99. Для атріовентрикулярної блокади і ступеня на екг характерно :

А. Тривалість інтервалу Q – T більше 0,30с

Б. Тривалість інтервалу QRS більше 0,12с

В. Тривалість інтервалу Р – Q менше 0,10с

Г. Тривалість інтервалу Р – Q більше 0,20с*

Д. Тривалість зубця Р більше 0,08с

100. До гострого коронарного синдрому не належить :

А. Нестабільна стенокардія

Б. Стабільна стенокардія напруги*

В. Інфаркт міокарда із патологічним зубцем Q

Г. Інфаркт міокарда без патологічного зубця Q

Д. Стенокардія, що виникла вперше.

101. Чим може проявлятися ішемічна хвороба серця?

1. Ангінозними нападами

2. Застійною серцевою недостатністю

3. Порушеннями ритму і провідності серця

4. Раптовою коронарною смертю

5. Всім вище перерахованим*

102.Найхарактернішим для стенокардії є наступний характер болю за грудиною:

1. Колючий

2. Ріжучий

3. Ниючий

4. Тупий

5. Стискаючий*

103. Який з перерахованих препаратів необхідно з обережністю застосовувати під час нападу стенокардії при супутній бронхообструктивній патології у хворого:

1. Пропранолол (анаприлін)*

2. Каптопріл (капотен)

3. Верапаміл (фіноптін)

4. Кордарон

5. Гідрохлортиазід

104 При стабільній стенокардії 1 функціонального класу ангінозний біль виникає:

А. Під час незначного фізичного навантаження

Б. Під час значного фізичного навантаження*

В. Вночі у стані спокою

Г. При ходьбі по рівній місцевості понад 500 метрів

Д. Під час емоційного стресу

105. Ефективність нітрогліцерину під час нападу стенокардії обумовлена усіма наведеними факторами, окрім:

А.Розширення периферичних вен та зменшення переднавантаження на серце

Б.Зменшення потреби міокарда в кисні

В.Збільшення коронарного кровотоку в зоні ішемії

Г.Зменшення ЧСС

Д. Підвищення АТ*

106.Антиангінальна дія бета-адреноблокаторів обумовлена усіма наведеними причинами, окрім:

A. Зменшення потреби міокарда в кисні

Б.Зниження рівня тригліцеридів в крові*

В. Зменшення ЧСС

Г. Зменшення післянавантаження на лівий шлуночок

Д. Зниження АТ

107. До дезагрегантних препаратів відносять:

А. Лідокаїн

Б. Ацетилсаліцилова кислота*

В. Нітрогліцерин

Г. Анаприлін

Д. Кордарон

108. Які з наведених факторів не сприяють розвитку ішемічної хвороби серця:

А. Куріння

Б.Підвищення вмісту в крові ліпопротеїдів низької щільності

В.Ожиріння

Г. Тиреотоксикоз*

Д.Артеріальна гіпертензія

109. Найчастішою клінічною формою ІХС є:

1. Раптова коронарна смерть

2. Інфаркт міокарда

3. Стенокардія*

4. Постінфарктний кардіосклероз

5. Порушення серцевого ритму

110. Для хронічної серцевої недостатності є характерними такі ознаки:

А. Запаморочення

Б. Набряки на нижніх кінцівках *

В. Напади експіраторної задишки

Г. Кровохаркання

Д. Болі в ділянці серця

111. До суб’єктивних клінічних симптомів ХСН належать:

А. Задишка

Б. Нічна пароксизмальна задишка

В. Серцебиття

Г. Болі у правому підребір`ї

Д. Все перераховане*

112. До об’єктивних ознак хронічної серцевої недостатності відносяться такі симптоми:

А. Двобічні периферичні набряки*

Б. «Барабанні палички» на руках

В. Спленомегалія

Г. Брадіпное

Д. Підвищення АТ

113. Для діагностики у хворих ХСН необхідно провести такі інструментальні обстеження:

А. ЕхоКГ

Б. Рентгенографія органів грудної клітки

В. ЕКГ

Г. Доплер-ехоКГ

Д. Все перераховане*

114. Холтерівське моніторування ЕКГ дозволяє виявити у хворого з ХСН:

А. Коливання АТ

Б. Ступінь ураження коронарних судин

В. Порушення серцевого ритму та провідності*

Г. Стан скоротливої функції міокарду

Д. Порушення діастолічної функції ЛШ

115. Яка величина ФВ при ХСН із систолічною дисфункцією ЛШ:

