4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Проведення огляду шиї та інтерпретація отриманих даних;

2. Проведенняи огляду прекардіальної області, пояснення отриманих даних;

3. Проведення пальпації верхівкового поштовху, характеристика його властивостей;

4. Визначення правої межі відносної і абсолютної серцевої тупості, інтерпретація отриманих даних;

5. Проведення дослідження верхньої межі відносної і абсолютної серцевої тупості, інтерпретація отриманих даних;

6. Визначення відносної та абсолютної межі серцевої тупості, характеристика отриманих даних;

7. Визначення розмірів судинного пучка, пояснення отримані дані.

8. Визначення поперечника серця, пояснення значення отриманих даних.

9. Проведення перкусії верхньої межі відносної та абсолютної серцевої тупості.

5. Зміст теми:

Проведення огляду шиї та передсерцевої ділянки хворого на серцево-судинні захворювання є важливим методом, що доповнює дані анамнезу. на шиї слід досліджувати стан сонних артерій, оскільки можна виявити їх пульсацію при недостатності аортального клапана, також може бути набухання яремних вен на шиї, яке зумовлено розвитком легеневої гіпертензії та перевантаженням об'ємом правого шлуночка та правого передсердя, що розвивається при мі тральному стенозі з тривалим перебігом та недостатністю тристулкового клапану.

При проведенні огляду прекардіальної області, в яку входить ділянка проекції серця на передню грудну стінку та прилеглі до неї ділянки, можна виявити патологічні ознаки: пульсації, випинання чи втягнення ділянок, наявність деформацій грудної клітки. Дані, отримані при огляді, доповнюють методом пальпації для отримання більш детальної інформації.

Порядок проведення огляду і пальпації слід починати за годинниковою стрілкою, починаючи з дослідження верхівкового поштовху. Верхівковий поштовх в нормі локалізується у 5 міжребер'ї на 1-1,5 см досередини від лівої середньоключичної лінії. Верхівковий поштовх при розширенні серця дає виражену пульсацію. Верхівковий поштовх спричиняється ударом верхівки серця об стінку грудної клітки під час систоли. площа його в нормі складає 2-4 см². Позитивний, негативний (при злипливому перикардиті), подвійний, бісистолія за Образцовим зустрічається при гіпертрофії лівого шлуночка (частіше при пороках аортального клапана).

Гіпертрофія лівого шлуночка супроводжується наявністю високого, куполоподібного верхівкового поштовху.

Верхівковий поштовх – висота, площа, сила, резистентність. Ірадіація верхівкового поштовху – діастолічне «котяче муркотіння» - при мітральному стенозі.

Слідуючим у дослідженні прекардіальної області є дослідження області під мечоподібним відростком, де можна виявити пульсацію черевного відділу аорти (при глибокому видиху), та збільшеного правого шлуночка (посилюється при глибокому вдиху).

Досліджуючи ділянку правого підребер'я (симптом Плеша) при натисканні на праву реберну дугу – виникає додаткове набухання вен на шиї.

Досліджуючи 2 міжребер'я зліва від краю грудини можна визначити феномен систолічного «котячого муркотіння», що є проявом стенозу гирла аорти. Пальпаторно можна визначити пульсацію аорти в разі її розширення, причому, якщо розширена висхідна частина, пульсацію спостерігають праворуч від грудини у 2 міжребер'ї, а при розширенні дуги – в ділянці рукоятки грудини. За наявності аневризми або значного розширення дуги аорти пульсацію визначають в яремній ямці (загрудинна або ретростернальна).

На дні яремної ямки вказівним пальцем дещо захоплюючи край грудини – пальпувати дугу аорти.

При дослідженні 2 міжребер'я зліва від краю грудини, можна про пальпувати легеневий стовбур, а при вродженому стенозі легеневої артерії можна визначити систолічне тремтіння.

У 2-3 міжребер'ї біля лівого краю грудини можна пропальпувати після інфарктну аневризму лівого шлуночка.

Дані пальпації серцевої діяльності доповнюються перкусією відносної і абсолютної меж серця.

Серце не на всьому протязі своєю передньою поверхнею прилягає безпосередньо до передньої стінки грудної клітки. У зв'язку з цим виникає така можливість окремого перкуторного визначення двох видів тупості: відносної тупості – проекції істинних розмірів серця на передню грудну стінку і абсолютної тупості серця – це така ділянка, яка не прикрита легеневими краями.

Правий контур серця і судинного пучка утворений в своїй верхній частині верхньою порожнистою веною, а внизу – правим передсердям. Лівий контур – зверху утворюється лівою частиною дуги аорти , потім легеневим стовбуром, лівим передсердям, а ще нижче – вузькою полоскою лівого шлуночка. Правий шлуночок утворює передню поверхню серця.

При перкусії меж серця визначається не вся лінія його контуру, а тільки найбільш виступаючі в сторони точки серцевої тупості. При цьому слід приймати до уваги, що розміри серцевої в вертикальному положенні менші, ніж в горизонтальному.

Послідовність визначення меж серця: права – верхня – ліва. Нижня межа не визначається. Перкусію проводять по міжребер'ям. Палець-плесиметр повинен щільно прилягати до грудної клітки.