7.5. Аналіз прибутковості туристичного підприємства та його оцінка рентабельності

Фінанси підприємства - це сукупність грошових відносин, пов'язані з формуванням і використанням грошових доходів і накопичень підприємства. Фінанси підприємства забезпечують обіг основного і оборотного капіталу і взаємовідношення з державним бюджетом, податковими органами, банками, страховими компаніями і іншими установами фінансово-кредитної системи. При цьому вони виконують дві функції:

а) відтворювальну - полягає в обслуговуванні грошовими ресурсами основного і оборотного капіталу в процесі комерційної діяльності підприємства на основі формування і використання грошових доходів і накопичень;

б) контрольну - це фінансовий контроль за виробничо-господарською діяльністю підприємства.

Фінансова стратегія підприємства будується на певних принципах організації:

Жорстка централізація фінансових ресурсів, що забезпечує фірмі швидку маневреність фінансовими ресурсами, їх концентрацію на основних напрямах виробничо-господарської діяльності.

Фінансове планування, що визначає на перспективу всі надходження грошових коштів підприємства і основні напрями їх витрачання.

Формування крупних фінансових резервів, що забезпечують стійку роботу підприємства в умовах можливих коливань ринкової кон’юнктури.

Безумовне виконання фінансових зобов'язань перед партнерами.

Головною задачею фінансової стратегії є досягнення самоокупаємості підприємства. Самоокупність - це здатність підприємства покривати свої витрати (витрати) результатами виробництва, забезпечуючи тим самим повторюваність виробництва в незмінних масштабах.

В процесі досягнення самоокупаємості розв'язуються дві найважливіші для підприємства проблеми:

а) боротьба із збитковістю;

б) підвищення прибутковості.

Підприємство не тільки повинне покривати свої витрати доходами, але і бути результативним, тобто одержувати прибуток. Прибуток є кінцевим фінансовим результатом господарювання туристичного підприємства і складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів, іншого майна підприємства і інших доходів. В практичній діяльності її прийнято називати валовим прибутком.

Мета аналізу прибутковості - оцінити здатність підприємства приносити дохід на вкладені в поточну діяльність засоби.

Аналіз прибутковості організації проводиться на основі даних Звіту про фінансові результати (форма 2). Аналіз прибутковості необхідно починати з загальної характеристики прибутковості окремих напрямків діяльності підприємства, а також опису динаміки зміни прибутковості протягом аналізованого періоду. Прибутковість організації характеризують такі показники, як сума отриманого прибутку і рівень рентабельності.

У процесі аналізу визначають, як змінюються протягом певного періоду сума виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та окремі види прибутку, розглядають чинники, що впливають на їх зміну. Існує декілька видів прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.

Балансовий прибуток включає фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, прибутки і витрати від позареалізаційних операцій.

Оподатковуваний прибуток – це різниця між валовими доходами і валовими витратами та амортизацією.

Чистий прибуток – це прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій і відрахувань у добродійні фонди.

У процесі аналізу необхідно вивчити склад балансового прибутку, його структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік. Вивчення структури балансового прибутку означає розрахунок питомої ваги кожної його складової (прибутку від реалізації продукції, прибутку від іншої реалізації, позареалізаційних фінансових результатів) у загальній сумі. При вивченні динаміки прибутку варто враховувати інфляційні чинники зміни його суми. Для цього виручку коригують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію підприємства в середньому за галуззю, а витрати на реалізовану продукцію зменшують на їхній приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період.

Далі в ході аналізу вивчають кожну складову балансового прибутку окремо. Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції та послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка і виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються чинники зміни його суми. Прибуток від реалізації продукції в цілому на підприємстві залежить від чотирьох чинників: обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня середньореалізаційних цін.