А.ФВ≤45%

Б. ФВ<60%

В. ФВ<55%

Г. ФВ≤40%*

Д. ФВ≤30%

116. Для лікування ХСН рекомендуються такі β-адреноблокатори:

А. Талінолол

Б. Карведілол*

В. Атенолол

Г. Пропранолол

Д. Бетаксолол

117. До антагоністів рецепторів ангіотензину – ІІ відносять:

А. Фуросемід

Б. Верошпірон

В. Еналаприл

Г. Валсартан*

Д. Верапаміл

118. До інгібіторів АПФ відносять:

А. Метопролол

Б. Фуросемід

В. Фізіотенз

Г. Еналаприл*

Д. Лозартан

119. Що з перерахованого нижче опосередковано доводить хронічну вірусну інфекцію при системному червоному вовчаку?

А. Утворення антитіл до днк і рнк вірусів

Б. Утворення тубулярних структур в судинах ендотелія та лімфоцитах

В. Виявлень включень онковірусу в біоптаті шкіри та нирок.

Г. Наявність лімфотоксичних антитіл у родичів хворих на системний червоний вовчок і обслуговуючого медичного персоналу

Д. Все перераховане *

120. В патогенезі системного червоного вовчаку має значення :

А. Надмірна активність Т- лімфоцитів

Б. Порушення взаємодії Т- і В-системи імунітету

В. Чинники, які що ушкоджують антитіла

Г. Гіперпродукція циркулюючих імунних комплексів

Д. Все перераховане *

121. Проявами шкірного синдрому при системному червоному вовчаку може бути все перераховане, крім :

А. Алопеції

Б. Вітіліго *

В. Сітчастого ліведо

Г. Фотодерматиту

Д. Геморагічної висипки

122. При хворобі Шегрена не розвивається:

А. Псевдолімфома

Б. Лімфома

В. Лімфогранулематоз

Г. Мієлолейкоз

Д. Мієлобластична анемія *

123. Всі перераховані положення, що стосуються шкірних проявів при СЧВ справедливі, за винятком одного:

А. Ураження шкіри, волосся і слизових оболонок є одним з найбільш частих проявів захворювання

Б. Алопеція може бути локалізованою або дифузною

В. Фоточутливість може підсилюватися під впливом лікування амінохіноліновими препаратами

Г. Наявність дискоїдних вогнищ

Д. Індурація шкіри *

124. Для патології серця при СЧВ вірно все перераховане, крім одного:

А. У більшості випадків виявляється безсимптомннй ексудативний перикардит

Б. Рідко супроводжується розвитком недостатності кровообігу

В. Характерні бородавчасті ендокардіальні вегетації

Г. Характерна дилятаційна кардіоміопатія *

Д. Можливий розвиток вади аортального клапана

125. Який рівень протеїнурії є одним з діагностичних критеріїв СЧВ:

А. Сліди білку

Б. 0,15 г/добу

В. <0,5г/добу

Г. 0,15-0,5г/добу

Д. >0,5г/добу*

126. Яке з перерахованих уражень плеври та легень зустрічається при СЧВ:

А. Ексудативний плеврит

Б. Адгезивний плеврит

В. Фіброзуючий альвеоліт

Г. Дисковидні ателектази за даними рентгенологічного дослідження

Д. Все перераховане *

127. При системній склеродермії переважно ушкоджуються наступні кровоносні судини:

А. Артеріоли та капіляри *

Б. Судини середнього калібру

В. Судини будь-якого діаметру

Г. Великі судини

Д. Венули

128. Перша фаза синдрому Рейно проявляється:

А. Реактивною гіперемією шкіри пальців кистей і стоп

Б. Ціанозом дистальних відділів кінцівок

В. "Побілінням" пальців кистей і стоп внаслідок вазоконстрикції *

Г. Парестезіями по всій руці, нозі

Д. Трофічними змінами пальців стоп та кистей

129. Яке захворювання найчастіше призводить до набутих вад серця:

A. Інфекційний ендокардит.

Б. Рецидивуючі ангіни.

B. Скарлатина.

Г. Ревматизм.*

Д. Міксома серця.

130. Який клінічний симптом, що входить в синдром клапанної дисфункції при мітральній недостатності, є найбільш вагомим:

А. Послаблення І тону.

