Стаття 67 Прозорість та обмін інформацією

1. Без шкоди положенням статті 68 цієї Угоди, Сторони мають співпрацювати задля покращення взаємного розуміння з питань їх структури офіційного контролю та механізмів, через які відбуватиметься застосування санітарних і фітосанітарних заходів та їх виконання. Досягти цього можна, серед іншого, шляхом звітів міжнародного аудиту, що оприлюднюють, та це, в свою чергу, дозволяє Сторонам проводити обмін інформацією стосовно результатів таких звітів та іншої інформації, якщо це необхідно.

2. У рамках наближення законодавства, як визначено у статті 64 цієї Угоди, або визначення еквівалентності, як визначено у статті 66 цієї Угоди, Сторони мають надавати інформацію щодо законодавства та інших процесуальних змін, прийнятих з цих питань.

3. В цьому контексті Сторона ЄС має завчасно інформувати Україну про внесення будь-яких змін до законодавства Сторони ЄС, щоб надати Україні можливість внести відповідні зміни до свого законодавства.

Необхідно досягти відповідного рівня співробітництва задля сприяння передачі законодавчих документів на прохання будь-якої із Сторін.

Щоб досягти цього, Сторони мають повідомляти одна одну через контактні пункти. Сторони також інформують одна одну про будь-які зміни стосовно цього питання.

Стаття 68 Повідомлення, консультації та сприяння обміну інформацією

1. Кожна Сторона повідомляє іншу Сторону у письмовій формі протягом двох робочих днів про будь-які серйозні або важливі ризики здоров’ю населення, тварин, рослин, зокрема контроль надзвичайних ситуацій в харчовому ланцюгу, коли чітко ідентифіковано серйозний ризик для здоров’я, пов’язаний із споживанням продуктів тваринного та рослинного походження, а саме:

(a) будь-які заходи, що впливають на рішення регіональної диференціації, що вказані у статті 65 цієї Угоди;

(b) присутність або розвиток хвороб тварин, що зазначені у Додатку VI-A до цієї Угоди або регульованих шкідників із переліку, зазначеному у Додатку VI-B до цієї Угоди;

(c) винаходи, що є епідеміологічно важливими, або важливі відповідні ризики стосовно хвороб тварин або шкідників, що не перелічені у Додатку VI-A та Додатку VI-B до цієї Угоди, які є новими хворобами тварин та шкідників; та

(d) будь-які додаткові заходи, що не підпадають під основні вимоги, запроваджені сторонами стосовно відповідних заходів контролю або ліквідації хвороб тварин чи шкідників, або захисту здоров’я населення чи рослин та будь-яких змін у політиці з профілактики, зокрема політику вакцинації.

2. (a) Повідомлення повинні бути зроблені у письмовій формі через контактні пункти відповідно до пункту 3 статті 67 цієї Угоди.

(b) Письмові повідомлення означають повідомлення поштою, факсом або електронною поштою.Повідомлення мають надсилатися лише між контактними пунктами, вказаними у пункті 3 статті 67 цієї Угоди.

3. У випадках, коли Сторона має серйозні занепокоєння стосовно ризиків для здоров’я населення, тварин, рослин, консультації з цього питання мають, на запит Сторони, розпочатися як тільки можливо та у всіх випадках, протягом 15 робочих днів. У таких ситуаціях кожна Сторона має докладати всіх можливих зусиль для надання всієї необхідної інформації, задля попередження зупинення торгівлі, та задля досягнення взаємоприйнятних рішень, сумісних із захистом здоров’я населення, тварин та рослин.

4. На прохання однієї із сторін, консультації з питань утримання та поводження з тваринами мають розпочатися як тільки можливо, та у всіх випадках, протягом 20 робочих днів з дати повідомлення. У таких ситуаціях кожна Сторона має докладати всіх можливих зусиль для надання всієї необхідної інформації.

5. На прохання однієї із сторін, консультації з питань, вказаних у пунктах 3 та 4 цієї статті, мають проходити у режимі відео- або аудіоконференцій. Сторона, на прохання якої такі консультації ініційовано, має забезпечити підготовку протоколу консультацій, що формально затверджуються Сторонами. З метою такого затвердження застосовується пункт 3 статті 67 цієї Угоди.

6. Взаємозастосовна система швидкого інформування та механізм раннього попередження, у разі виникнення будь-якої ветеринарної чи фітосанітарної надзвичайної ситуації, застосовуватиметься пізніше, після імплементації Україною необхідних у цій сфері правових актів та створення умов правильного функціонування таких механізмів на місцях.