1. Адміністрацію аеропорту.

2. Адміністрацію населеного пункту.

3. Лікарню швидкої медичної допомоги.

4. Регіональні підрозділи Державної служби медицини катастроф.

5. Медична частина аеропорту.

221. При авіаційних аваріях за межами аеропорту керівництво і координація робіт з ліквідації їх наслідків покладається на:

1. Представника органу виконавчої влади адміністративної території, на якій виникла аварія.

2. Адміністрацію найближчого аеропорту.

3. Адміністрацію населеного пункту.

4. Керівництво найближчої лікарні.

5. Керівництво найближчого медичного підрозділу Державної служби медицини катастроф.

222. При надходженні постраждалих до лікувального закладу у приймальному відділені здійснюється їх сортування на групи. Вкажіть вірне визначення першої групи.

1. Особи з порушенням життєво важливих функцій організму;

2. Особи, що потребують перев’язки але не потребують подальшого перебування в стаціонарі

3. Легкопостраждалі;

4. Особи, які не потребують стаціонарного, лікування.

5. Особи, що відмовляються від стаціонарного лікування.

223. Первинна медична картка заводиться в:

1. Сортувально-евакуаційному відділенні.

2. Відділенні спеціальної обробки.

3. Операційно-перев’язувальному відділенні

4. Госпітальному відділенні.

5. Терапевтичному відділенні.

224. На скільки підзон поділяється зона надання допомоги?

1. 2.

2. 3.

3. 4.

4. 5.

5. 6.

225. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

1. Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, в кінотеатрах тощо.

2. Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

3. Дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

4. Проведення санітарного нагляду за умовами розміщення населення.

5. Проведення санітарного нагляду за умовами харчуванням, водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральним обслуговуванням.

201.Вкажіть, на які групи поділяються постраждалі за евакуаційною ознакою.

Евакуаційна ознака – це необхідність та черговість евакуації, вид транспорту, спосіб евакуації (лежачи, сидячи). За цією ознакою постраждалі також поділяються на три групи:

1. ті, що потребують подальшої евакуації з урахуванням евакуаційного призначення, черговості, способу евакуації, виду транспорту;

2. ті, що потребують залишення на даному етапі медичної евакуації;

3. ті, що потребують повернення до місця розселення ( проживання ).

202. Вкажіть склад сортувальної бригади.

До складу сортувальної бригади повинні входити: лікар, 2 фельдшери (медичні сестри), два реєстратори, ланка санітарів-носіїв.

203. Вкажіть, які медичні документи заповнюються на обох етапах медичної евакуації.

Медична картка первинного обліку постраждалих має відривні сигнальні смуги. Наявність відривних сигнальних смуг на медичній картці не лише сприяє успішній реалізації результатів сортування на даному етапі, але й забезпечує інформування наступного етапу медичної евакуації, оскільки визначає постраждалих, на яких слід звернути увагу. Цим досягається спадкоємність в сортуванні між етапами.

Сортувальні марки прикріпляють до одягу або до нош постраждалого. Марки вказують куди і в яку чергу повинні бути направлені постраждалі. Цифри на марці (1,2) свідчать про чергу надання медичної допомоги або евакуації, а літери О (операційна) чи Е (евакуаційна) вказують, в який функціональний підрозділ даного етапу медичної евакуації санітари-носії повинні доставити постраждалого. Марки виготовляють з цупкого картону або пластмаси.

204. Вкажіть, послідовність конвеєрного огляду постраждалих, за діагностичним алгоритмом лікарем сортувальної бригади.

Після вибіркового сортування лікар переходить до послідовного (конвеєрного) огляду постраждалого за діагностичними алгоритмами:

• локалізація ураження (голова, груди, живіт, таз, кінцівки, хребет);

• характер ураження: механічна травма-локальна, численні травми, сполучена , наявність кровотечі, переломів кісток, довготривалого стиснення тканин, опікова травма, отруєння СДОР, радіаційне ураження тощо;

• основне ураження, що найбільш загрожує в даний час життю постраждалого;

• ступінь тяжкості стану: наявність (відсутність) свідомості, реакція зіниць на світло, пульс, дихання, кровотеча, артеріальний тиск, колір шкіри;

• можливість самостійного пересування.

204. Вкажіть, на які групи розподіляють постраждалих на сортувальному майданчику.

До першої групи належать постраждалі з ураженнями, несумісними з життям (агонуючі).