Б. Акцент ІІ тону над легеневою артерією при гіпертензії малого кола кровообігу.

В. Наявність ІІІ тону на верхівці.

Г. Систолічний шум на верхівці, що проводиться в аксилярну ділянку.*

Д. Часто фібриляція передсердь.

131.Яке зменшення площі аортального отвору призводить до порушень гемодинаміки: А. 5,0 -6,0 кв. см

Б. 2,0 – 1,5 кв. см

В. 0,8 - 1 кв. см*

Г. 1,6- 1,3 кв. см

Д. 4 кв. см

132. В нормі площа лівого атріовентрикулярного отвору складає:

А. 3 см².

Б. 2 – 3 см².

В. 1- 2,5 см².

Г. 4 - 6 см².*

Д. 7 - 8 см².

133.До прогностично несприятливих ознак у хворих з аортальним стенозом відносяться: А. Запаморочення Б. Все перераховане* В. Стенокардія напруги Г. Виражена задишка при фізичному навантаженні Д. Нічого з перерахованого

134. Який органічний шум під час пальпації ділянки серця дає відчуття діастолічного тремтіння («котяче муркотіння») на верхівці серця:

А. Систолічний шум недостатності мітрального клапана

Б. Діастолічний шум стенозу мітрального отвору *

В. Систолічний шум недостатності правого атріовентрикулярного клапана

Г. Систолічний шум у разі стенозу аорти

Д. Діастолічний шум недостатності клапанів аорти

135. Місцем найкращого вислуховування систолічного органічного шуму у разі стенозу устя аорти є:

А. Верхівка серця

Б. Точка Боткіна-Єрба

В Міжреберний проміжок справа від грудини*

Г Міжреберний проміжок зліва від грудини

Д. Посередині грудини на рівні прикріплення до неї реберних хрящів третіх ребер

136.Причиною легеневої гіпертензії при мітральному стенозі є: А. Спазм легеневих артеріол Б. Застій крові у венах малого кола кровообігу В. Гіпертрофія легеневих артеріол и артерій Г. Склероз легеневих артеріол и артерій Д. Усе перераховане*

137. Ослаблений II тон над аортою вислуховується при:

А. Недостатності мітрального клапана

Б. Стенозі мітрального отвору

В. Недостатності клапанів аорти *

Г. Стенозі тристулкового отвору

Д. Недостатності правого атріовентрикулярного клапана

138. Який характерний симптом мітрального стенозу:

A. Блідість.

Б. Ціанотичний рум'янець.*

B. Пульсація сонних артерій.

Г. Капілярний пульс.

Д. Запаморочення.

139. Системні васкуліти - це група захворювань, які характеризуються запальноклітинною інфільтрацією та некрозом судинної стінки, що призводить до:

А. Порушення кровотоку

Б. Ішемії тканин

В. Некрозу тканин

Г. Гіперемії тканин

Д. Порушення кровоточу, ішемії та некрозу.*

140. Ознаками запалення судин дрібного калібру є:

А. Геморагічна екзантема

Б. Набряки

В. Сечовий синдром

Г. Задишка та/чи кровохаркання

Д. Все перераховане.*

141. Ураження судин якого калібру відмічається при гігантоклітинному артеріїті (хворобі Гортона):

А. Дрібного калібру з відкладенням імунних комплексів

Б. Великих судин*

В. Судин дрібного калібру без імунокомплексних депозитів, т.з. АНЦА-залежні

Г. Судин середнього калібру

Д. Cудин дрібного та середнього діаметру

142. Внаслідок якого васкуліту спостерігається синдром «переміжної кульгавості» (при швидкій ходьбі виникає біль у литкових м'язах, яка змушує зупинитися, після чого поступово зникає і з'являється знову при поновленні руху):

А. Гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона).

Б. Вузликовий поліартеріїт

В. Геморагічний васкуліт

Г. Неспецифічний аортоартеріїт*

Д. Геморагічний васкуліт та хвороба Гортона.

143. Внаслідок якого васкуліту відбувається локальне ураження гілок зовнішньої сонної артерії, особливо скроневої артерії та виникає поверхнева болючість шкіри скроні (з одного або з обох сторін):

А. Гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона) *

Б. Вузликовий поліартеріїт

В. Геморагічний васкуліт

Г. Неспецифічний аорто артеріїт

Д. Хвороба Такаясу

144. Для суглобового синдрому внаслідок системних васкулітів вірно все, крім:

А. Типовім є олігоартрит з ураженням колінних і надп'ятково-гомілкових суглобів

Б. Характерний розвиток деформацій та анкілозів*

В. Артропатії ніколи не супроводжуються ерозивно-деструктивними змінами і деформаціями

Г. Суглобовий синдром зустрічається у більш, як 50 % хворих

Д. Всі відповіді вірні.

