0. 2.2 Інновації – як інструмент антикризового управління підприємством

В ситуаціях кризи підприємствам необхідно діяти за допомогою кардинально нових засобів, що передбачає введення переорієнтації до існуючих підходів щодо управління та виробництва, фінансових та маркетингової діяльності та загалом сфер впливу управління на підприємстві.

В сучасних умовах ефективним способом виходу підприємства із кризи є інновація – як послідовна реалізація етапів впровадження нововведень на підприємстві.

Система інноваційного управління повинна бути спрямована на формування ефективної політики нововведень, що дозволяє функціонувати, уникаючи кризових ситуацій і займати лідируючі позиції [28].

В антикризовому управлінні можна використовувати такі види інновацій: процесні, продуктові, аллокаційні.

До процесних інновацій відносяться нововведення в взаємодії підприємства з зовнішнім середовищем, процеси управління рухом матеріальних запасів, грошових коштів на підприємстві, загального менеджменту, а також технологічні процеси випуску продукції.

Продуктові інновації полягають у виборі й освоєнні нових видів діяльності, продуктів. Для їх реалізації підприємству потрібне попереднє розроблення нового продукту та технології його випуску. Такі інновації можуть бути реалізовані власними силами підприємства чи шляхом замовлення у розроблювача.

Аллокаційні інновації полягають в різних схемах реорганізації підприємства, перерозподілі (реструктуризації) матеріальних, фінансових і нематеріальних активів підприємства, перерозподілі відповідальності працівників підприємства. Такі нововведення є найдорожчими і найскладнішими в реалізації, які повільно окуповуються. Від них можна очікувати як високого і тривалого ефекту, так і радикального всеохоплюючого провалу [28].

Забезпечення органічного поєднання інноваційної активності суб’єкту господарювання і державного впливу реалізується у системі державної інноваційної політики, яка об’єднує економіку, підприємництво і управління. Великі розбіжності в рівнях соціально-економічного розвитку України та інших країн світу з тенденцією їх подальшого зростання вимагають розробки особливих форм та методів державного інноваційної політики України [29].

До форм забезпечення інноваційних процесів можна віднести [30]:

·        технополіси;

·        лабораторії великих корпорацій;

·        організаційні форми на базі банків, бірж, виставково-торгівельних комплексів;

·        консалтингові фірми з проблем організації та управління;

·        інноваційні центри;

·        стратегічні альянси.

Пожвавлення науково-технічних досліджень стало визначником якісних змін розвитку економіки провідних країн. Тому для забезпечення поступу в інноваційній діяльності першочерговим завданням є розробка принципів підтримки науково-технічних досліджень, адже найважливішим напрямком науково-технічної політики держави є стимулювання інноваційних процесів [31].

Отже, можна зробити висновок, що інновації насправді є дієвим інструментом антикризового управління підприємством. Проте, вони будуть ефективними тільки у тому випадку, якщо ними буде здійснюватися оперативне управління, якісний контроль та швидка ліквідація відхилень від планових показників. У кожному конкретному випадку слід застосовувати різні види інновацій, ефективність яких буде залежати від специфіки діяльності та особливостей зовнішнього оточення підприємства.