Для аналізу прибутковості підприємства доцільно використовувати комплекс показників:

·  валоваий прибуток;

·  прибыль (збиток) от продаж;

·  прибуток (збиток) до оподаткування;

·  прибуток (збиток) від фінансово-економічної (звичайної) діяльності;

·  чистий прибуток або непокритий збиток.

Валовий прибуток дорівнює виторгу від продажів товарів, продукції, робіт, послуг мінус ПДВ, акцизи, собівартість проданих товарів, продукції, робіт послуг.

Прибуток від продажів рівний валовий прибуток мінус комерційні витрати, управлінські витрати.

Прибуток до оподатковування більше прибутки від продажів на суму відсотків до одержання, доходів від участі в інших організаціях, інших операційних доходів і інших доходів і менше на суму відсотків до сплати, інших витрат.

Показник чистого прибутку в динаміці, який відповідно до чинних стандартів бухгалтерського обліку визначається шляхом додавання до фінансового результату від звичайної діяльності після оподаткування надзвичайних доходів та віднімання надзвичайних витрат і податку з надзвичайного прибутку. Зменшення такого показнику негативно характеризує прибутковість підприємства.

Але однаковий за обсягом прибуток може бути викликаний різновеликими по масштабу витратами. Тому наявність позитивного прибутку не є достатньою характеристикою ефективності  діяльності туристичного підприємства. Необхідно співвідносити дохід з тими витратами, які були для цього понесені. Ефективність діяльності туристичного підприємства характеризують показники прибутковості (відносні) й рентабельності (абсолютні). Дані показники розглядаються окремо. Це пов'язане з тим, що в першому випадку аналізується ефективність поточної (основний) діяльності підприємства, тобто зіставляються доходи й витрати, пов'язані з їхнім одержанням, у другому випадку мова йде про ефективність використання капіталу (активів) у цілому.

Таким чином, прибутковість характеризує здатність підприємства приносити дохід на вкладені в поточну діяльність засоби.

Результативність діяльності характеризує ціла група показників рентабельності. Сам по собі ріст виторгу, усіх видів прибутки вже характеризує діяльність будь-якого підприємства як досить успішну. Однак, для того щоб відповістити на запитання, чим викликане це збільшення просте абсолютним розширенням масштабів діяльності або зниженням витрат, більш повним і раціональним використанням матеріально-речовинного й кадрового потенціалу підприємства, необхідно розрахувати коефіцієнти рентабельності, що погоджують отримані фінансові результати з обсягом використовуваних ресурсів.

Деякі інвестори розглядають показники рентабельності як основні при розгляді питань вкладення капіталу, що як мають навіть більше значення, чому показники ліквідності й фінансової стійкості. Якщо протягом декількох років показники рентабельності поліпшуються, це свідчить про ефективність керування, здатності туристичного підприємства отримувати прибуток у сьогоденні й майбутньому.

Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх застосовують для оцінки діяльності туристичного підприємства і як інструмент інвестиційної політиці і ціноутворення.

Показники рентабельності можна об'єднати в декілька груп:

1) показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат виробництва і інвестиційних проектів. Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) обчислюється шляхом відношення балансового або чистого прибутку до суми витрат по реалізованій або проведеній продукції. Цей коефіцієнт показує, скільки підприємство має прибутки з кожної гривні що затрачує на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.;

2) показники, що характеризують рентабельність продажів. Рентабельність продажів розраховується розподілом прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг або чистого прибутку на суму одержаної виручки. Характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутки має підприємство з гривні продажів. Розраховується в цілому по підприємству і окремим видам продукції;

3) показники, що характеризують прибутковість капіталу і його частин. Рентабельність (прибутковість) капіталу обчислюється відношенням балансового (чистого) прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його видів: власного (акціонерного), позикового, основного, оборотного, виробничого капіталу (табл. 7.10).

В процесі аналізу слід вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їх рівню і провести міжгосподарські порівняння з підприємствами-конкурентами.