145. Характерна тріада при хворобі Рейтера:

А. Уретрит, артрит, кон’юнктивіт *

Б. Артрит, міокардит, лихоманка

В. Артеріальна гіпертензія, артрит, кон’юнктивіт

Г. Міокардит, артрит, кон’юнктивіт

Д. Склерит, конюктивіт, артрит.

146. Найбільш достовірним збудником хвороби Рейтера є:

А. Гриби

Б. Гонококи;

В. Хламідії*

Г. Віруси

Д. Стафілококи

147. Ураження судин якого калібру відмічається при геморагічному васкуліті (Шенляйна-Геноха):

А. Дрібного калібру з відкладенням імунних комплексів *

Б. Великих судин

В. Судин дрібного калібру без імунокомплексних депозитів, т.з. анца-залежні

Г. Середнього калібру

Д. Судин дрібного та великого калібру

148. Які синдроми характерні для геморагічного васкуліту (васкуліт Шенляйна-Геноха):

А. Шкірний

Б. Суглобовий

В. Абдомінальний

Г. Нирковий

Д. Всі вищеперераховані*

149. Який з наведений препаратів є найбільш ефективним засобом патогенетичної терапії ревматизму:

А. Бензилпеніцілін

Б. Біцилін – 5

В. Глюкокортикоїди *

Г. Аспірин

Д. Бутадіон

150. Показання до вторинної профілактики ревматизму:

А. Гострий ревматизм, що був перенесений до 18 років

Б. Гострий ревматизм з кардитом і малою хореєю

В. Сформована вада серця

Г. Усі випадки перенесеного гострого ревматизма*

Д. Перенесений ревматизм у дитинстві

151. Яка з наведених побічний дій зустрічаються найчастіше при застосуванні нестероїдних противозапальних препаратів:

А. Виразкові ураження шлунку*

Б. Гіперглікемія, схильність до ацидозу

В. Загострення вогнищ хронічної інфекції

Г. Зниження ниркового кровотоку та посилення ниркової недостатності

Д. Підвищення артеріального тиску

152. До лабораторних ознак активної фази ревматизму відноситься

А. Підвищення вмісту фібриногену

Б. Підвищення титру антистрептолізину О

В. Прискорення ШОЕ

Г. Підвищення вмісту альфа – 2 глобулінів

Д. Всі вище згадані *

153. Метою біцілінопрофілактики у хворого на ревматизм є попередження:

А. Порушення ритму серця

Б. Застійної серцевої недостатності

В. Формування вади серця

Г. Попередження ревмоатак

Д. Все вірно*

154. Етіотропним лікуванням активної фази ревматизму є:

А. Аспірин

Б. Бензилпеніцилін*

В. Індометацин

Г. Преднізолон

Д. Делагіл

155. Для якого віку найбільш характерний початок захворювань на ревматизм:

А. 1 – 3 роки

Б. 7 – 14 років*

В. 40 – 45 років

Г. Більше 60 років

Д. В будь якому віці

156. Ураження яких органів і систем не є характерним для ревматизму:

А. Серцево-судинної системи

Б. Нервової системи

В. Суглобів

Г. Кровотворної системи *

Д. Шкіри

157. Які з наведених лабораторних показників вказують на активність ревматичного процесу:

А. Лімфоцитоз

Б. Нейтрофільний лейкоцитоз *

В. Гіпоглобулінемія

Г. Лімфопенія

Д. Агранулоцитоз

158. Вкажіть найбільш часту ознаку ураження нервової системи при ревматизмі:

А. Поліневрит

Б. Мала хорея *

В. Судомні напади

Г. Периферичні паралічі

Д. Порушення мозкового кровотоку

159. Найчастіше викликають ураження ендокарду:

А. Лактобактерії.

Б. Синегнійна паличка.

В. Зеленявий стрептокок *

Г. Гриби

Д. Менінгококи

160. Чинники, що викликають інфекційний ендокардит:

А. Нестійка бактеріємія.

