Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

2 2.Гнiйнi захворювання легень i плеври

.pdf
Скачиваний:
343
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
247.29 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

„Затверджено”

на методичній нараді

кафедра хірургії №1

(назва кафедри)

В.о. завідувача кафедри

професор М.Д.Кучер___________________

(ПІП,підпис)

«______» ________________________ 20__ р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна

Хірургія

 

 

Модуль №

2

 

 

Змістовний модуль №

3

 

 

Тема заняття

Тема 2: Гнiйнi захворювання легень i плеври.

 

Абсцес i гангрена легень, бронхоектатична

 

хвороба. Гостра i хронічна емпiема плеври,

 

пiопневмоторакс. Особливості клінічного

 

перебігу.

Диференціальна

діагностика.

 

Методи

консервативного та

хірургічного

 

лікування.

 

Курс

5

 

 

Факультет

Медичний

 

Київ

2

1.Анатомо-топографічні особливості плеври та легень.

Вісцеральна плевра – тонка серозна оболонка, яка покріває кожну легеню.

Таким чином кожна легеня замкнута в серозний мішок вісцеральної плеври.

Плевра, яка покриває внутрішню поверхню грудної стінки та відмежовує легені від органів середостіння отримала назву париетальної. Простір мір вісцеральним та парієтальним листками назівають плевральною порожниною, в якій знаходиться незначна кількість серозної рідини. Залежно від відділів грудної порожнини з якими контактує парієтальна плевра виділяють її відділи: реберну, діафрагмальну, межистінну. В плевральній порожнині виділяють плевральні сінуси – ділянки плевральної порожнини,

які утворюються в місцях преходу вісцеральної плеври в парієтальну. До зазначених синусів належать: реберно-діафрагмальний, розташований між реберним та діафрагмальним листками плеври, межистінно-діафрагмальний,

передній та задній реберно-межистінний.

Топографія легень. Легені – парний орган, складовими якого є права та ліва легеня, він займає більшу частину грудної клітки. Ліва легеня має дві долі верхню та нижню, права – три верхню, середню та нижню. Кожна легеня має десять сергентів.

Ворота легень розташовані на внутрішній їх поверхі. В воротах легень проходять бронхи, легеневі та бронхіальні артерії та вени, лімфатичні судини, нервові сплетіння.

2.Актуальність теми.

Погіршення гігієни дихання сучасної людини, сприяє порушенню захисних механізмів дихальної системи, зростаюча частота імунодефіцитних станів, обумовлених діабетом, алкоголізмом та іншими причинами,

наростаюча обсемінінність антибіотикорезистентними штамами збудників розглядаються як чинники, що сприяють виникненню інфекційних деструкції легень.

3

Досить висока частота виникнення абсцесів легені при пневмоніях (від

2 до 5%), закритих травмах грудей (1,5-2%), вогнепальних пораненнях

(1,5%). Не дивлячись на значні успіхи в лікуванні цієї патології, летальність при абсцесах легенів досягає 10 %, а при гангрені легені вона залишається вкрай високою – від 40 до 90%.

Найбільш часто емпієма плеври ускладнює перебіг гострих пневмоній

(5-8%), абсцесів легень (9-11%), гангрени легені (80-95%). При закритих пошкодженнях грудної клітини емпієма плеври зустрічається в 3-5%

випадків, а при проникаючих пораненнях – в 10-15%.

3.Конкретні цілі.

3.1. Знати: основні положення етіології, патогенез, класифікацію,

клінічні ознаки, методи додаткового обстеження хворих з гнiйними захворюваннями легень i плеври, методи лікування.

А також знати:

анатомо-фізіологічні дані про легені та плевру;

класифікацію гнійних захворювань легень та плеври;

сучасні погляди на етіологію та патогенез захворювань легень та плеври;

клінічну картину захворювань легень та плеври;

методи діагностики та диференційної діагностики захворювань легень та плеври;

принципи лікування захворювань легень та плеври, показання до різних методів лікування;

особливості хірургічних втручань при захворюваннях легень та плеври;

техніку виконання плевральної пункції;

техніку «закритого» дренування плевральної порожнини.

