- •Лекція № 12 акціонерні товариства та акціонерний капітал.
- •Причини виникнення та сутність акціонерних товариств
- •Еволюція акціонерних товариств
- •Види акціонерних товариств
- •Моделі акціонерної власності
- •Прибутки акціонерного товариства та їх розподіл
- •Курс акцій та їх види
- •Облігації
- •Фондова біржа: сутність, основні операції
- •Процес акціонування в Україні: шляхи, проблеми
- •Література:
- •Запитання і завдання для самоперевірки.
- •Лекція № 13 форми суспільного продукта в процесі відтворення. Розподіл національного доходу.
- •Суспільне відтворення: сутність, типи
- •Сукупний суспільний продукт
- •Сутність та принципи системи національних рахунків
- •Загальні показники снр та методи їх обчислення
- •Тіньова економіка
- •Запитання і завдання для самоперевірки:
- •Семінарське заняття № 8
- •9. Задача.
- •10.Задача
- •2. Які види праці не створюють національного доходу:
- •Підсумкові тести по модулю 2
- •Модуль 3 лекція № 14 економічне зростання та його чинники. Економічні цикли.
- •Поняття «економічне зростання»
- •Нагромадження, заощадження, інвестиції
- •3. Теорії і моделі економічного зростання
- •Однофакторна модель зростання
- •Модель виробничої функції
- •Концепція нульового зростання
- •Показники економічного зростання
- •Причини економічного циклу
- •Запитання та завдання для самоперевірки:
- •Лекція № 15 господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва.
- •Теоретичні аспекти аналізу рівнів господарювання
- •Механізм державного регулювання економіки
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Семінарське заняття № 9
- •Вправи 1-10
- •Лекція № 16 змішана економічна система. Держава та її функції у розвинутій економіці.
- •Запитання і завдання для самоперевірки:
- •Підсумкові тести по модулю 3
- •Модуль 4 лекція № 17 соціалістична економічна система та її еволюція
- •Еволюція соціалістичної ідеї
- •Запитання для самоконтролю:
- •Лекція №18
- •Сутність перехідної економіки
- •Специфічні риси перехідної економіки
- •Запитання для самоконтролю:
- •Лекція №19 світове господарство
- •Відмінності між суб'єктами світового господарства
- •Переваги мпп
- •Зміст міжнародної інтеграції
- •Транснаціональні корпорації
- •Які ж основні цілі та переваги економічної інтеграції?
- •Регіональна економічна інтеграція
- •Запитання для самоконтролю:
- •Семінарське заняття №10
- •Лекція № 20 форми міжнародних економічних відносин
- •Міжнародна торгівля
- •Торговельний і платіжний баланси
- •Зовнішньоекономічна політика держави
- •Міжнародний рух капіталів
- •Динамізм руху товарів (послуг), робочої сили, фінансових коштів
- •Світова валютна система
- •Семинарське заняття № 11
- •Факторы, определяющие валютный курс
- •Тесты для контроля знаний:
- •1. Значение курсовой работы в изучении экономической теории
- •2. Основные требования
- •3. Основные этапы выполнения курсовой работы
- •3.1 Выбор темы и ее утверждение
- •3.2. Структура курсовой работы
- •4. Правила оформления курсовой работы
- •4.1. Общие требования
- •4.2. Нумерация
- •4.3. Иллюстрации
- •4.4. Таблицы
- •4.5. Примечание
- •2.______________________________________
- •4.6. Формулы и уравнения
- •4.7. Библиографические ссылки
- •4.8. Основные правила библиографического описания использованных источников
- •4.9. Приложение
- •5. Работа с рецензией и подготовка к защите курсовой работы
- •Підсумкові тести по курсу політекономія
- •Семінарське заняття №10
- •Лекція № 20 форми міжнародних економічних відносин
- •Список рекомендуємої додаткової літератури
Причини економічного циклу
Існують різні точки зору щодо пояснення причин середніх економічних циклів. Серед них на увагу заслуговують такі: 1)циклічні коливання, зумовлені специфікою сфери обігу — незбігом у часі актів продажу товарів, послуг і оплати за них (проте це лише формальна можливість, а не реальна причина);
2) головна причина спаду — це суперечність між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення його результатів (К. Маркс, Ф. Енгельс та інші послідовники). Близько до цієї позиції стояли (ще до Маркса) й ті, хто економічний спад пояснював недоспоживанням значної маси людей, яке було викликане недоліками розподілу (Дж. Гобсон, Г. Мальтус);
3) цикл зумовлюється співвідношенням оптимізму і песимізму в економічній діяльності людей (В. Парето, А. Пігу);
4) цикл — результат технічних нововведень, що вимагає зростання інвестицій, а останні й спричиняють піднесення виробництва (Й. Шумпетер);
5) циклічність зумовлюється надлишком заощаджень і нестачею інвестицій у виробництво (Дж. Кейнс);
6) причиною циклів є невідповідність між грошовим капіталом і пропозицією (І. Фішер).