Б. Проведення гемодіалізу.

В. Наявність штучних клапанів серця.

Г. Все перераховане. *

Д. Нічого з перерахованого

161. Інфекційний ендокардит частіше виникає:

А. У хворих з ураженням клапанів серця. *

Б. При інтактних клапанах.

В. Частота виникнення ендокардиту приблизно однакова у хворих, що мають ураження клапанного апарату, або не мають його

Г. При ураженні міокарда

Д. При ураженні перикарда

162. При інфекційному ендокардиті може спостерігатись:

А. Міокардит.

Б. Васкуліти дрібних судин.

В. Емболії дрібних судин з розвитком абсцесів.

Г. Все перераховане. *

Д. Нічого з перерахованого

163. Для хворого з гострим інфекційним ендокардитом характерна наявність:

А. Бактеремії.

Б. Лейкоцитозу.

В. Збільшення ШОЕ.

Г. Анемії

Д. Все вірно*

164. Найчастіше при інфекційному ендокардиті уражається, за виключенням наркоманів:

А. Мітральный клапан.

Б. Аортальний клапан. *

В. Тристулковий клапан

Г. Легенева артерія

Д. Правильна відповідь В і Г.

165. Для аускультативної картини ураження аортального клапана при підгострому інфекційному ендокардиті характерна наявність:

А. Систолічного шуму в II міжребер.ї правобіч.

Б. Діастолічного шуму в точці Боткіна. *

В. Діастолічного шуму на верхівці

Г. Систолічного шуму лівобіч в другому між ребер’ї

Д.Систолічного шуму на верхівці серця

166. Інфекційний ендокардит може ускладнюватися розвитком:

А. Перикардиту.

Б. Міокардиту.

В.Інфаркту міокарда

Г. Тромбоемболії легеневої артерії

Д. Все перераховане*

167. Найбільша ймовірність отримати позитивний результат гемо культури у хворого з інфекційним ендокардитом при заборі крові:

А. 3- 5 разів через 24- 48 ч. після відміни антибіотиків.

Б. 8- 10 разів через 12- 24 ч. після відміни антибіотиків.

В. У період підвищення температури (або перед черговим підвищенням) кожні 5- 10 хв (усього 5- 6 аналізів)

Г. Протягом доби перед призначенням антибіотиків.

Д. Правильно А і В. *

168. Хворим з ураженням клапанів профілактичне призначення антибіотиків доцільно при:

А. Хірургічному втручанні в порожнині рота.

Б. Хірургічному втручанні в черевній порожнині.

В. Хірургічному втручанні в урогенітальній області.

Г. Розвитку флебітів

Д. Все вірно*

169. Основним суб'єктивним симптомом легеневої недостатності є:

А. Кашель

Б. Задишка *

В. Біль в грудній клітині

Г. Загальна слабкість

Д. Кровохаркання.

170. Якому захворюванню властиве слизове харкотиння:

А. Абсцес легень

Б. Бронхоектатична хвороба

В. Гострий бронхіт*

Г. Гангрена легень

Д. Крупозна пневмонія.

171. Тупий перкуторний звук спостерігається внаслідок:

А. Пневмотораксу

Б. Гідротораксу *

В. Емфіземи легень

Г. Хронічного бронхіту

Д. Бронхіальної астми.

172. При якому захворюванні спостерігається гнійний запах харкотиння:

А. Хронічний бронхіт

Б. Неускладнена пневмонія

В. Емпієма плеври

Г. Гангрена легень*

Д. Хронічне обструктивне захворювання легень.

173. Для якого синдрому характерна відсутність голосового тремтіння, тупий перкуторний звук та відсутність дихальних шумів при аускультації:

А. Синдрому наявності порожнини в легеневій тканині

Б. Синдрому ущільнення легеневої тканини

В. Синдрому накопичення рідини в плевральній порожнині*

Г. Синдрому наявності повітря у плевральній порожнині

Д. Синдрому бронхіальної обструкції.