Таблиця 7.10

Групи показників оцінки рентабельності туристичного підприємства

Найменування показника	Економічне значення		Формула розрахунку	Характеристика показнику
1	2		3	4
Рентабельність капіталу (інвестицій)
1. Рентабельність сукупного капіталу (ROA)	Прибуток до оподаткування / Всього джерел засобів		170 ф.2/ 640 ф.1	Характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи, тобто який прибуток приносити кожна грн., вкладена в майно підприємства
2. Рентабельність власного капіталу (ROE)	Чистий прибуток /Власний капітал		. 220 ф.2/ 380 ф.1	Характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал, тобто який прибуток приносити кожна грн. вкладеного капіталу
3. Рентабельність основних засобів	Чистий прибуток / Основні засоби		. 220 ф.2/ 030 ф. 1	Характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує основні засоби, тобто який прибуток приносити кожна грн., вкладена в основні засоби
Рентабельність продажів
4. Валова рентабельність реалізованої продукції		Валовий прибуток / Виторг від реалізації	050 ф.2/ 035 ф.2	Характеризує загальну ефективність діяльності підприємства
5, Операційна рентабельність реалізованої продукції		Операційний прибуток / Виторг від реалізації	100 ф.2/. 035 ф.2	Характеризує ефективність діяльності підприємства після вирахування витрат на виробництво і збут

Продовження табл. 7.10

1		2	3	4
6. Чиста рентабельність реалізованій продукції		Чистий прибуток / Виручка від реалізації	220 ф.2/ 035 ф.2	Характеризує рентабельність діяльності підприємства по чистому прибутку
Рентабельність виробництва
7. Рентабельність операційної діяльності	Прибуток від операційної діяльності / Операційні витрати		100 ф.2/ (040 + 070 + 080 + 090) ф.2	Показує окупність витрат від операційної діяльності
8. Рентабельність звичної діяльності	Прибуток від звичної діяльності / Витрати звичної діяльності		170 ф.2/ (040 + 070 + 080 + 090 + 140 + 150 + 160) ф.2	Показує окупність всіх витрат, тобто скільки грн. прибутку доводити на 1 грн. витрат
9. Чиста рентабельність діяльності	Чистий прибуток / Витрати звичної діяльності		220 ф.2/ ( 040 + 070 + 080 + 090 + 140 + 150 + 160) ф.2	Показує скільки грн. чистого прибутку доводити на 1 грн. витрат

Після цього слід провести факторний аналіз рентабельності за кожним видом продукції. Рівень рентабельності окремих видів продукції залежить від зміни середньореалізаційних цін і собівартості одиниці продукції. Вплив цих чинників розраховується способом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку наступний:

1) розраховується рентабельність на основі планових показників середніх цін і собівартості (Rпл);

2) визначається умовна рентабельність (Rум) (прибуток, розрахований виходячи з фактичних цін і планової собівартості, ділиться на планові затрати);

3) розраховується фактична рентабельність (Rф) та визначається її зміна порівняно з плановим рівнем;

4) розраховується вплив чинників на зміну рівня рентабельності:

а) вплив зміни цін: (Rум – Rпл);

б) вплив зміни собівартості: (Rф – Rум).

Далі необхідно більш детально вивчити причини зміни середнього рівня цін і способом пропорційного ділення розрахувати їхній вплив на рівень рентабельності. Також потрібно встановити, за рахунок яких чинників змінилася собівартість одиниці продукції, і аналогічним способом визначити їхній вплив на рівень рентабельності.

Заключним етапом аналізу є розрахунок резервів підвищення рівня рентабельності. Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажу є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів слід розрахувати можливу рентабельність (при умові використання резервів зростання обсягів реалізації продукції та прибутків від реалізації, а також резервів зниження собівартості продукції) і відняти від неї показник фактичної рентабельності. При цьому показник "можливої рентабельності" розраховується при умові використання резервів збільшення балансового прибутку і скорочення суми капіталу за рахунок прискорення його оборотності.