Незважаючи на відмінність у підходах, практично всі згадані економічні концепції розглядають економічний цикл як породження внутрішніх причин. Це — так звані інтернальні теорії. Ті ж теорії, які пояснюють економічні цикли зовнішніми причинами — наприклад, зміною сонячної активності, що призводить до неврожаю в сільському господарстві та до загального економічного спаду; війнами та різними політичними потрясіннями; освоєнням нових територій (що зумовлює надмірну міграцію робочої сили), називаються екстернальними.
Характерними особливостями середніх циклів після Другої світової війни є:
* по-перше, скорочення їх тривалості, що об'єктивно пов'язано із посиленням динамізму (зменшенням періодів) оновлення основного капіталу в умовах НТР;
* по-друге, необов'язковість послідовного проходження традиційних фаз циклу, зокрема фази піднесення. Бувають цикли, коли після фази пожвавлення (без піднесення) настає нова криза;
* по-третє, зменшення руйнівного характеру криз. Цьому сприяє і досвід державного антициклічного регулювання, нагромаджений країнами з розвинутою ринковою економікою.
Для коротких циклів, на відміну від циклів середньої тривалості (які відтворюють спосіб функціонування основного капіталу), матеріальною основою є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин. Вони характеризуються особливою інтенсивністю та гостротою і можуть або накладатись на промислові (середні) кризи, або відбуватись за їх відсутності.
Довгі цикли (хвилі)
Довгострокові циклічні коливання в економіці вчені-економісти виявили ще в другій половині XIX ст. Одним з перших їх
дослідників був англійський економіст У. С. Джевонс. Окремі аспекти довгих циклів, або довгих хвиль, досліджуються вже понад століття багатьма вченими.
Особлива роль у розробці теорії довгих хвиль належить російському вченому М. Д. Кондратьєву. Він ще у 20-х роках XX ст. опублікував ряд аналітичних праць, в яких практично здійснив багатофакторний аналіз економічного розвитку Великобританії, Франції та США за період 100—150 років. Теорія довгих хвиль Кондратьєва мала істотний вплив на подальший розвиток даного напряму наукового дослідження.
За цією теорією, по-перше, НТП розвивається хвилеподібне з циклами у 50—60 років. По-друге, матеріальною основою довгих хвиль в економіці є структурне техніко-технологічне оновлення капітальних благ та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працюючих. По-третє, в структурі довготривалих циклів М. Кондратьєв виокремив два етапи, або дві фази розвитку, - висхідну і спадаючу.
Висхідна фаза довгого циклу — це період довгочасного піднесення науково-технічного та економічного розвитку суспільства, який триває від 25 до ЗО років. У даний період не виключені й циклічні економічні кризи, які розвиваються зазвичай на рівні довготривалого загального піднесення кон'юнктури.
Спадаюча фаза довгого циклу — період зміни базисних техніко-технологічних засад виробничої системи. Такий період триває 20—25 років і для нього характерні перебудовчі процеси економічної структури, адекватної технологічному оновленню.
Таким чином, теорія довгих циклів акцентує на поясненні того, чому в економіці бувають тривалі періоди високої економічної активності. Загальна тенденція економічного зростання може збігатися з контртенденцією у вигляді спадів у межах середніх циклів, в тому числі й на висхідному відрізку довгих хвиль. Відповідно, і тенденція до зниження на спадаючому етапі довгих циклів не виключала піднесення у період середніх циклів.
Щодо нашої країни, то її економіка протягом 90-х років перебувала і перебуває в глибокій економічній кризі, яка не є ні циклічною, ні довгохвильовою. Ми маємо спад, спричинений: по-перше, руйнуванням однієї соціально-економічної системи (адміністративно-командної) і формуванням іншої (ринкової); по-друге, порушенням колишнього єдиного народногосподарського комплексу у рамках СРСР (хоч і недосконалого за структурою та технічно неякісного); по-третє, практичною некерованістю трансформаційними процесами на макро- і мікрорівнях за умов, коли національна економіка тільки формується і паралельно йде процес державотворення. Є багато й інших причин всеохоплюючої соціально-економічної кризи в Україні, які будуть розкриті в наступних темах.