Політологія-лекційний курс і практикум

Міністерство науки і освіти України Тернопільський національний економічний університет

ПОЛІТОЛОГІЯ:

лекційний курс і практикум Навчальний посібник

Тернопіль - 2008

2

Політологія: лекційний курс і практикум. Навчальний посібник / За редакцією доктора філософських наук, доцента Гончарук Т. В. – Тернопіль, 2008.

Автори: Гончарук Т.В., Гурик М.І., Дмитрів І.С., Рудакевич О.М., Томахів В.Я., Шеремета Д.М.

Відповідальний за випуск – доктор філософських наук, доцент Гончарук Т. В.

Посібник є результатом багаторічних науково-педагогічних досліджень кафедри філософії та політології Тернопільського національного економічного університету. У ньому з позицій сучасного осмислення світової політологічної скарбниці ведеться змістовне викладення матеріалу відповідно до програми з політології та вимог Міністерства освіти та науки в напрямі Болонського процесі. У доступній і стислій формі викладені політологічні теорії, концепції, ідеї, що можуть стати основою розвитку світогляду сучасного фахівця, а також методологічним інструментарієм для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації.

Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх хто цікавиться теоретичними основами політики.

Рецензенти: С.Ю. Римаренко, доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Кураса НАН України; В.М. Денисенко, доктор політичних наук, професор, зав. кафедри

теорії та історії політичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка

4

2.Мета й завдання вивчення дисципліни „Політологія”

2.1.Мета вивчення дисципліни

Програма та тематичний план дисципліни орієнтовані на глибоке та ґрунтовне засвоєння студентами політичних світових та вітчизняних процесів, закономірності розвитку і функціонування політології, її місце та роль у житті суспільства. Ця дисципліна відноситься до загальногуманітарних, які формують світогляд майбутніх економістів. Курс „Політологія” охоплює методологічні основи розвитку політичної науки, її основні закони і закономірності.

Головним завданням курсу „Політологія” є вивчення сутності, історії, теорії і методології політичної діяльності і поведінки. Вміти орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах, знати і вміти давати характеристику українським політичним вченням, мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про об’єкт і суб’єкт політики, знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави і суспільства, мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі, володіти навичками політичної культури, вміти застосовувати політичні знання в своїй професійній і громадській діяльності.

2.2. Завдання вивчення дисципліни

В результаті вивчення курсу „Політологія” студенти повинні:

- засвоїти методологію вивчення діяльності і розвитку політичних систем і політичних процесів;

5

-вміти оірєнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах розвитку політології, мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів;

-вміти робити аналіз політичного життя, знати геополітичну обстановку, місце і роль, статус України в сучасному політичному світі;

-набути навичок практичного використання теоретичних знань у практичній діяльності.

2.3.Завдання лекційних занять

Мета проведення лекцій полягає у тому, щоб ознайомити студентів із головними методологічними питаннями політології, світовим досвідом та сучасним станом політичної діяльності в Україні.

Мета проведення лекцій полягає у:

-викладенні студентам у відповідності з програмою та робочим планом основних питань методології функціонування і розвитку політичних систем і політичних процесів;

-сформувати у студентів цілісну систему теоретичних знань з курсу „Політологія”.

2.4. Завдання проведення семінарських занять

Мета практичних занять полягає в тому, щоб сформувати у студентів розуміння основних закономірностей, випадковостей та перспектив розвитку політичних подій, явищ, сформувати політичну свідомість та політичну культуру.

Завдання проведення практичних занять:

-засвоїти основні положення, зміст, сучасні досягнення політології в усьому її багатстві та різноманітності наукових спрямувань;

-навчитися використовувати політичні знання в своїй професійній та громадській діяльності;

-глибше засвоїти та закріпити теоретичні знання, одержані на лекціях.

-

3. Програма дисципліни „Політологія” ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.Політична система.

Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.

Виникнення політології та етапи її формування. Сучасний розвиток політології у світі та в Україні. Основні категорії політології. Її об’єкт та предмет дослідження. Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками.

Тема 2. Політична влада: джерела, ресурси, типологія.

Влада як суспільний феномен. Наукові концепції політичної влади. Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації. Типологія політичної влади. Політична влада в Україні, її риси та особливості.

Тема 3. Політична діяльність і політичні відносини.

Поняття політичної діяльності, її суть та зміст. Типологія політичної діяльності. Функції політичної діяльності. Поняття політичних відносин, їх форми та типологія.

Тема 4. Політична система суспільства та політичний режим як спосіб її функціонування.

Поняття політичної системи та її структура. Концепції політичної системи Істона та Алмонда. Типологія політичних систем. Політична система сучасної України. Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів. Характерні риси та ознаки тоталітарного. авторитарного та демократичного політичного режиму.

Тема 5. Держава в політичній системі суспільства.

Поняття держави та її наукові концепції. Роль держави в політичній системі суспільства. Правова та соціальна держава. Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія. Форми державного правління та державного устрою. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави.

6

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Основи демократії. Тема 6. Політичні партії та громадські організації.

Поняття політичної партії. Сучасні концепції політичних партій. Історія виникнення політичних партій. Типологія політичних партій. Політичні партії в сучасній Україні. Партійні системи та їх типологія. Виборчі системи та їх типи

Тема 7. Політична еліта та політичне лідерство.