174. Ознакою синдрому бронхіальної обструкції є:

А. Шум тертя плеври

Б. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

В. Посилене голосове тремтіння

Г. Притуплений перкуторний звук

Д. Сухі свистячі хрипи.*

175. Мокротиння, що має характер «іржавого», характерне для:

А. Пухлини легені

Б. Бронхоектатичної хвороби

В. Хронічного бронхіту

Г. Бронхіальної астми

Д. Крупозної пневмонії.*

176. При яких захворюваннях спостерігається стридорозне дихання:

А. При набряку голосових зв'язок, сторонньому тілі гортані*

Б. При плевриті

В. При хронічному обструктивному захворюванні легень

Г. При нападі бронхіальної астми

Д. При пневмонії

177. Синдром бронхіальної обструкції включає наступну ознаку:

А. Локальне посилення голосового тремтіння

Б. Крепітацію

В. Перкуторний тон з коробковим відтінком*

Г. Вологі дрібнопухирчасті хрипи.

Д. Шум тертя плеври.

178. До основних дихальних шумів відноситься:

А. Вологі хрипи

Б. Шум тертя плеври

В. Бронхіальне дихання *

Г. Сухі хрипи

Д. Крепітація.

179. До критеріїв діагностики БА відносять всі нижченаведені клінічні симптоми, крім:

А. Епізодичного свистячого дихання з утрудненням на видиху.

Б. Кашлю, більше вночі та при фізичному навантаженні.

В. Епізодичних свистячих хрипів в легенях та повторної скутості грудної клітки.

Г. Обов’язкового поєднання кашлю, ядухи і розсіяних вологих хрипів.*

Д. Симптомів, які здебільшого погіршуються вночі і пробуджують хворого.

180. Виберіть нехарактерні клітинні елементи при БА:

А. Еозинофіли

Б. Т-лімфоцити

В. Макрофаги

Г. Нейтрофіли

Д.Тромбоцити*

181. До бронходилататорів, що використовують в терапії БА, відносять всі, крім:

А. β₂-агоністів короткої дії.

Б. Пролонгованих β₂-агоністів.

В. Бета -блокаторів. *

Г. Метилксантинів.

Д. Антихолінергічних препаратів.

182. Причиною бронхіальної астми можуть бути всі чинники, окрім одного:

А. Побутові алергени

Б. Травми грудної клітки *

В. Фізичне навантаження та гіпервентиляція

Г. Пилок рослин

Д. Стрес

183. Еуфілін належить до фармакологічної групи:

А. Метилксантин*

Б. β₂-адреноміметик

В. Короткостероїд

Г. Недокроміл натрію

Д НПЗП

184. Які препарати призначають хворим на тяжку БА при недостатньому ефекті тривалої протизапальної терапії інгаляційними стероїдами у максимальних дозах (2000 мкг на добу):

А. Антибіотики.

Б. Системні кортикостероїди.*

В. Холінолітики

Г. β₂-агоністи короткої дії.

Д. β₂-агоністи тривалої дії

185. Лікування тяжкого загострення БА включає:

А. Інгаляційні β₂-агоністи короткої дії кожні 20 хв. протягом 1 години.

Б. Оксигенотерапію і системні стероїди в/в.

В. β₂ – агоністик подовженої дії кожної години + холінолітики + теофілін.

Г. Теофіліни

Д Все перелічене.*

186. Для виявлення зворотної обструкції нижніх дихальних шляхів проводять бронходилятаційний тест з одним із названих засобів:

А. Інгаляційні кортикостероїди.

Б. Бронходилятатори тривалої дії.

В. Еуфілін.

Г. Інгаляції β₂-агоніста короткої дії (сальбутамол).*

Д.Теофіліни

1. 187. Вкажіть найбільш характерні клінічні симптоми БА:

А. Епізодична задишка з утрудненням при видиху*

Б. Вологі хрипи в легенях

В. Епізодична задишка з утрудненням при вдиху

Г. Кашель, більше вдень

Д.Кашель вранці з великою кількістю мокротиння

188. Маркером БА є:

А. Знижений рівень IgМ

Б. Підвищений рівень IgА

В. Підвищений рівень IgG

Г. Підвищений рівень IgE *

Д Понижений рівень IgЕ

189. Важливою складовою патофізіології ХОЗЛ є:

А. Гіперсекреція слизу і дисфункція війчастого епітелію.

Б. Обмеження повітряного потоку в бронхах і надмірне здуття легень.

В. Порушення газообміну.

Г. Легеневе серце.

Д.Все перераховане вірно*

190. До зовнішніх факторів ризику ХОЗЛ належать:

А. Довготривале тютюнопаління (індекс паління 10-20 пачко-років).

Б. Промислові та побутові шкідливі викиди.

В. Інфекції (дитячі, респіраторні, ВІЛ).

