Лекція 1 «Предмет, об'єкт і задачі аналізу підприємств туризму»
1. Суть аналізу як розділу економічної науки
2. Предмет і об'єкт економічного аналізу підприємств туризму
3. Основні категорії економічного аналізу
4. Види економічного аналізу
1. Суть аналізу як розділу економічної науки
У наступний час у національному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Розв'язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.
Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і наступних результатів (недоліків і резервів), а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.
Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників.
Економічний аналіз це засіб, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання, оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу. На другому етапі, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у ньому, приймається власне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.
Таким чином, щодо туристичного підприємства й туристичної індустрії метою аналізу є дослідження впливу туристичних ресурсів (сукупність природнокліматичних, соціально-побутових і т.д. ресурсів); дослідження ефективності діяльності суб'єктів туристичної індустрії; визначення факторів, що впливають на туристичний продукт і розробка пропозицій по усуненню негативних факторів і використанню резервів.
Економічний аналіз тісно пов'язаний з галузевими дисциплінами: економікою, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням. Особливу роль для економічного аналізу відіграють бухгалтерський облік і статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилась багатьма статистичними методами й прийомами дослідження. Тісно пов'язаний аналіз і з управлінням. Особливо щільний зв'язок з поточним управлінням має оперативний аналіз, проведений безпосередньо для потреб управління підприємством. Опрацювання чималих обсягів поточної інформації, об'єктивна оцінка виконання планових завдань та різних заходів дають змогу обґрунтувати управлінські рішення та проконтролювати їх виконання.
Аналітичні дослідження спираються на численні та різні математичні розрахунки. Крім елементарних математичних дій все ширше використовують вищу математику, матричну алгебру, теорію ймовірностей, математичну статистику. Інформацію для оперативного аналізу в основному отримують каналами автоматизованих систем управління.
Економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках XX ст. як заключний розділ курсу "бухгалтерський облік". Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідністю оцінювання бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського обліку. Аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства, і звідси перша назва курсу "Аналіз балансу". Згодом, коли обсяг звітності розширився, курс дістав назву "Обліковий аналіз". Додаткове використання планово-нормативної та технічної інформації спонукали зміну назви курсу. Його почали називати відповідно "Техніко-економічний аналіз", "Аналіз господарської діяльності" і, врешті-решт, "Економічний аналіз".