До другої групи належать постраждалі з тяжкими ураженнями із значними функціональними розладами.

Третя група –складається з постраждалих з тяжкими та середньої тяжкості ураженнями з незначними функціональними розладами або без них.

Четверта група включає постраждалих з легкими ураженнями.

Завершенням евакуаційного сортування є реалізація заходів щодо медичної евакуації.

205. Дайте визначення поняття “медична евакуація”.

Медична евакуація - це вивезення постраждалих з осередку ураження до лікувальних закладів, де їм надається необхідна медична допомога та лікування до кінцевого результату.

206. Дайте визначення поняття “шляхи медичної евакуації ”.

Шлях, яким здійснюється медична евакуація, має назву шляху медичної евакуації.

207. Дайте визначення поняття “лікувально-евакуаційний напрямок”.

Етапи медичної евакуації поєднані шляхами евакуації отримали назву лікувально-евакуаційного напрямку.

208. Дайте визначення поняття “санітарно-гігієнічне забезпечення населення”:

Санітарно-гігієнічне забезпечення населення при надзвичайній ситуації проводиться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя. Воно реалізується шляхом проведенням санітарного нагляду за умовами виробничої діяльності, виконанням норм і правил харчування, водопостачання, розміщення населення, санітарним станом території, а також комплексом заходів щодо попередження виникнення та масового розповсюдження захворювань неінфекційної природи серед населення.

209. Дайте визначення поняття “протиепідемічне забезпечення населення”.

Протиепідемічне забезпечення населення проводиться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань і включає комплекс заходів щодо попередження виникнення та масового розповсюдження захворювань інфекційної природи серед населення.

210. Вкажіть фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередках надзвичайних ситуацій.

Формування і динаміка санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації залежить від багатьох факторів, серед яких основними є:

• епідемічний стан осередку надзвичайної ситуації;

• інтенсивна міграція населення в осередку надзвичайної ситуації

• руйнування і пошкодження житлово-комунальних об’єктів, систем енергопостачання, водопостачання, об’єктів громадського харчування, харчової промисловості та торгівлі;

- хронічний психічний стрес серед населення.

211. Дайте визначення поняття “епідемічний осередок“.

Епідемічний осередок - це територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

212. Вкажіть фактори, що сприяють виникненню епідемічних осередків:

До факторів, що сприяють виникненню епідемічних осередків відносяться:

• наявність в зоні надзвичайної ситуації неізольованих інфекційних хворих серед населення і можливість поширення ними збудників;

• уражені, які потребують госпіталізації, і розглядаються з погляду ризику зараження;

• здорове населення, яке контактувало з інфекційними хворими, і розглядається з погляду ризику зараження ( потребує обсервацію);

• довкілля, небезпечне для зараження людей.

213.Вкажіть, як реалізується санітарно-гігієнічне забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій:

Завдання санітарно-епідеміологічної служби формуються з врахуванням двох напрямів протиепідемічних заходів: в районах стихійного лиха і на шляхах евакуації населення.

214.Вкажіть, які заходи проводяться при виникненні надзвичайних ситуацій з метою поліпшення ефективності проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

В районі стихійного лиха – дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації серед уражених, інфекційних хворих, медичного персоналу відповідного етапу з метою попередження заносу і поширення інфекції на наступні етапи.

Це досягається за рахунок:

• медичного сортування уражених з метою виявлення серед них інфекційних хворих;

• проведення серед уражених, хворих, населення, що потерпіло, та персоналу етапів медичної евакуації екстреної неспецифічної і специфічної профілактики інфекційних захворювань;

• дезінфекції транспорту і нош після евакуації інфекційних хворих;

• виконання вимог протиепідемічних заходів, що передбачені для ізоляторів і лікувальних закладів;

• підтримання санітарних умов на території розгортання етапів медичної евакуації.

215. Вкажіть завдання санітарно-епідеміологічної служби на етапах медичної евакуації.

Для забезпечення чіткості і ефективності роботи ДНПК у її структурі створюються лікувальна, протиепідемічна, карантинна, лабораторна і дезінфекційна групи.

Лікувальна група здійснює керівництво і контроль за проведенням заходів діагностики і лікування хворих, контролює і надає допомогу в організації ізоляторів (обсерваторів) і патологоанатомічної служби.

