Ігнатьєв:

38. Україна на міжнародних ринках технологій

Розробці, виробництву й застосуванню машин, устаткування й технологій належить особлива роль у розвитку продуктивних сил, у формуванні загальногосподарської кон'юнктури й рішенні соціальних проблем.

Достатньо вагомий внесок у вивчення механізмів розвитку українського ринку високих технологій мали роботи Бєлєйченко О.Г.,Пахомова Ю.М. Олефір В.К., Буга Н.Ю., Кафка С.М. та інші. Однак, слід зазначити, що недостатнім є аналіз ділової активності України на міжнародному ринку технологічної продукції, що породжує обмеження щодо формування стратегії і тактики активізації діяльності України на цьому ринку, і пояснює актуальність обраної теми.

Пріоритети інвестиційно-інноваційного розвитку, проголошені указом Президента України «Про Стратегією економічного і соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004─2015 рр.»,  не принесли очікуваного зростання долі виробництва у технологічному секторі загалом і збільшення технологічного експорту зокрема [1].

Аналізуючи товарну структуру зовнішньої торгівлі України, зазначимо що найбільшу питому вагу в українському товарному експорті має продукція металургійної промисловості, машинобудування, сільськогосподарські товари. В товарній структурі імпорту перевага належить мінеральним продуктам, продукції машинобудування та транспортним засобам. Аналіз структури зовнішньої торгівлі України щодо частки високотехнологічних товарів показав, що незважаючи на намагання України перейти на інноваційну модель економічного розвитку, суттєвих зрушень у цій сфері не відбулося, адже експорт високотехнологічних товарів поступається їх імпорту (табл. 1).

Таблиця 1

Зовнішня торгівля високотехнологічними товарами України [2]

Рік	Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами, млн. дол.		Обсяг зовнішньої торгівлі технологічними товарами, млн. дол.		Частка технологічних товарів у загальному обсязі зовнішньої торгівлі, (%)		Темпи росту експорту технологічних товарів, (%)	Темпи росту імпорту технологічних товарів, (%)
	Експорт	Імпорт	Експорт	Імпорт	Експорт	Імпорт
2004	16264,7	15775	384,1	927,5	2,3	5,8	-	-
2005	17957	16976,8	457,6	1202,8	2,5	7,0	119,1	129,6
2006	23080	23020,7	647,3	2082,7	2,8	9,04	141,4	173,1
2007	32672	28996	978,3	2839,7	2,9	9,7	151,1	136,3
2008	34286,7	36141	653	3549	1,9	9,8	66,7	124,9
2009	38367,7	45034,4	977,3	5624,2	2,5	12,4	149,6	158,4
2010	49248	60669,9	1452,4	8838,2	2,9	14,5	148,6	157,1
2011	66954,4	85535,3	1709,4	12593	2,5	14,7	117,6	142,4
2012	39702,9	45435,6	1150,4	5213,5	2,9	11,5	67,3	41,4

За наданими у табл. 1 даними виявляється перевага імпорту високотехнологічних товарів над експортом протягом всього періоду, що аналізується. Частка високотехнологічних товарів у загальній структурі експорту є досить низькою. Протягом 2004 - 2009 рр. темпи росту технологічного імпорту переважає темпи росту експорту технологічних товарів. У 2009 році спостерігається погіршення ситуації: значно зменшився показник темпу росту як експорту, так і імпорту технологічних товарів. Це пояснюється чуттєвістю українського ринку високотехнологічних товарів до впливу негативних зовнішніх факторів, зокрема світової фінансової кризи.

Для зовнішньої торгівлі технологічними товарами характерне значне переважання імпорту над експортом. Частка високотехнологічних товарів у загальній структурі експорту є досить низькою, так у 2009 році вона становила 2,9%. Тому доцільним є збільшення експорту товарів високотехнологічного сектору шляхом виявлення та освоєння нових ринків збуту продукції, серед яких провідне місце належить азіатському ринку.

В структурі експорту високотехнологічних товарів переважають продукція аерокосмічної галузі, електроніка та засоби зв'язку та фармацевтичні препарати – сукупна питома вага цих груп товарів складає 85 % експорту товарів хай-тек. В імпорті перевага належить фармацевтичним виробам, електронним товарам і засобам зв'язку, неелектричній техніці (сукупна частка цих товарів –75 %) [2].

Український експорт багато в чому залежить від випливу екзогенних факторів. З ціллю зменшення рівня цієї залежності доцільним представляється диверсифікація експорту та зменшення його концентрації.

На сьогодні, основна частка експорту технологічної продукції припадає на країни СНД (близько 70%), крім того експорт здійснюється у країни ЄС, азіатські країни. Однак, орієнтація українського експорту технологічної продукції на ринок Європейського Союзу предстає недоцільною, що пояснюється тим фактом, що європейський ринок є вже сформованим, крім того багато країн ЄС є виробниками конкурентоспроможної високотехнологічної продукції і не мають необхідності у імпорті товарів високотехнологічного сектору [3].

Таким чином, Україні потрібно орієнтувати експорт технологічної продукції на азіатські країни, а саме на ринки Китаю, Республіки Кореї, Індії, Ірану. Для успішного виходу на ринки цих країн, необхідно здійснення державою заходів, що спрямовані на підвищення конкурентоспроможності високотехнологічного сектору країни. Крім того, для ефективного подальшого співробітництва України з цими країнами у технологічній сфері необхідне проведення політичного діалогу на найвищому рівні та підписання домовленостей щодо подальшого співробітництва.