193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система

Міжнародні повітряні сполучення є юридичною формою оформлення двосторонніх міждержавних відносин в сфері повітряних перевезень в між-народному договорі. Після набуття чинності таких договорів починається практична експлуатація повітряних сполучень призначеними перевізниками із здійснення регулярних перевезень за встановленими міжнародними пові-тряними маршрутами.

Саме тому в міжнародних договорах і угодах з повітряного права прийня-то визначати і розмежовувати поняття «міжнародні повітряне сполучення» і «міжнародні повітряні перевезення». Точне визначення цих понять важливе для вірного тлумачення і застосування договорів і угод з повітряного права, а також пов’язаних з ними національних законів і правил.

Згідно п.b ст.96 Чиказької конвенції 1944 р., «міжнародне повітряне спо-лучення» означає «повітряне сполучення, що здійснюється через повітряний простір над територією більш ніж однієї держави». Якщо в межах повітряно-го сполучення, встановленого між особою державами, здійснюються постійні повітряні переміщення цивільних повітряних суден в прямому і зворотному напрямках чи в інших варіантах, то таке повітряне сполучення і називається міжнародним.

Визначення «міжнародне повітряне сполучення», наведене в Чиказькій конвенції 1944 р., має певні недоліки. Використовуване у дефініції слово «через» не охоплює собою повітряні сполучення, здійснювані «на» терито-рію прилеглої держави. А таких сполучень може бути безліч. Саме тому на конференції ІКАЛО в 1994 р., що відбулася в Монреалі (Канада), було ви

Міжнародне публічне право

роблено таке визначення: «Повітряне сполучення в ширшому сенсі означає будь-яке сполучення, здійснюване повітряними судами з метою громадських перевезень як на регулярній, так і на нерегулярній основах». З точки зору міжнародного і внутрішньодержавного права «громадські перевезення», ви-конувані в інші країні, регламентуються як міжнародним, так і внутрішньо-державним (національним) правом, в сил чого нормативною базою таких перевезень є крім багатосторонніх двосторонні угоди про повітряне сполу-чення і внутрішні закони і правила.

194. Комерційні право або “свободи повітря”

Згідно з додатковими угодами до Чиказької конвенції 1944 року проголошуються “свободи повтря”.

Але термін “свободи повітря” є не вдалим, адже по суті передбачає комерційні права, які дед-ви можуть надавати іншим держ-м:

1. Права на транзит-й політ без посадки на тертитор. держ-ви , яка надає це право. 2.Право транзит-го польоту з посадками, але не в комерц. цілях (без висадки пасажирів, розвантаж-я літака, а для заправки паливом).

3. Право привозити в іноземн. держ-у пасажирів, вантажі та пошту, які було взято на борт в держ-ві реєстрації повітряного судна.

4. Право вивозити з іноземн. держ-и пасажирів, вантажі та пошту на територію держ-ви реєстрації повітряного судна.

5. Прво висадки на території іноземн. держ-ви пасажирів, вантажі та пошту , а також брати на борт на території такоі держ-ви для перевезення з б-я третіх кпаін або в б-я треті країни. Це основні

5, але існ-ть ще 2:

6.Право на здійснення перевезеньміж третіми країнами через власну територію. 

7. право здійснення перевезень між третіми країнами без прольоту над власною країною.