Протиепідемічна група здійснює керівництво і надання допомоги у проведенні заходів щодо визначення кордонів вогнища, розвідки і оцінки санітарно-епідемічного стану району надзвичайної ситуації, проведення епідемічного обстеження, медичної евакуації, ізоляції і лікування хворих, організації екстреної профілактики.

Карантинна група здійснює керівництво і контроль за організацією ізоляційно-обмежувальних і режимних заходів, виконанням вимог протиепідемічного режиму в ізоляторах, обсерваторах і лікарнях.

Лабораторна група організує проведення лабораторної діагностики і дослідження матеріалів від хворих, контактуючих з ними, об’єктів довкілля.

Дезінфекційна група організує і забезпечує проведення санітарної обробки і дезінфекції.

216. Вкажіть заходи, що проводяться з метою дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації.

Основними завданнями ДНПК є:

• здійснення загального керівництва і контролю за своєчасним і повним проведенням протиепідемічних заходів для локалізації і ліквідації осередку інфекційного захворювання;

• розробка, затвердження і впровадження комплексу заходів з метою ліквідації осередку особливо-небезпечної або карантинної інфекції;

• організація встановлення кордонів осередку;

• контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил;

• мобілізація необхідних сил і засобів для забезпечення проведення запланованих заходів, вирішення питань взаємодії між різними службами;

• прийняття рішень щодо встановлення або зняття режимів карантину чи обсервації;

• визначення порядку в’їзду і виїзду з осередку, порядку евакуації хворих, їх ізоляції та лікування;

• коригування плану протиепідемічних заходів, з’ясування причин виникнення осередку і проведення епідеміологічного аналізу спалаху.

217. Вкажіть протиепідемічні заходи, що проводяться в умовах евакуації населення при виникненні епідемічних осередків.

В умовах евакуації населення при виникненні епідемічних осередків необхідно чітко визначити характер протиепідемічних заходів:

• розширити зону карантину до меж адміністративної території;

• забезпечити максимальне зниження епідемічної небезпеки для населення, що евакуюється;

• забезпечити суворий протиепідемічний режим виявлення і ізоляції інфекційних хворих на шляхах евакуації, в місцях тимчасового перебування або в населених пунктах, куди буде евакуйовано населення із епідемічного осередку;

• забезпечити проведення санітарно-епідемічних заходів серед місцевого населення, де будуть розміщено евакуйовані із осередку ураження.

218. Вкажіть, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи, що проводяться під час евакуації населення.

В період евакуації населення в санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи необхідно включати:

• контроль за підтриманням санітарного стану в місцях і приміщеннях тимчасового перебування евакуйованого населення, в ізоляторах для розміщення інфекційних хворих;

• контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних правил забезпечення питною водою і зберіганням харчових продуктів, що призначені для евакуйованих;

• забезпечення населення індивідуальними засобами знезараження води;

• організацію епідемічного нагляду, а також виявлення хворих та їх госпіталізацію;

• контроль за організацією лазнево-прального обслуговування населення в місцях його розселення;

• боротьбу з комахами і гризунами;

• контроль за видаленням і знезараженням нечистот і харчових відходів на шляхах евакуації і в районах розселення.

При цьому необхідно враховувати і мати на увазі, що обсяг і характер протиепідемічного забезпечення населення можуть суттєво змінюватись з врахуванням конкретних місцевих умов і можливостей відповідних служб, а саме:

• комунального облаштування;

• санітарного благополуччя місцевості;

• імунного стану населення;

• інфекційної захворюваності;

• укомплектованості медичними кадрами; ліжковим фондом, в т.ч. і резервним;

• пропускною можливістю лазнево-пральних закладів.

На кожному потязі, морському чи повітряному судні, що задіяні до евакуації населення, повинен бути медичний персонал, на який покладається періодичний обхід вагонів (кают) з метою виявлення хворих, в тому числі і інфекційних, санітарний контроль за станом транспортного засобу; ведення санітарних щоденників.

219.Вкажіть фактори, що можуть суттєво впливати на обсяг і характер протиепідемічного забезпечення населення, з урахуванням конкретних місцевих умов і можливостей відповідних служб.

обсяг і характер протиепідемічного забезпечення населення можуть суттєво змінюватись з врахуванням конкретних місцевих умов і можливостей відповідних служб, а саме:

• комунального облаштування;

• санітарного благополуччя місцевості;

• імунного стану населення;

• інфекційної захворюваності;

• укомплектованості медичними кадрами; ліжковим фондом, в т.ч. і резервним;

• пропускною можливістю лазнево-пральних закладів.