Г. Низький соціоекономічний статус.

Д. Всі вищеназвані.*

191. Найбільш характерною фізикальною ознакою ХОЗЛ є:

А. Велика діжкоподібна грудна клітка.

Б. Участь у диханні допоміжної мускулатури.

В. Послаблення дихальних шумів.

Г. Подовжений видих.

Д. Все вірно*

192. Діагностичним критерієм ХОЗЛ є зменшення показників, починаючи з:

А. ОФВ₁90% від належних у поєднанні з ОФВ₁/ФЖЄЛ80%.

Б. ОФВ₁80% від належних у поєднанні з ОФВ₁/ФЖЄЛ70%.*

В. ОФВ₁70% від належних у поєднанні з ОФВ₁/ФЖЄЛ60%.

Г. ОФВ₁60% від належних у поєднанні з ОФВ₁/ФЖЄЛ50%.

Д. ОФВ₁50% від належних у поєднанні з ОФВ₁/ФЖЄЛ40%.

193. Як перший рівень дослідження при ХОЗЛ використовують:

А. Спірометрію (ОФВ₁, ЖЄЛ, ФЖЄЛ).

Б. Пробу з бронхолітиками на зворотність бронхообструкції.

В. Рентгенографію ОГК.

Г. Газовий склад крові у початково важких хворих.

Д. Всі названі.*

194. Як третій рівень дослідження при ХОЗЛ використовують:

А. Оксигенацію артеріальної крові при ОФВ₁, у яких50%.

Б. Дослідження функції дихальних м’язів.

В. Комп’ютерну томографію для виявлення емфізематозних бул.

Г. Мікробіологічне дослідження харкотиння при гнійному компоненті і -1-антитрипсин у молодих людей.

Д. Всі перелічені.*

195. Для легкого перебігу ХОЗЛ характерними є наявність частіше хронічного кашлю з харкотинням і:

А. ОФВ₁90% від належних

Б. ОФВ₁80% від належних *

В. ОФВ₁70% від належних

Г.ОФВ1≥60% від належних

Д. ОФВ≥30% від належних

196. Бронхолітик пролонгованої дії при ХОЗЛ призначається планово, починаючи з:

А. І стадії.

Б. ІІ стадії. *

В. ІІІ стадії.

Г. IV стадії.

Д.І-IV стадії.

197. До інгаляційних кортикостероїдів не відносять:

А. Бекламетазон.

Б.Мометазон

В. Будесонід.

Г. Флутиказон.

Д Кеналог-40*

198. Основним об'єктивним симптомом дихальної недостатності являється:

А. Блідість шкірної поверхні

Б. Ціаноз*

В. Підвищення температури тіла

Г. Тахікардія

Д. Набряки

199. Пневмонія – це гостре інфекційне захворювання, переважно:

А. Бактеріальної етіології. *

Б. Грибкової

В. Вірусної.

Г. Паразитарної

Д. Хламідійної.

200. У сучасній класифікації, що враховує умови виникнення захворювання, особливості інфікування легень, а також стан імунної реактивності організму хворого, найбільш поширеною є пневмонія:

А. Негоспітальна.*

Б. Нозокоміальна.

В. Аспіраційна.

Г. У осіб з тяжкими порушеннями імунітету

Д. Атипова

201. Утворення порожнин розпаду в легенях є характерним для:

А. Пневмококової пневмонії.

Б. Мікоплазменної пневмонії.

В. Хламідійної пневмонії.

Г. Стафілококової етіології.*

Д. Анаеробної

202. Діагноз негоспітальної пневмонії є визначеним у разі наявності таких симптомів:

А. Гострий початок захворювання з температурою тіла >38⁰С.

Б. Кашель з виділенням мокротиння.

В. Наявність фізикальних ознак (притуплений або тупий перкуторний звук, дрібнопухирчасті дзвінкі вологі хрипи , крепітація)*

Г. Лейкоцитоз >10·10⁹/л та/або паличкоядерний зсув >10%.

Д. Задишка.

203. При відсутності ефекту від проведеної терапії антибіотиками препарати треба замінити:

А. На 3 день*

Б. На 5 день

В. Після закінчення 7-10- денного курсу

Г.Через 2 тижні

Д.Через місяць

204.Етіологічним збудником позагоспітальної пневмонії найчастіше бувають:

А. Пневмококи *

Б. Гемофільна паличка

В. Грамнегативна мікрофлора

Г. Хламідії

Д. Збудник виявити неможливо

205.Причиною атипової пневмонії можуть бути:

А. Хламідії. *

Б. Стрептококи.