4

3.2. Вміти: збирати скарги, анамнез хвороби, методично правильно проводити огляд хворого, формулювати діагноз, обирати найбільш інформативні додаткові методи діагностики та лікувальну тактику у хворих з гнiйними захворюваннями легень i плеври.

Також вміти:

зібрати та оцінити скарги хворого із захворюванням легень та плеври, дані анамнезу, провести фізикальне дослідження та вірно трактувати отримані результати;

визначити раціональний об'єм лабораторних та інструментальних методів дослідження;

правильно тлумачити результати біохімічного дослідження крові,

дослідження отриманого ексудату, УЗД, комп'ютерної томографії,

рентгенологічних методів дослідження;

визначити показання до операцій та інших методів лікування хворих;

призначити передопераційну підготовку хворим;

вести післяопераційний період.

3.3.Розвивати творчі здібності на основі вивченого клінічного та діагностичного матеріалу: вміти інтерпретувати зібрану діагностичну інформацію, правильно її аналізувати та на підставі інтегральної оцінки зібраних даних встановлювати діагноз; визначати лікувальну тактику в залежності від стадії захворювань та наявності ускладнень у пацієнтів з гнiйними захворюваннями легень i плеври.

3.4.Виховні цілі: сформувати деонтологічні уявлення при роботі з хворими на гнiйні захворювання легень i плеври, оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з даною категорією хворих та їх родичами, розвивати почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.

5

4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.

(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна

Знати

 

 

 

 

Вміти

 

 

Попередні дисципліни:

 

 

 

 

 

 

 

 

Анатомія людини

Дольову

 

 

структуру

 

 

 

 

легень

та

 

анатомію

 

 

 

 

плевральної порожнини,

 

 

 

 

особливості

кровообігу

 

 

 

 

легень

 

 

 

 

 

 

 

Гістологія

Гістологічну

будову

 

 

 

 

гематоальвеолярного

 

 

 

 

 

бар’єру

 

 

 

 

 

 

 

Нормальна фізіологія

Фізіологію

плеври

та

 

 

 

 

легень

 

 

 

 

 

 

 

Патологічна фізіологія

Патогенез

захворювань

 

 

 

 

легень та плеври

 

 

 

 

Патологічна анатомія

Морфологічні

зміни

в

 

 

 

 

легенях та плеврі

 

 

 

 

Пропедевтика

Клінічні

 

прояви

та

Проводити

фізикальне

внутрішніх хвороб

методи

 

діагностики

обстеження

хворих

з

 

захворювань

легень

та

патологією

легень

та

 

плеври

 

 

 

 

плеври

 

 

Наступні дисципліни:

 

 

 

 

 

 

 

 

Госпітальна терапія

Захворювання,

що

Провести диференційну

 

можуть

призвести

до

діагностику

 

із

 

гнійних

 

захворювань

пневмоніями

 

 

 

легень і плеври

 

 

 

 

Фтизіатрія

 

 

 

 

 

Провести диференційну

 

 

 

 

 

 

діагностику

 

із

 

 

 

 

 

 

туберкульозом легень та

 

 

 

 

 

 

його ускладненнями

 

Онкологія

 

 

 

 

 

Проводити

 

 

 

 

 

 

 

 

диференційну

 

 

 

 

 

 

 

діагностику

об’ємних

 

 

 

 

 

 

утворів легень

 

Внутрішньопредметна

Питому частку гнiйних

Проводити

 

 

інтеграція

захворювання

легень i

диференційну

 

 

плеври

в

 

структурі

діагностику

гнійних

 

хірургічних

 

 

 

захворювань

легень

і

 

захворювань,

зв’язок

плеври.

Оцінювати

 

даної патології з іншими

ефективність

 

 

 

хірургічними

 

 

результатів

лікування,

 

 

 

 

6

 

 

 

 

захворюваннями органів

використовувати методи

 

грудної

порожнини.

профілактики

 

Результати

та

наслідки

 

 

їх лікування,

методи

 

 

профілактики.

 

 

5. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик,які

повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

 

 

 

Абсцес легені

захворювання,

що

характеризується

утворенням

 

порожнини в легеневій тканині, відмежованій від

 

непошкоджених відділів піогенною капсулою, що

 

формується в процесі розвитку гнійного або гнилісного

 

запалення в ній.

