269

III. Методичнi вказівки та завдання для виконання курсового проекту з дисципліни «проектування баз і сховищ даних»

1.1. Мета й завдання курсового проектування

Мета курсового проектування - закрiпити та поглибити теоретичнi знанння, набути навичок самостiйної практичної роботи з проектування баз та сховищ даних.

Завдання курсового проектування такi:

• розвиток теоретичних знань та вмiнь застосовувати їх при роз’язуваннi конкретних задач проектування баз та сховищ даних ;

• набуття вмiння вибирати варiанти проектування баз і сховищ даних i вiдповiднi iнструментальнi засоби;

• закрiплення навичок роботи iз сучасними СКБД.

Проект має бути розроблений на базi персональних ЕОМ з використанням реляційної СКБД Access. (Інша реляційна СКБД може бути запропонована студентом, але обов’язково її вибір потрібно погодити з керівником курсу).

1.2. Органiзацiя курсового проектування

Тема курсового проекту вибирається з перелiку, який наведено в додатку 1 чи може визначатися за мiсцем роботи чи майбутньої практики студента, але обов’язково потрібно затвердження керiвника курсу.

Вибрану тему студент має оформити у виглядi заяви й подати до кабiнету курсового та дипломного проектування не пiзнiше як через три тижнi пiсля початку читання лекцiй з даної дисциплiни.

Пiсля затвердження теми на кафедрi керiвник видає студентовi завдання на курсове проектування. Курсовий проект потрiбно подати на кафедру в термiн, зазначений у завданнi. Якщо проект зданий несвоєчасно, це вважається порушенням навчального плану.

1.3. Структура та оформлення курсового проекту.

Структуру курсового проекту наведено в додатку 2.

Титульна сторiнка(титул) оформляється вiдповiдно ГОСТ 2.105-79 ЕСКД (додаток 3).

Анотацiя. У нiй стисло висвiтлюється головна iдея курсового проекту, розкривається його основний змiст, зазначаються застосовуванi методи та обгрунтовується новизна матерiалу. Форма викладу ствердна, наприклад: "у проектi запропоновано...", "наведено..."," показано..." i тощо.

Оптимальний обсяг анотацї - 400 знакiв.

Реферат. Структура реферату визначається ГОСТ 7.9-77 "Система інформацiйно-бiблiографiчної документацiї." Загальнi вимоги та правила оформлення регламентуються ГОСТ 7.32-81 "Звiт про науково-дослiдну роботу".

Реферат має мiстити таку iнформацiю:

• вiдомостi про обсяг проекту (загальна кiлькiсть сторiнок тексту, кiлькiсть iлюстрацiй, таблиць, назв у списку використаних лiтературних джерел);

• перелiк ключових слiв (записаних у називному вiдмiнку в один рядок через кому), який має вiдбивати змiст реферованого проекту;

• об’єкт дослiдження;

• апаратура використана при дослідженні;

• результат досягнуті в процесi науково-дослiдної роботи, їх новизна та ступiнь упровадження;

• рекомендацiї щодо практичного застосування здобутих результатiв iз зазначенням ефективностi, сфери використання, основних конструкторських i технiко-економiчних характеристик.

Оптимальний об’єм реферату - 800-1000 знакiв.

Змiст. Являє собою перелiк назв усiх роздiлiв та параграфів iз зазначенням сторiнок, з яких починаються роздiли чи параграфи проекту.

Вступ. Розкриває мету курсового проекту, обгрунтовує потребу розробки бази чи сховища даних для дослiджуваної задачi чи комплексу задач.

Роздiл I. Дослiдження предметної областi.

Цей розділ розбивається на чотири пiдроздiли.

1.1. Характеристика предметної областi. При описі предметної області неодхідно описати характеристику функцiональної задачі, для якої буде проектуватись база даних (сховище даних). При описі характеристики задачі потрібно вказати призначення, техніко-економічну сутність задачі і обгрунтування необхідності її розв'язання: привести перелік об'єктів, при управлінні якими розв'язується задача; описати призначення і використання вихідної інформації; привести періодичність розв'язання і термін видачі вихідної інформації; вказати умови, за яких припиняється автоматизоване розв'язання задачі, при необхідності перерахувати зв'язки даної задачі з іншими задачами інформаційної системи /привести інформаційну модель/, описати розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях розв'язання задачі;

1.2. Опис вхiдних повiдомлень. Цей підрозділ повинен містити форми та характеристики первинної документацiї, використовуваної на входi для розв’язку функцiональних задач.

В тексті описують призначення і способи одержання вхідної інформації, а потім приводять перелік і опис вхідних повідомлень /табл. 1/. До табл. 1 заносять вхідні документи, які будуть використані для формування оперативних файлів бази даних, файли, які потрапляють на вхід задачі чи комплексу з інших задач та їх комплексів, а також документи та файли, які носять довідковий характер і можуть бути віднесені до умовно-постійної інформації.

Таблиця 1

Перелік і опис вхідних повідомлень

Назва вхідного повідомлення	Ідентифі-катор	Форма подання	Термін і частота надходження	Джере-ло
Касовий приходний ордер	КAS_P	Первинний документ	На протязі дня	Каса комер-ційного банку

Форми документiв наводяться в додатку до курсового проекту. З форм первинної документацiї вибирається перелiк атрибутiв, який пiдлягає зберiганню в базi даних. Якщо на входi задачi крiм первинних документiв використовуються ще якiсь вхiднi повiдомлення (iнформацiйнi файли, якi сформованi в iнших пiдсистемах чи задачах, нормативно-довiдкова iнформацiя i тощо), цi вхiднi повiдомлення також пiдлягають опису й аналiзу на предмет того, чи потрiбно їх iнформацiю вiдображувати в базi даних, i якщо потрiбно, то якi атрибути мають зберiгатись в нiй. Щодо кожного вхiдного повiдомлення слiд зазначити, де ким i з якою перiодичнiстю воно формується. В результаті вивчення первинних документів необхідно зформувати список атрибутів оперативної інформації та список атрибутів нормативно-довідкової інформації, що підгягають зберіганню а базі даних.

1.3. Опис вихiдних повiдомлень. В цьому параграфі мають бути описанi всi рiзновиди вихiдних повiдомлень: машинограми, що видаються на друк, вихiднi файли, якi формуються на виходi дослiджуваних задач для iнформацiйного зв’язку з iншими задачами, вiдеокадри, що видаються на екран за запитом користувачiв. Усi вихiднi повiдомлення аналiзуються з точки зору забезпеченостi формування їх на основi вхiдних атрибутiв, якi описанi в пiдроздiлi I.2. Якщо для формування якихось граф вихiдних повiдомлень не вистачає вхiдних атрибутiв, то потрiбно повернутись на крок назад (до вивчення первинних документів) i дообстежити предметну область з метою поповнення перелiку вхiдних атрибутiв. Крiм того, необхiдно ретельно проаналiзувати тi графи вихiдних повiдомлень, якi отримуються розрахунковим шляхом. Здебiльшого всi розрахунковi показники, що формуються розрахунковим шляхом, у базi даних не зберiгаються, оскiльки при потребi їх завжди можна обчислити. Виняток становлять лише тi розрахунковi показники, якi потрiбно зберiгати в БД для iнформацiйного зв’язку з iншими задачами чи для подальшого розв’язування даної задачi.

Усi форми вихiдних повiдомлень наводяться в додатку до курсового проекту.

Вихідні повідомлення їх призначення і використання приводяться в /табл. 2/.

Таблиця 2