МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Методичні вказівки

до курсового проектування

з дисципліни “Деталі машин”

(для студентів спеціальності 7.090220 “Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів”)

Сєвєродонецьк 2004

Методичні вказівки

До курсового проектування

Загальні вказівки по проектуванню

Завдання до курсового проектування видається у вигляді кінематичної схеми механічного приводу і необхідних для розрахунку вихідних даних.

Варіант завдання визначається трьома літерами А, Б и В, які визначаються за комбінаціями цифр номера залікової книжки й останньої цифри поточного року:

А – остання цифра номера залікової книжки;

Б – сума двох останніх цифр номера залікової книжки (якщо ця сума – двозначне число, то береться остання цифра цієї суми);

В – сума двох останніх цифр номера залікової книжки і останньої цифри поточного року (якщо ця сума – двозначне число, то береться остання цифра цієї суми).

Наприклад: дві останні цифри залікової книжки 67, поточний рік 2004.

А=7;

Б=3 (6+7=13);

В=7 (6+7+4=17).

Проектування приводу рекомендується вести в наступному порядку:

1. Проаналізувати схему приводної установки та оцінити можливості кожної передачі (за передаточними числами і к.к.д); вибрати прототип (зразок) редуктора, проаналізувати його конструкцію, призначення всіх деталей і область застосування (за потужністю, швидкістю, передаточними числами, к.к.д). Задатися попередньо передаточними числами і к.к.д окремих ступенів приводу, вибрати електродвигун і зробити кінематичний розрахунок приводу.

2. Розрахувати відкриті передачі приводу.

3. Визначити навантаження на вихідні кінці валів редуктора.

4. Розрахувати і спроектувати редуктор.

5. Підібрати муфту і зробити її перевірочний розрахунок.

6. Виконати розрахунково-пояснювальну записку.

Результати кожного етапу проектування варто погодити з керівником проекту.

Курсовий проект складається з двох частин: розрахункової і графічної. Розрахункову частину оформляють у вигляді розрахунково-пояснювальної записки відповідно до ГОСТ 2.105-79, що включає:

1. Завдання на проектування.

2. Підбір електродвигуна і кінематичний розрахунок приводу.

3. Розрахунок передач редуктора.

4. Орієнтовний розрахунок валів.

5. Конструктивні розміри зубчастих коліс.

6. Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора.

7. Перший етап компонування редуктора. Підбір підшипників.

8. Другий етап розрахунку валів.

9. Перевірочний розрахунок підшипників.

10. Другий етап компонування редуктора.

11. Розрахунок шпонкових з'єднань.

12. Уточнений розрахунок валів.

13. Посадки основних деталей редуктора і поля допусків.

14. Вибір змащення зубчастих (черв'ячних) зачеплень і підшипників.

15. Складання редуктора.

16. Підбор і перевірочний розрахунок муфти.

У розрахунково-пояснювальну записку додатково включено «Анотацію», «Зміст», «Введення», «Аналітичний огляд».

Кожен розділ оформлюють з нової сторінки.

У тексті пояснювальної записки виділяють розділи і підрозділи.

Розділи повинні мати порядкові номери в межах усієї записки, позначені арабськими цифрами.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу.

Номери підрозділу складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою.

Найменування розділів і підрозділів повинні бути короткими і записуються у вигляді заголовків (симетрично тексту) прописними літерами. Найменування підрозділів записують у вигляді заголовків (з абзацу) малими літерами (крім першої прописної).

Переноси слів у заголовках не допускаються. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між основою рядків у заголовках і тексті повинна бути 5 мм.

Відстань між найменуванням розділу і наступним текстом або найменуванням підрозділу повинна бути 10-15 мм.

Відстань між найменуванням розділу і наступним рядком попереднього тексту 15-20 мм.

Відстань між заголовком підрозділу і наступним текстом повинна бути такою, як у тексті. Відстань між найменуванням підрозділу і наступним рядком попереднього тексту 15 мм.

Текст розміщують таким чином: відстань від рамки форми до границь тексту залишають на початку рядків не менш 5 мм, наприкінці рядків – не менш 3 мм; відстань від верхньої чи нижньої рамки форми залишають не менш 10 мм.

Абзаци в тексті починають відступом рівним 15-17 мм.

Умовні позначки величин, а також умовні графічні позначення повинні відповідати встановленим державними стандартами.

Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу дають з нового рядка в тій послідовності, у якій вони приведені у формулі. Перший рядок розшифровки повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього. Усі формули нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер показують з правого боку сторінки листа на рівні формули в круглих дужках.

У тексті пояснювальної записки не допускається застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами орфографії, пунктуації, а також відповідними стандартами, як «т.б», «і т.д.».

Наприкінці пояснювальної записки розміщують список літератури, яка була використана при виконанні курсового проекту. Запис у список роблять послідовно: джерела, на які є посилання в тексті, розташовують у порядку появи посилань. Посилання на використану літературу в тексті – за ГОСТ 7.1-84. Наприклад, [1, c.34, табл.7.].

Список літератури включають у зміст пояснювальної записки.

Всі ілюстрації, якщо їх у пояснювальній записці більш однієї, нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, Рис.1.1.

Приклад посилання на ілюстрацію [1,c.12, рис.1.2.].

Илюстраційний матеріал, таблиці, схеми допускається давати у вигляді додатків, що оформлюють як продовження пояснювальної записки.

Кожен додаток повинний починатися з нової сторінки з вказівкою в правому верхньому куті слова «Додаток» прописними літерами.

При наявності в пояснювальній записці більш одного додатка їх нумерують арабськими цифрами (без знака №): ДОДАТОК 1 і т.д.

Усі таблиці, якщо їх у пояснювальній записці більш однієї, нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою: Таблиця 1.2. Якщо в пояснювальній записці одна таблиця, то номер їй не привласнюють, слово «Таблиця» не пишуть.

На всі таблиці повинні бути виноски в тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть цілком, якщо таблиця не має номера, і скорочено, якщо має номер (табл.2.1).

Графічна частина проекту включає:

1. Складальне креслення основного вузла приводу (редуктора) з докладною розробкою конструкції.

2. Робочі креслення деталей (за вказівкою керівника проекту).

Варто прагнути до виконання всіх креслень у масштабі 1:1 чи 1:2. Креслення повинні мати основний напис відповідно до ГОСТ 2.104-68.