4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

Термін

Визначення

Ядерно-паливний цикл

характеризує послідовність операцій з радіоактивними матеріалами, що використовуються в ядерній енерге-тиці, і складається з наступних технологічних процесів:

видобування, подрібнення і концент-рування уранової руди; вилучення урану із уранової руди та його збагачення ізотопом з масовим числом 235; перетворення урану в паливо і виготовлення термовиділяю-чих паливних елементів (твелів); використання паливних елементів у ядерних реакторах; регенерація пали-ва і виготовлення паливних елементів (твелів); перевезення свіжого і від- працьованого ядерного палива, радіоактивних матеріалів та відходів;

Термін

Визначення

зберігання палива, радіоактивних матеріалів та відходів.

Ядерний реактор

- це фізичний пристрій, у якому здійснюється керована ланцюгова реакція ядерного поділу з виділенням і відведенням теплової енергії.

Твел

- це тепловиділяючий елемент, що представляє собою цирконієві трубки в середині яких знаходиться диоксид урану у вигляді пігулок.

Біологічний захист

- це залізобетонна конструкція навколо реактору товщиною 2-3 м та кільцеподібний водяний резервуар, який споруджено для ослаблення гама- і нейтронного випроміню-вання).

Продукти ядерного поділу

- це штучні радіонукліди, що утворюються при роботі ядерного реактору і виникають у процесі розщеплення ядер урану або плутонію під дією нейтронів. Вони є бета- і гама-випромінювачами.

Продукти наведеної активності

- це штучні радіонукліди, що утворюються при роботі ядерного реактору і виникають при опроміненні нейтронами елементів конструкції активної зони, теплоносія, який циркудює через неї.

Ізотопи трансуранових елементів

- це штучні радіонукліди, що утворюються при роботі ядерного реактору і виникають при опроміненні урану-238 повільними нейтронами.

Основні дозоутворюючи радіонук-ліди, які мають головне значення в опроміненні людей внаслідок аварії на АЕС (за визначенням НКДАР ООН)

- це 8 радіонуклідів, внесок кожного з яких в ефективну еквівалентну дозу перевищує 1 %, а саме: вуглець-14, цезій-137, цирконій-95, рутеній-106, стронцій-90, церій-144, водень-3, йод-131.

Радіаційна аварія

- це будь-яка незапланована подія на об’єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, якщо при виникненні її має місце втрата

Термін

Визначення

контролю над джерелом та виникає реальна (або потенційна) загроза опромінення людей, пов’язана з втратою контролю над джерелом.

Радіаційно-ядерна аварія

- це будь-яка незапланована подія на об'єкті з радіаційно-ядерною техноло-гією, якщо при виникненні її відбу-вається втрата контролю над ланцюговою ядерною реакцією і виникає реальна чи потенційна загроза самочинної ланцюгової реакції.

Проектні аварії

- це передбачені ситуації на усунення яких передбачені проектом певні засоби та конструктивні елементи і при цьому не відбувається значного переопромінення персоналу і окремих груп населення.

Запроектні аварії

- це ті, що приводять до значного руйнування активної зони реактора (> 20 % твелів). Внаслідок цього відбу-вається переопромінення персоналу та населення і значне забруднення навколишнього середовища.

Промислова радіаційна аварія

- це аварія, при якої радіаційні наслідки обмежуються виробничими приміщеннями та територією об’єкту і радіаційного впливу зазнає, як правило тільки персонал ядерного об’єкту.

Комунальна радіаційна аварія

характеризується розповсюдженням радіонуклідів за межі території об’єкту, що потребує проведення заходів з захисту не тільки персоналу, але і населення.

Міжнародна шкала подій на АЕС (МАГАТЕ)

Шкала враховує наслідки для навколишнього середовища (вели-чину радіоактивного викиду по йоду-131) і населення (дозу опромінення), а також для ядерного реактора, персоналу станції і розділяє всі події на АЕС на 7 класів.

Термін

Визначення

Норми радіаційної безпеки України від 1997 року

Основний документ, який регламен- тує комплекс захисних дій при ядерній аварії.

Прямі контрзаходи

їх реалізація приводить до запобігання чи зниження індивідуаль-них або колективних доз аварійного опромінення. У гострій фазі аварії до цих контрзаходів відносять: укриття населення, обмеження режиму поведінки (обмеження часу перебування на відкритому повітрі), евакуація, фармакологічна профілак-тика опромінення щитовидної залози, тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва та вико-ристання води з місцевих джерел.

Непрямі контрзаходи

це такі види контрзаходів, які не приводять до зниження індивідуаль-них і колективних доз опромінення, але зменшують (компенсують) вели-чину збитку для здоров’я, пов’язано-го з цим аварійним опроміненням. До них відносяться: диспансерізація, курортне оздоровлення, виплати на додаткове харчування тощо.

Медичне обстеження потерпілих внаслідок аварії на АЕС

проводиться при опроміненні в дозах, які перевищують: 0,25 Гр (25 рад) загального одноразового зовніш-нього рівномірного чи нерівномір-ного опромінення; 1,5-3,0 Гр (150-300 рад) локального одноразового опро-мінення; при перевищенні річного гранично-допустимого надходження радіонуклідів у короткий час. Медичне обстеження проводиться як у стаціонарі, так і амбулаторно.