- •Основи політології
- •Відповідальний редактор:
- •Розділ 1. Предмет і методологія науки про політику
- •1.1. Політика як суспільне явище
- •Політологія як наука й навчальна дисципліна
- •1.3. Методи та функції політології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 2. Історія політичної думки
- •2.1. Політична думка давнього світу та середньовіччя
- •2. 2. Політичні вчення доби відродження та просвітництва
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 3. Історія політичної думки україни
- •3.1. Політична думка київської держави
- •3.2. Політична думка козацько-гетьманського періоду
- •3.3. Політична думка нової доби
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 4. Політична система суспільства
- •4.1. Основні теорії політичної системи
- •Теорія політичної системи д. Істона
- •Теорія політичної системи г. Алмонда
- •Теорія політичної системи к. Дойча
- •4.2 Структура, функції та механізм функціонування політичної системи
- •Функції політичної системи
- •Механізм функціонування політичної системи
- •4.3. Типи політичних систем
- •4.4. Політична система сучасної україни
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 5. Політична влада та механізм її функціонування
- •5.1. Концепції влади
- •5. 2. Ознаки та функції політичної влади
- •5.3. Структура влади
- •5.4. Механізм реалізації влади
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 6. Політичний режим
- •6.1. Поняття та сутність політичного режиму
- •6. 2. Типологія політичних режимів
- •6. 3. Характерні риси та особливості тоталітарного, авторитарного, демократичного політичних режимів
- •6. 4. Політичний режим в україні, його риси та особливості
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 7. Демократія як форма організації політичного життя
- •7.1. Поняття демократії
- •7. 2. Безпосередня та представницька форми демократії
- •7.3. Основні цінності сучасної демократії
- •7. 4. Основні ознаки демократичної організації суспільства та критерії демократичності
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 8. Держава як основний політичний інститут
- •8.1. Виникнення і сутність держави
- •8. 2. Форми державного правління і державного устрою
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 9. Політичні партії та партійні системи
- •9. 1. Історичні етапи формування, сутність та функції політичних партій
- •9. 2. Типологія політичних партій
- •9. 3. Сутність та різновиди партійних систем
- •9. 4. Сучасні тенденції формування партійної системи в україні
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 10. Громадянське суспільство
- •10.1. Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії
- •10. 2. Сутність та структура громадянського суспільства
- •10. 3. Проблеми розвитку громадянського суспільства в сучасній україні
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 11. Політична культура: підходи та визначення
- •11. 1. Розвиток суспільства та становлення політичної культури
- •11. 2. Структура, функції й основні рівні політичної культури
- •Моделі і типи політичної культури
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •Розділ 12. Особистість у політичному процесі. Політична соціалізація особистості
- •12.1. Взаємозв'язок політичних потреб, інтересів та
- •Політичної поведінки особи
- •12.2. Політична соціалізація особистості
- •12.3. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •12.4. Особистість політичного лідера в політичному процесі
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 13. Технології політичної діяльності
- •13.1. Сутність і особливості політичних технологій
- •13. 2. Структура технологій політичної діяльності, способи їх створення
- •13. 3. Політичні технології та антитехнології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Розділ 14. Міжнародна політика
- •14.1. Міжнародні відносини й міжнародна політика
- •14. 2. Зовнішня політика держав
- •14. 3. Політичні технології в міждержавних відносинах
- •14. 4. Зовнішня політика україни: інтереси і пріоритети
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •Основні поняття та категорії
- •Основи політології
11. 2. Структура, функції й основні рівні політичної культури
До структури політичної культури входять:
Культура політичної свідомості (політичні установки, політичні уявлення і переконання, політичні традиції, звичаї, норми).
Культура політичної поведінки (культура політичної участі, культура політичної діяльності).
Культура функціонування політичних інститутів (культура прийняття і реалізації політичних рішень, культура електорального процесу, культура сприйняття і регулювання соціально-політичних конфліктів).
Функції політичної культури обумовлюються її сутністю і показують її дію і вплив на політичну систему суспільства. Найважливішими з них є:
Пізнавальна, котра полягає в озброєнні суб'єктів знаннями, необхідними для політичної діяльності, забезпеченні історичної наступності, нагромадженні і передачі досвіду від покоління до покоління.
Регулююча, забезпечує за допомогою ідеалів, правових і політичних норм певні взаємини між соціальними спільностями, громадянами і державою.
Виховна, сприяє інтелектуальному розвитку особистості, засвоєнню нею політичних норм, цінностей, формуванню інтересу до політичного життя, виробленню певних установок на суспільно-політичну діяльність.
Інформаційна, спрямована на задоволення потреб особистості, політичних зведень, що висвітлюють явища, які відбуваються у світі події, процеси.
Прогностична, полягає в тому, що знання ціннісних орієнтацій дозволяє передбачати можливі варіанти розвитку подій.
Суб'єктами формування політичної культури виступають:
Політичні суб'єкти:
– держава;
– політичні партії і політичні рухи;
– засоби масової інформації.
Неполітичні суб'єкти:
– родина;
– система освіти;
– церква;
– ділові кола, світ бізнесу;
– наукова і культурна еліта суспільства.
До факторів, які впливають на формування політичної культури, відносять:
– політична символіка (гімн, герб, прапор), державні ритуали;
– політичний режим країни;
– характер зовнішніх відносин країни;
– географічний фактор;
– мову.
В політичній культурі відокремлюються три основні рівні політичної культури:
–світоглядний;
–цивільний;
–політичний.
Світоглядний рівень є базовим. На цьому рівні відбувається самовизначення людини у світі політики, вибір нею тих чи інших політичних орієнтацій і норм політичної поведінки.
Такий вибір залежить від життєвих позицій людини, від надання переваги нею індивідуальним чи колективістським цінностям, від визнання нею норм західної чи східної цивілізації, від її релігійного чи матеріалістичного світосприйняття, від її ставлення до ідеології, насильства тощо.
Цивільний рівень. На цьому рівні формується «ядро» політичної культури. Даний рівень характеризує відношення людей до влади як до публічного центру панування і примусу. Людина, стикаючись зі світом політики або вступаючи до нього, неминуче формує своє ставлення до влади, до її можливостей і повноважень. А на основі сприйняття влади людина визначається стосовно своїх цивільних прав і обов'язків.
Політичний рівень. На даному рівні складається ціннісне ставлення людини до власне політичних явищ, від держави і міждержавних зв'язків до самосприйняття як суб'єкта політики. Остаточно “прояснюються” взаємини людини і політики. Визначається роль політики в житті людини. Ціннісні орієнтації матеріалізуються в політичну (або аполітичну) поведінку.
Досягнувши цього рівня, люди активно включаються в політичне життя суспільства чи свідомо усуваються від політики. При цьому певна частина людей займають і позицію “спостерігачів”. Вони воліють сподіватися на те, що їхні проблеми коли-небудь вирішить хтось інший.