 

 

 

Гангрена легені

характеризується некрозом великого масиву легеневої

 

тканини, залежно від об'єму якого (сегменти або частка

 

легені), вірулентності мікрофлори, загального стану

 

організму інфекційно-деструктивний процес може

 

відмежовуватися від неуражених відділів запально-

 

грануляційним «валом» або за відсутності відмежування

 

і прогресу некрозу розповсюджуватися на всю легеню

 

(поширена гангрена легені).

 

Бронхоектатична

придбане захворювання, що характеризується хронічним

хвороба

гнійним запаленням, що вражає всю товщу бронхіальної

 

стінки з необоротною зміною її структури і функцій,

 

виникає, як правило, в нижніх відділах легенів.

Емпієма плеври

гнійне або гнилісне запалення, що розвивається в

 

плевральній порожнині із залученням до патологічного

 

процесу парієнтальної і вісцелярної плеври

 

Піопневмоторакс

вид гострої емпієми плеври, що виникає унаслідок

 

прориву в плевральну порожнину легеневого гнійника

5.2.Теоритичні питання до заняття:

1.Анатомічна будова легень.

2.Анатомічна будова плеври.

7

3.Назвіть легеневі долі.

4.Назвіть легеневі сегменти.

5.Назвіть відділи плеври.

6.Скільки плевральної рідини міститься в нормі.

7.Назвіть класифікацію гнійних захворювань легень.

8.Назвіть класифікацію гнійних захворювань плеври.

9.Назвіть етіологію гнійних захворювань легень.

10.Назвіть етіологію гнійних захворювань плеври.

11.Який патогенез розвитку гнійних захворювань легень та плеври.

12.Яка клінічна картина абсцесу легень.

13.Яка клінічна картина гангрени легень.

14.Яка клінічна картина бронхоектатичної хвороби.

15.Яка клінічна картина емпієми плеври.

16.Яка клінічна картина піопневмотораксу.

17.Методи діагностики захворювань легень та плеври.

18.Диференційна діагностика захворювань легень та плеври.

19.Принципи лікування гнійних захворювань легень та плеври.

20.Показання до різних методів лікуваннягнійних захворювань легень та плеври.

21.Особливості хірургічних втручань при захворюваннях легень та плеври.

5.3.Практичні роботи (завдання), як виконуються на занятті:

1.Зібрати та оцінити скарги хворого із захворюванням легень та плеври, дані анамнезу, провести фізикальне дослідження та вірно трактувати отримані результати;

2.Визначити раціональний об'єм лабораторних та інструментальних методів дослідження;

3.Правильно тлумачити результати біохімічного дослідження крові,

дослідження отриманого ексудату, УЗД, комп'ютерної томографії,

рентгенологічних методів дослідження;

8

4.Визначити показання до операцій та інших методів лікування хворих;

5.Призначити передопераційну підготовку хворим;

6.Вести післяопераційний період.

7.Виконати плевральну пункцію

8.Виконати «закрите» дренування плевральної порожнини

5.4. Зміст теми:

Графологічної структури теми.

5.5. Абсцес легені.

Визначення

гнійна порожнина відмежована з усіх боків піогенною капсулою в процесі

 

поступової деструкції легеневої тканини, така, що утворилася в центрі

 

запального інфільтрату

Епідеміологія

Серед хворих переважають чоловіки у віці 30—35 років. Жінки хворіють в

 

6—7 разів рідше, що пов'язане з особливостями виробничої діяльності

 

чоловіків, поширенішим серед них зловживанням алкоголем і курінням,

 

ведучим до "бронхіту тих, що палять" і порушення дренажної функції

 

бронхів

Етіопатогенез

Інфекція при абсцесі і пневмонії потрапляє в легені різними шляхами: 1)

 

аспіраційним (бронхолегочный); 2) гематогенно-емболічним; 3)

 

лімфогенним; 4) травматичним. Аспіраційний (бронхолегочный) шлях.

 

Відбувається аспірація слизу і блювотних мас з ротової порожнини і глотки

 

при несвідомому стані хворих, алкогольному сп'янінні, після наркозу.