В. Пневмококи

Г. Стафілококи

Д. Гемофільная паличка

206.Внутрішньогоспітальна (нозокоміальна) пневмонія це:

А. Пневмонія, яка виникла у хворого через 24 години після госпіталізації до стаціонару

Б. Пневмонія, яка виникла у хворого через 48 годин після госпіталізації до стаціонару *

В. Пневмонія, яка виникла у хворого після виписки із стаціонару, де він лікувався в зв’язку з іншою хворобою.

Г. Пневмонія, що виникла на 7 день перебування хворого в стаціонарі

Д. Пневмонія, що виникла на 14 день перебування хворого в стаціонарі*

207. Який найбільш поширений шлях проникнення інфекції при пневмонії:

А. Аерогенний *

Б. Гематогенний

В. Лімфогенний

Г. Аспіраційний

Д. Всі шляхи можливі однаково

208. Транссудат – це незапальна рідина, яка утворюється при нижче перелічених станах, крім одного неправильного:

А. Підвищенні капілярного гідростатичного тиску в вісцеральній плеврі при лівошлуночковій недостатності.

Б. Підвищенні капілярного тиску в парієтальній плеврі при правошлуночковій недостатності.

В.Зниженні онкотичного тиску плазми крові при нефротичному синдромі

Г. При значному підвищенні онкотичного тиску плазми крові.*

Д. Збільшенні секреції рідини через вісцеральну плевру

209. Ексудат – це рідина запального характеру, яка утворюється при:

А. Інфекційному запальному процесі в плеврі.*

Б. Засіві плеври пухлинними клітинами.

В. Ураженні внутрішньогрудинних лімфатичних вузлів при пухлинному процесі,

Г. Порушенні відтоку лімфи при туберкульозному ураженні лімфатичних вузлів

Д. Ексудації в плевральну порожнину при лейкеміях

210. Найбільш частими причинами інфекційних плевритів є:

А. Пневмонії різної етіології.*

Б. Туберкульоз.

В. Абсцес легені.

Г. Нагнійні бронхоектази.

Д. Піддіафрагмальний абсцес.

211. Найбільш частий характер випоту при ексудативному плевриті:

А. Геморагічний.

Б. Еозинофільний.

В. Гнійно-гнилісний.

Г. Серозний і серозно-фібринозний. *

Д. Холестериновий і хільозний.

212. При сухому (фібринозному) плевриті внаслідок больового синдрому хворий займає вимушене положення, лягаючи на:

А. Здоровий бік.

Б. Уражений бік. *

В. Змінює положення

Г. Займає напівсидяче положення

Д. Положення в ліжку не є принциповим.

213. Шум тертя плеври при аускультації реєструється:

А. На вдиху.

Б. На видиху.

В. На вдиху і видиху.*

Г. При затримці дихання

Д. При форсованому диханні

214. Плевральну пункцію здійснюють по таких топографічних лініях:

А. Середньоаксилярній.

Б. Передньоаксилярній у VII міжребер’ї.

В. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї по верхньому краю нижчерозміщеного ребра.

Г. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї по нижньому краю верхньорозміщеного ребра.*

Д. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї не залежно від краю ребра.

215. Плевральна рідина в нормі має вміст білка в кількості:

А. 0,5-1 г на 100 мл.

Б. 1,0-1,5 г на 100 мл.

В. 1,5-2,0 г на 100 мл.

Г. 2,5-3,0 г на 100 мл.*

Д. 3,0-3,5 г на 100 мл.

216. При лабораторному дослідженні транссудату його питома вага, вміст білка в 1 мкл відповідно становлять:

А. ≤ 1005 г/л;  15 г/л.

Б. ≤ 1010 г/л;  20 г/л;

В. ≤ 1015 г/л;  30 г/л; *

Г. ≤ 1020 г/л;  35 г/л.

Д. ≤ 1025 г/л;  40 г/л.

217. Лімфоцитоз у плевральній рідині характерний для:

А. Парапневмонічного випоту.

Б. Туберкульозного випоту.*

В. Панкреатичного випоту.

Г. Випоту, зумовленого дифузними хворобами сполучної тканини.

Д. Післяінфарктного синдрому Дреслера.