38. Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України

Вплив науково-технологічного прогресу на розвиток економіки і всіх сфер діяльності суспільства надзвичайно значний, і головним чином залежить від можливостей країни активно брати участь у процесі науково-технічного розвитку, залучаючи в нього свій внесок, і максимально використовувати його результати в практичній діяльності в інтересах підвищення ефективності суспільного виробництва. Ці можливості у совою чергу визначаються цілим комплексом складових, що об’єднуються загальним поняттям «Науково-технічний потенціал». У якості основних, ключових складових науково-технічного потенціалу, що характеризують його стан і тенденції подальшого розвитку, виступають забезпеченість країни науково-технічними кадрами і матеріально-технічне забезпечення науково-дослідної діяльності, організація системи управління наукою; забезпеченість науково-технічною інформацією; основні напрямки фундаментальних наукових досліджень. В сучасних умовах науково-технологічний розвиток стає важливим чинником досягнення економічного лідерства, важливим інструментом в конкурентній боротьбі. Кожна держава, яка прагне стати конкурентоспроможною, намагається підтримувати на високому рівні свій науковий та інноваційний потенціал та демонструвати швидкі темпи комерціалізації нововведень. Інновації виступають матеріальною основою підвищення ефективності виробництва, якості продукції(послуг), зниження витрат і тому є найважливішою умовою економічного зростання на якісно новій основі. Інноваційність стає притаманною характеристикою, яка визначає рівень економічного розвитку національних економік. Характерними рисами інноваційної економіки стають: розвиток наукомістких виробництв, підвищення значення об’єктів інтелектуальної власності та людського фактору, перехід на інтенсивний тип відтворення,міжнародне співробітництво в сфері науки і техніки [1, с.75] На рівень інноваційної економіки безпосередньо впливають міжнародні зв’язки, адже радикальні інновації—це результат розробок,які проводяться одночасно в декількох країнах. Міжнародне співробітництво наукових організацій проявляється у формі участі в міжнародних конференціях, симпозіумах, спільних науково-технічних програмах. Важливим напрямком щодо перспектив розвитку міжнародного співробітництва та збільшення експортного потенціалу національних наукомістких сфер є створення сприятливого інвестиційного клімату для заохочення фінансування НДДКР вітчизняними та іноземними замовниками.[1, с. 80] Дуже значний вплив на розвиток науково-технічного потенціалу мають іноземні інвестиції,особливо прямі іноземні інвестиції, які сприяють інтеграції національних економік. З надходженням ПІІ фахівці пов’язують надходження нових технологій, активізацію наукової діяльності, збільшення експорту та ін.. Володіння і міжнародний обмін технологією, науково-технічними знаннями на сьогодні є одним із ключових факторів у конкурентній боротьбі.  У зв’язку з цим необхідно відмітити важливу роль ТНК, які контролюють основну частину науково-технічного потенціалу розвинутих країн світу. Використання інвесторами із-за кордону науково-технічного потенціалу материнських компаній, впровадження у виробництво нових продуктів та технологій впливає та сприяє створенню нових галузей в економіці приймаючої країни. Передача технологій є важливим чинником підвищення конкурентоспроможності приймаючої країни.  Рівень науково-технічного потенціалу України і рівень конкурентоспроможність національної економіки в сучасних умовах є низькими, вплив науки і науково-технічних розробок на підвищення конкурентоспроможності економіки майже відсутній, вітчизняні підприємства переважно не знайомі із новітніми управлінськими технологіями та розробка нововведень на рівні підприємства взагалі не спостерігається. Щодо обсягів надходження ПІІ в Україну, то їх обсяги є невеликими, порівняно з іншими країнами з перехідною економікою. Основною метою, на реалізацію якої повинен бути зорієнтований науковий комплекс країни має бути забезпечення структурної перебудови економіки кожного регіону, формування наукомістких галузей виробництва та організації випуску конкурентоспроможної на світовому ринку наукомісткої продукції, формування ефективної інфраструктури науково-технічної діяльності та зняття проблеми безробіття в країні.