 

Інфікований матеріал (частинки їжі, зубний камінь, слина, блювотні маси),

 

що містить велику кількість анаеробних і аеробних мікроорганізмів, може

 

викликати запалення і набряк слизистої оболонки, звуження або обтурацію

 

просвіту бронха. Розвивається ателектаз і запалення ділянки легені,

 

розташованого дистальніше місця обтурації. Як правило, абсцеси в цих

 

випадках локалізуються в задніх сегментах (II, VI), частіше в правом

 

легені. Аналогічні умови виникають при закупорці бронха пухлиною,

 

чужорідним тілом, при звуженні його просвіту рубцем (обтураційні

 

абсцеси). Видалення чужорідного тіла і відновлення прохідності бронха

 

нерідко приводять до швидкого лікування хворого. Гематогенно-

 

емболічний шлях. Близько 7—9% абсцесів легені розвиваються при

 

попаданні інфекції в легені з потоком крові з внелегочных вогнищ

 

(септикопіємія, остеомієліт, тромбофлебіт і т. д.). Дрібні судини легені при

 

цьому тромбируются, внаслідок чого розвивається інфаркт легені. Уражена

 

ділянка піддається некрозу і гнійному розплавленню. Абсцеси, що мають

 

гематогенно-емболічне походження (зазвичай множинні), частіше

 

локалізуються в нижніх долях легені. Лімфогенний шлях. Занесення

 

інфекції в легку із струмом лімфу, спостерігається рідко, можливий при

9

ангіні, медіастиніті, піддіафрагмальному абсцесі і так далі Травматичний шлях. Абсцес і гангрена можуть виникнути в результаті більш менш обширного пошкодження легеневої тканини при проникаючих пораненнях і закритій травмі грудної клітки.

Класифікація I. По патогенезу:

1.Бронхогенних (зокрема аспіраційні і обтураційні).

2.Гематогенних (зокрема емболічні).

3.Посттравматичних.

III. По тяжкості: а) легкі; б) середнього ступеню тяжкості; у) важкі. IV. По характеру течії:

1.Неускладнених.

2.Ускладнених (емпіємою плеври, легеневою кровотечею, сепсисом, пневмонією протилежної легені і ін.).

Крім того, абсцеси можуть бути: а) одиничними; б) множинними; у) односторонніми і г) двосторонніми.

Клініка

При типово протікаючому одиночному абсцесі в клінічній картині можна

 

виділити два періоди: до прориву і після прориву абсцесу в бронх.

 

Захворювання зазвичай починається з симптомів, характерних для гострої

 

пневмонії, тобто з підвищення температури тіла до 38—40 °С, появи болю

 

в боці при глибокому вдиху, кашлю, тахікардії і тахіпное, різкого

 

підвищення числа лейкоцитів з переважанням незрілих форм. Ці симптоми

 

характерні для важкого синдрому системної реакції на запалення. Другий

 

період починається з прориву гнійника в бронхіальне дерево. Спорожнення

 

порожнини абсцесу через крупний бронх супроводжується відхождением

 

великої кількості неприємно пахнучого гною і мокроти, іноді з домішкою

 

крові. Рясне виділення гною супроводжується зниженням температури

 

тіла, поліпшенням загального стану.

Діагностика

-Скарги хворого, анамнез захворювання.

 

-Загальний огляд хворого.

 

-Фізикальні методи обстеження.

 

-рентгенологічні методи дослідження.

 

-Бронхоскопія.

Диференційна

В першу чергу інфекційні деструкції легенів слід диференціювати з

діагностика

кавернозною і деякими іншими формами туберкульозу легенів. Досить

часто необхідна диференційована діагностика з раком легені. Негативні

 

 

результати бронхофиброскопии не дозволяють виключити периферичну

 

форму раки легені з розпадом. За наявності обгрунтованої підозри на

 

новоутворення обов'язкова морфологічна верифікація діагнозу (різні

 

способи біопсії). Нерідко також необхідна диференціальна діагностика

 

гострих абсцесів легенів з різними видами обмежених емпієм плеври

 

(обмеженого піопневмотораксу, міжчасткової емпієми, апикальной

 

емпієми) і так званими плевролегочными порожнинами, при яких однією із

 