На кожному потязі, морському чи повітряному судні, що задіяні до евакуації населення, повинен бути медичний персонал, на який покладається періодичний обхід вагонів (кают) з метою виявлення хворих, в тому числі і інфекційних, санітарний контроль за станом транспортного засобу; ведення санітарних щоденників.

220. Вкажіть формування, що направляються в зону НС з метою проведення епідеміологічної розвідки.

За вказівкою Державної надзвичайної протиепідемічної комісії в осередок катастрофи направляють спеціалізовані пересувні медичні формування із складу санітарно-епідеміологічної служби, а саме:

1.Група епідемічної розвідки (ГЕР), до складу якої включають лікаря-епідеміолога (старший групи), фельдшера (помічника санітарного лікаря), водія-санітара. При необхідності, до складу ГЕР можуть включати таких фахівців, як гігієніст, токсиколог, паразитолог, зоолог та інші.

Основним завданням ГЕР є з’ясування епідемічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації шляхом огляду місцевості, опитування населення і медичних працівників лікувально-профілактичних закладів, а також відбір проб ґрунту, повітря, води, продуктів харчування, позначення заражених ділянок місцевості та об’єктів тощо.

Особовий склад ГЕР оснащений індивідуальними засобами захисту органів дихання, шкіри, має укладки для відбору проб ґрунту, води, харчових продуктів, матеріалу хворих і загиблих людей, тварин, засоби зв’язку, автотранспорт. ГЕР протягом 12 годин повинна здійснити санітарно-епідемічне обстеження території площею 25-30 км² і відібрати 8-12 проб, які направляють у СЕС (СЕЗ) для аналізу.

2. Рухомий протиепідемічний загін (РПЕЗ). Призначений для проведення комплексу санітарно-протиепідемічних заходів у осередку бактеріального зараження.

Завдання загону:

• організація і проведення санітарно-епідемічної розвідки;

• організація і проведення санітарно-протиепідемічних заходів у осередку надзвичайної ситуації та бактеріального зараження;

• санітарна експертиза води та продовольства;

• організація і проведення екстренної неспецифічної і спеціфічної профілактики;

• проведення дезінфекції, дезінсекції, деритизації та повної санітарної обробки населення.

До складу загону входять 3 підрозділи:

• санітарно-протиепідемічний;

• дезінфекційний;

• лабораторний.

На основі отриманої інформації робиться попередній аналіз і розробляються пропозиції щодо санітарно-протиепідемічного захисту населення. Результатом аналізу є санітарно-гігієнічний і епідемічний прогноз, на якому базується прийняття управлінських рішень.

221.Вкажіть склад групи епідеміологічної розвідки та її завдання та оснащення.

1.Група епідемічної розвідки (ГЕР), до складу якої включають лікаря-епідеміолога (старший групи), фельдшера (помічника санітарного лікаря), водія-санітара. При необхідності, до складу ГЕР можуть включати таких фахівців, як гігієніст, токсиколог, паразитолог, зоолог та інші.

222.Вкажіть варіанти санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

За результатами проведення епідемічної розвідки і проведення лабораторних досліджень складають висновок щодо придатності до використання населенням питної води і харчових продуктів та визначають санітарно-епідемічний стан осередку надзвичайної ситуації, який може бути:

благополучним – серед населення інфекційна захворюваність відсутня або мають місце поодинокі випадки, що не пов’язані між собою;

нестійким – виявляються поодинокі випадки інфекційних захворювань, раніше не зареєстрованих в даній місцевості або виникають групові інфекційні захворювання без подальшого розповсюдження;

неблагополучним – виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до подальшого поширення або реєструються поодинокі випадки особливо небезпечних інфекцій;

надзвичайним – серед населення виникає епідемія або реєструються групові захворювання на особливо небезпечні інфекції, пов’язані між собою.

223.Вкажіть, коли санітарно-епідемічний стан осередку НС вважається благополучним.

благополучним – серед населення інфекційна захворюваність відсутня або мають місце поодинокі випадки, що не пов’язані між собою;

224Вкажіть, коли санітарно-епідемічний стан осередку НС вважається нестійким.

нестійким – виявляються поодинокі випадки інфекційних захворювань, раніше не зареєстрованих в даній місцевості або виникають групові інфекційні захворювання без подальшого розповсюдження;