенні напруги Uав, тобто додаванням графіків окремих ВАХ за струмом (рис.2.10,в).
Маючи сумарну ВАХ, знаходимо напругуUав, при якій струм у нерозгалуженій частині кола дорівнює заданомуI3. Для цього відкладаємо величинуI3на осі струмів і проводимо крізь цю точку горизонталь до перетину із сумарною ВАХ (крива1+2на рис.2.10,в). Напруга, яка відповідає точці перетину, і буде шуканою напругоюUав. СтрумI1 знаходимо як струм, який відповідає цій напрузі на ВАХ резистораR1, аналогічно знаходимо струмI2за ВАХ резистораR2 (або якI2 = I3–I1).
Корисне узагальнення. При довільній кількості резисторів, з’єднаних паралельно, сумарна ВАХ теж будується шляхом додавання за струмом ВАХ окремих резисторів, які входять у це з’єднання.
2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
Рис. 2.11
Нехай для кола (рис.2.11) задані ВАХ резисторів R1,R2таR3, позначені на рис.2.12 відповідно як1, 2та3. Відомою вважатимемо і величинуU0вхідної напруги. Треба визначити величини всіх струмів та величини напругUcaтаUab.
Рис. 2.12
Використаємо результати, одержані в попередніх підрозділах. Ділянка ав– цепаралельне з’єднання, тому її ВАХ2+3отримуємо додаванням ВАХ2 та ВАХ3 за струмом. Але ділянкаавпослідовноз’єднана з ділянкоюса(тобто з резисторомR1), тому ВАХ1+2+3 ділянкисв (тобто всього кола) отримуємо додаванням ВАХ 1 та ВАХ2+3за напругою. Оскільки вхідна напругаU0прикладена до всієї ділянкисв, то струмI1в нерозгалуженій частині кола отримуємо за кривою1+2+3як той струм, що відповідає точці перетину вертикалі, проведеної через точкуU0, з цією кривою.
Ділянка ав єпаралельнимз’єднанням резисторів, для якого відомі обидві ВАХ та струм в нерозгалуженій частині кола. Ми навіть вже маємо сумарну ВАХ2+3ділянкиав. Тому для знаходження струмівI2таI3просто слід використати прийоми, розглянуті в підрозділі 2.4.2.
Зауваження. Якщо деякі з резисторів були б лінійними, то ніяких змін у методиці розрахунку не було б потрібно. Просто ВАХ цих резисторів слід було б попередньо побудувати за їх відомими опорамиRnякU = I·Rn.