стінок порожнини є легенева тканина, що розпадається, інший —

 

парієнтальна плевра (емпієма плеври з деструкцією легені),

 

піддіафрагмальними абсцесами. Найбільш інформативні в таких випадках

 

ультразвукова і комп'ютерна томографія. В деяких випадках доводиться

 

диференціювати абсцеси легенів від ехінококозу, особливо в ендемічно

 

несприятливих районах і при відповідних анамнестичних даних, тим

 

більше що нагниваюча ехінококова кіста практично є абсцесом легені

 

паразитарної природи, з абсцедированием легеневої паренхіми при

 

актиномікозі, аспергілезі легені з формуванням порожнини, що містить

 

міцелій гриба, — так звана аспергиллома

10

Лікувальна

тактика

Раціональні антибиотикотерапию проводять з урахуванням чутливості мікрофлори, що висівається з крові і мокроти. За відсутності даних про чутливість мікрофлори доцільно використовувати антибіотики широкого спектру дії: цефалоспорины III покоління (цефотаксим, цефтриаксонроцефин) або II покоління (цефуроксим, цефамандол). Дуже хороший ефект отриманий при лікуванні септичних деструктивних захворювань легенів антибіотиком тиенам (комбінований препарат — имипенем/циластатин). Це антибіотик ультраширокого спектру, що фактично діє на все клінічно значущі патогенні мікроорганізми. У зв'язку з цим його можна призначати при змішаній інфекції емпірично до отримання результатів посіву крові, мокроти, раневого відокремлюваного. Препарат накопичується в бронхолегочной системі у високій концентрації і утримується протягом тривалого часу (препарат вводять один раз в добу). Використовують також комбінацію цефалоспоринов з гента-мицином, метронидазолом. Крім внутрішньовенного, внутрішньом'язового або перорального введення антибіотиків, доцільно вводити їх безпосередньо в бронхіальне дерево у вигляді аерозоля або через бронхоскоп в бронх, що дренує абсцес, а також в порожнину абсцесу при його пункції у разі субплеврального розташування. Для повноцінного видалення гноїть і частинок тканини, що розпадається, з порожнини абсцесу і мокроти з бронхів доцільно проводити щоденну бронхоскопію. Іноді в бронх, що дренує порожнину абсцесу через бронхоскоп, вдається ввести тонкий дренаж для постійної аспірації вмісту і введення антибіотиків. Не слід забувати про призначення препаратів, що розширюють бронхи і розріджуючих слизисту мокроту. Це дозволяє ефективніше відкашлювати мокроту. Рекомендується проводити постуральний дренаж, щоб запобігти затіканню гноїть в здорову легеню (крім того, гній краще віддалятиметься при відкашлюванні). При гострому абсцесі перевага віддається консервативному лікуванню. Якщо воно виявляється безуспішним або хвороба ускладнилася емпіємою плевральної порожнини, а стан пацієнта не дозволяє провести радикальніше втручання, то виконують одномоментну (за наявності зрощень між вісцелярним і парієнтальним листками плеври) або двомоментну (за відсутності зрощень) пневмотомію по Мональді. Останніми роками ці операції проводять все рідше, оскільки дренувати абсцес можна, пунктируючи його через грудну стінку, а також ввівши в порожнину абсцесу дренаж за допомогою троакара. Консервативне лікування безперспективне при абсцесах діаметром більше 6 см, при дуже товстій, нездібній до зморщування (зменшенню) капсулі абсцесу, при загальній інтоксикації організму, непіддатливій повноцінній комплексній терапії. У цих випадках можна рекомендувати операцію — резекцію частки або сегменту легені вже в гострому періоді.

5.6

Бронхоектатична хвороба

 

 

 

Визначення

 

придбане захворювання, що характеризується хронічним гнійним

 

 

запаленням, що вражає всю товщу бронхіальної стінки з необоротною

 

 

зміною її структури і функцій, виникає, як правило, в нижніх відділах

 

 

легенів. Вона є патологією переважно дитячого віку.

Етіопатогенез

 

Провідне значення в розвитку бронхоектатичної, хвороби має порушення

 

 

прохідності бронхів (середніх і дрібних), що приводить до формування

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]