- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
115. Компетенція та структура обсє
Організація з безпеки і співробітництва в Європі -до 1995 р. називалася Нарадою з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ).
Завдання:
Запобігання виникненню конфліктів, врегулювання та ліквідація їх наслідків.
Основні засоби вирішення завдань:
контроль над розповсюдженням озброєння;
дипломатичні зусилля з запобігання конфліктів;
заходи з створення довірчих відносин і безпеки;
захист прав людини;
розвиток демократичних інститутів;
моніторинг виборів;
економічна і екологічна безпека;
Всі держави-учасники ОБСЄ мають рівний статус. Рішення ухвалюються на основі консенсусу. Рішення не мають юридично обов'язкового характеру, але мають велике політичне значення.
116. Компетенція та структура оад
Організація американських держав (ОАД) - міжнародна організація Західної півкулі. ОАД створено ЗО квітня 1948 р. на IX Міжамериканській конференції у Боготі (Колумбія), де було підписано статут організації. ОАД створено на основі Панамериканського союзу, який існував з 1890 р. Згідно із задумами її творців, ОАД мала стати законодавчим і виконавчим механізмом міжамериканської системи, яка формувалась протягом багатьох десятиліть. ОАД об'єднує 34 держави Західної півкулі.
Статутні цілі організації:
підтримання миру і безпеки на континенті;
мирне врегулювання спірних питань між державами-членами;
організація спільних дій проти агресії;
вирішення загальними зусиллями держав-членів політичних, економічних, правових проблем, що стоять перед ними;
сприяння соціальному, економічному, культурному розвитку країн - учасниць організації.
Принципи діяльності і структура ОАД визначені статутом 1948 р. (набув чинності 13 грудня 1951 р.), в основу якого було покладено Міжамериканський договір про взаємодопомогу 1947 р.
Вищим органом ОАД е Генеральна Асамблея (ГА), яка визначає загальну політику організації, структуру і функції органів ОАД, затверджує програми та бюджет. Сесії ГА проводяться щорічно в країнах - учасницях ОАД почергово. Рішення ГА приймаються більшістю голосів, за винятком тих випадків, коли згідно зі статутом вимагається дві третини голосів.
Консультативна нарада міністрів закордонних справ скликається для розгляду особливо важливих питань. При цьому форумі функціонує Консультативний комітет оборони, який складається з вищих військових представників держав - членів ОАД.
Під керівництвом Генеральної Асамблеї працюють такі основні органи ОАД з широкими повноваженнями, як Ради.
Постійна Рада здійснює загальне керівництво і контроль за повсякденною діяльністю організації і виконує функції Консультативного органу і комітету з підготовки сесій Генеральної Асамблеї. Засідання Постійною Ради відбуваються два рази на місяць у штаб-квартирі ОАД.
Міжамериканська економічна і соціальна Рада покликана сприяти розвитку економічного співробітництва між державами-членами. Вона проводить одну зустріч на рік на рівні міністрів.
Міжамериканська Рада з питань освіти, науки і культури займається питаннями активізації співробітництва і обмінів у сфері освіти, науки, культури.
Генеральний секретаріат - центральний постійно діючий орган, який очолює Генеральний Секретар; здійснює політику і програми, які прийняті Генеральною Асамблеєю і Радами. Генеральний Секретар обирається Генеральною Асамблеєю терміном на п'ять років.
Місцеперебування основних органів ОАД - Вашингтон.