Поняття політичної еліти. Сучасні концепції політичної еліти. Типологія політичних еліт. Поняття політичного лідерства та його типологія. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.

Тема 8. Демократія у політичному житті суспільства.

Поняття демократії та її сучасні концепції. Критерії та принципи демократичної організації суспільства. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні. .

Тема 9. Громадянське суспільство.

Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства. Передумови виникнення та структура громадянського суспільства. Типи взаємодії громадянського суспільства та держави. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.

Тема 10. Основи міжнародних відносин.

Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі. Україна як суб’єкт міжнародних відносин.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Політична свідомість і політична культура. Тема 11. Світові політико-ідеологічні доктрини.

Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина. Історія виникнення та розвитку: неолібералізм, соціальний лібералізм. Політично-економічні принципи сучасного лібералізму. Ліберальна ідеологія в Україні та її представники. Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний неоконсерватизм. Консерватизм в Україна та його представники. Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади, теорія та практика. Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні.

Тема 12. Політична культура.

Поняття політичної культури та її концепції. Структура політичної культури та її складові елементи. Типологія політичної культури. Політична культура України: минуле та сучасність.

Тема 13. Нація та національні відносини.

Поняття нації та її наукові концепції. Національні відносини у політичному житті суспільства. Ідеологія націоналізму та її представники в Україні. Проблеми становлення та розвитку української нації.

Тема 14. Етапи розвитку світової політичної думки.

Політична думка Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового часу.

Тема 15. Розвиток вітчизняної політичної думки.

Політична думка Київської Русі, періоду Гетьманської держави та Нового часу.

Структура залікового кредиту дисципліни „Політологія”

денна форма навчання

заочна форма навчання

9

План

1.Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.

2.Об’єкт та предмет політології, категорії, функції та методи дослідження.

3.Політологія в системі суспільних наук.

1.Політологія є молодою і однією з найдавніших наук. З появою держави виникають політичні погляди та ідеї. Проте наука про політику формувалась в міру виокремлення політики як самостійної сфери суспільного життя.

Історично першою формою пізнання політики була релігійно-міфологічна. Майже два тисячоліття до нової ери панували уявлення про божественне походження влади і держави. Згодом античні мислителі Сократ, Платон, Арістотель висунули раціональні політичні погляди. Політичну науку вони розуміли як загальне благо, втіленням якого має бути держава. Поглядам на державу і право, на закони та їх співвідношення з мораллю Сократ надав форми понять. Платон став творцем політичної філософії, в центрі якої поставив державу та форми організації державної влади. У розумінні Арістотеля політика є однією з найважливіших сфер людського життя, яка пов’язана з його управлінням в межах держави. На його думку добробут держави є важливішим від добробуту однієї людини, хоча і добробут однієї людини є бажаним і необхідним. Арістотель робить висновок, що людина істота політична і тому може існувати тільки у спілкуванні з іншими людьми. Він багато в чому заклав основи політології як окремої науки. Однак у нього ще немає чіткого розмежування між політичною наукою, етикою і філософією. Від релігійно-етичної форми політичну науку звільнив Н.Макіавеллі (1469-1527). Його заслуга в тому, що він: по-перше, виділив і обґрунтував політичну науку як відносно самостійну галузь суспільного знання; по-друге, відділив політику і право від моралі і релігії; по-третє, дав трактування держави як утворення не тотожного всьому суспільству, а як складову частину суспільства, його певну політичну організацію; по-четверте, розглядав людину як

10

індивід, який наділений розумом і володіє свободою волі, що робить його борцем за свої інтереси та ідеали.

Крім Н.Макіавеллі, значний внесок у звільнення політики і політичної думки від теології і церковної моралі зробили Т.Гоббс, Б.Спіноза, Дж. Локк, Ш.- Л.Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо та ін. Вони аналізували проблеми походження, сутності, призначення і форми держави, розробляли теорію суспільного договору, ідеї народного суверенітету, свободи і рівності, природного права тощо.

Вагомий вклад у розвиток політичної науки, ідей конституційного ладу, республіканської форми правління, ліберальної демократії і становлення відповідних їм інститутів і норм був зроблений у період Великої французької революції, війни за незалежність США наприкінці 18 ст., революцій Х1Х ст. Розроблені в цей період підходи та ідеї стали основоположними для політичних теорій і концепцій сучасності.

Таким чином, процес формування і виокремлення політології із загальної системи соціальних і гуманітарних наук та її інституціоналізації припав на кінець Х1Х – початок ХХ ст. У Німеччині його пов’язують із виникненням правової школи, яка була започаткована працями І.Канта та Г.Гегеля з їхніми концепціями правової держави та громадянського суспільства. У Франції політологія виникає на межі державознавства, політичної історії та політології. Її формування розпочалось із заснування Е.Бутлі вільної школи політичних наук. Основи французької школи політології були закладені у працях П.Жане “Історія політичної науки в її звязку з мораллю”(1870), Е.Акола “Філософія політичної науки”(1877), А.Ерсана та А.Мішле “Ідея держави”(1896) і “Політична доктрина демократії”(1901). У Великобританії значний поштовх формуванню політології надало заснування Лондонської школи економіки і політичних наук при Лондонському університеті. Згодом політологічні дослідження і навчання студентів із цієї спеціальності були запроваджені в Оксфордському, Кембриджському, Манчестерському, Ліверпульському та інших університетах.