Українська військово-медична академія

ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ,

РАДІОЛОГІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЗАХИСТУ

Л Е К Ц І Я

з навчальної дисципліни

“Військова токсикологія, радіологія та медичний захист”

Тема №14 ІНДИКАЦІЯ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН.

Для студентів

медичних факультетів, факультету медичної психології

Київ, 2006

З А Т В Е Р Д Ж У Ю

НАЧАЛЬНИК КАФЕДРИ ВТРМЗ

кандидат медичних наук, доцент

полковник медичної служби

О.Є.Левченко

“___”_____________ 2006 р.

Л е к ц і я з навчальної дисципліни

“Військова токсикологія, радіологія та медичний захист”

Тема № 14 індикація отруйних речовин.

Для студентів

медичних факультетів, факультету медичної психології

Час: 1 година (45 хв). Місце: аудиторія.

Навчальна та виховна мета: 1. Вивчити організацію хімічної розвідки та індикації ОР і отрут в військах, медичних підрозділах і частинах.

2. Виховувати у студентів морально-психологічну стійкість до роботи в умовах застосування противником хімічної зброї.

.Навчальні питання і розподіл часу

№ п/п	Навчальні питання	Навчальний час (хв.)
	Вступ	5 хв.
1.	Організація хімічної розвідки у військах, медичних підрозділах і частинах. Технічні засоби хімічної розвідки та індикація ОР у польових умовах (ВПХР, ПХР-МВ, МПХР, ГСП, МПХЛ, АП-1), їх призначення та будова.	20 хв.
2.	Методи індикації ОР. Зараження ОР води і продуктів харчування. Правила відбору проб для аналізу.	15 хв.
	Висновки та відповіді на питання	5 хв.
	Разом:	45 хв.

Навчально-матеріальне забезпечення:

1. Задачі хімічної розвідки і організація її проведення (табл.1).

2. Хімічне спостереження (мал. 1).

3. Військовий прилад хімічної розвідки (мал. 2).

4. Автоматичний газосигналізатор ГСП-11 (мал. 3).

5. Індикаторні плівки АП-1, прилад ВПХР, прилад ПХР-МВ.

6. Методи індикації ОР (табл.2).

7. Донесення (форма).

Навчальна література:

1. Военная токсикология, радиология и медицинская защита /Под ред. Н.В.Саватеева – Л.: ВМА, 1987. - С.312-319.

2. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия /Под ред.Н.И.Каракчиева.- Ташкент: Медицина, 1978.- С.285-321.

3. Указания по военной токсиклогии.- М.: Воениздат, 1975.- С.198-207.- ДСП.

4. Защита от оружия массового поражения: Справочник /Под ред. В.В. Мясникова.— М.: Воениздат, 1994.С. 237-275.

5. Медицинская защита от ядерного и химического оружия. /Под ред. И.А. Семенова.- К.: МЗ УССР, КМИ ВК, 1987.- С.105-127.

6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник /За ред. Ю.М. Скалецького , І.Р. Мисули. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. — С.154 – 174.

7. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник /І.Ю. Худецький, О.Є. Левченко та ін. -К.:УМА, 2003.- С.30-35, 46-55.

Висока токсичність бойових отруйних речовин, їх здатність викликати масові ураження особового складу висувають на перший план у системі захисту військ від хімічної зброї такі заходи, як хімічна розвідка та індикація отруйних речовин. Ці заходи є важливою ділянкою діяльності командирів (начальників) та особового складу медичних підрозділів, частин та установ, оскільки від своєчасності, достовірності їх проведення залежить життя особового складу та боєздатність військ.

Індикація у перекладі з латинської мови означає "показувати, виявляти". У військовій справі цей термін вперше був використаний у кінці першої світової війни для позначення заходів щодо виявлення ОР при їх використанні.

Перші способи індикації були запропоновані у 1914-1918 рр. Прокоф'євим та Колосковим. Перший запропонував для виявлення ОР індикаторні папірці, а другий — скляні посудини з індикаторними речовинами, через які засмоктувалось заражене повітря.

Після закінчення першої світової війни, коли почалися широкі дослідження з вивчення властивостей хімічної зброї, термін "індикація" почали використовувати і для кількісної оцінки зараження різних об'єктів отруйними речовинами.

Індикація ОР вирішує 2 головних завдання:

1.Своєчасне повідомлення про використання хімічної зброї для того, щоб у найкоротший строк можна було вжити необхідні заходи щодо захисту особового складу, а також усунути наслідки хімічного нападу.

2.Контроль проведення заходів щодо ліквідації хімічного нападу.