6. Матеріали для самоконтролю:

Тести:

1. Вкажіть діапазон коливань відносної щільності сечі в пробі Зимницького, що вказує на ниркову недостатність:

1. 1005-1007

2. 1010-1025

3. 1013-1028

4. 1015-1026

5. 1015-1030

2.Що із наведеного характерно для нефротичної форми хронічного гломерулонефриту?

1. еритроцитурія

2. масивна протеїнурія

3. гіперкаліємія

4. азотемія

5. гіпостенурія.

3.У хлопчика 5 років великі набряки, олігурія. АТ 100/ 60 мм рт. ст.. Які лабораторні показники треба визначити першочергово?

1. Рівень сечової кислоти

2. Загальний білірубін

3. Рівень глюкозы

4. Креатинін, сечовина

5. Ревмапроби

4.У дитини 10р. з олігоануричною стадією ГНН, з’явились відчуття поколювання слизової оболонки рота, язика, оніміння кінцівок, зниження рефлексів,, розлад дихання, аритмія. Чим зумовлені такі клінічні прояви?

1. Гіперкаліємією

2. Гіпонатріємієюі

3. Гіперазотемією

4. Ацидозом

5. Алкалозом

5.Хлопчик 10 років хворіє на хронічний гломерулонефрит з 5-річного віку. Протягом

останнього місяця – блідість, багато “сінців” на руках і ногах, підвищена збудливість. При огляді стан тяжкий, дитина в сопорі, шкіра з жовтушним відтінком, пастозність на нижніх кінцівках, з рота – запах аміаку. Дихання глибоке, шумне, 22 з 1 хв. АТ – 160/90 мм рт. ст. Тони серця звучні, 110 за 1 хв., аритмія, на верхівці і в \/ точці – систолічний шум. Печінка на 3 см виступає з-під краю реберної дуги. За останню добу сечовипускання 1 раз, виділив 180 мл сечі. Які біохімічні показники допоможуть уточнити діагноз?

A Сечовина, креатинін,; К, Са, Мg, Р сироватки крові;

В. Білірубін сироватки крові, АлАТ, АсАТ, тимолова проба;

С. С- реактивний протеїн, сіалові кислоти;

D.Дослідження хлоридів поту;

E. Рівень екскреції з сечею 17-КС та 17-ОКС.

6.Удитини 1-го року на фоні гострої кишечної інфекції впродовж 2-х днів спостерігається олігурія. Об’єктивно: стан тяжкий. Блідий , млявий. Блювота. ЧД - 44/хв, шумне. АТ - 100/70 мм рт.ст. ЧСС -160/хв. Діурез - 50 мл. Проведені водне навантаження і проба зс диуретиками - без эфекту. Сечовина крові - 18 ммоль/л, креатинин крови - 0,25 ммоль/л, калій крови - 5,6 ммоль/л, рН крови - 7,25. Яка найбільш оптимальна тактика ведення хворого?

1. Підтримка балансу рідини шляхом її призначення у відповідності до втрат води

2. Діалізна терапія

3. Ентеросорбенти.

4. Введення гідрокарбонату натрию

5. Гіпотензивні засоби

Відповіді до тестів: 1.А; 2 .В; 3.D; 4.А; 5.А; 6.В.

Ситуаційні задачі:

Задача 1.

Костя, 8 років. Поступив в клініку у стані середньої важкості. Скарги на слабкість, поганий апетит, нудоту, набряки на ногах, 1 раз було блювання. Ці скарги появилися вчора.

Хворіє протягом 2-х тижнів, відмічались зміни в аналізах сечі (збільшена кількість еритроцитів та білку), але батьки відмовились від госпіталізації.

Стан дитини важкий, хлопчик в'ялий, неактивний. Відмічається блідість шкіри, периорбітальний набряк, пастозність гомілок. В легенях вислуховується везикулярне дихання,. Межі серця не змінені. Тони серця звучні, пульс 108 уд. за 1 хв. Артеріальний тиск 130/70 мм.рт. ст. Живіт м'який при пальпації, печінка біля краю реберної дуги, селезінка не пальпується.

Сечовипускання тричі на добу . Діурез 350 мл. Сеча кольором м'ясних помиїв.

Аналіз крові: Ер. – 10¹² /л, Hb – 110 г/л, ШОЕ – 3 мм/год, Le – 10 · 10 ⁹ /л, еоз. – 2, нейтрофіли – 58, лімфоцити – 31, моноцити – 8, базофіли – 0,5, сечовина 10,3 ммоль/л, креатинін – 0,185 ммоль/л, загальний білок – 65,4 г/л, альбуміни 52, глобуліни 48, α 1– 4, α 2 – 10, β – 12, γ – 22.

Аналіз сечі: кількість 10 мл, колір - м'ясних помиїв, питома вага – 1010, реакція – кисла, білок – 1,0 г/л, Le – 10-12 в п/з, Еp. – покривають все поле зору, циліндри – 4 в п/з.

1. Ваш діагноз?

2. Призначити лікування.

Задача 2.

Хворий 15 р. поступив у клініку з діагнозом: Синдром Альпорта, термінальна хронічна ниркова недостатність. Без попереднього гемодіалізу була проведена трансплантація трупної нирки.Ускладнень після трансплантації . С перших тижнівспостерігалось поступове покращення гомеостатичних параметрів. Покращився слух хворого. Повнатреабілітація настала після через рік після трансплантації.Пацієнт закінчив технікум, одружився мав дочку. Через 15 років самовільно відмінив імуносупресанти, після чого настало відторгнення трансплантату. Дитина хворого, спостерігається з перших місяців життя, коли у неї з’явилась гематурія.Дівчинка добре розвивається . унеї спостерігається лише незначне зниження тубулярних ниркових функцій.

Питання.

1. Яка причина гематурії у дівчинки?

2. Прогноз?

Еталони відповіді до задач

Відповідь до задачі №1 3

Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом, період розгорнутих клінічних проявів з порушенням функції нирок.

Лікування: ліжковий режим

Стіл- 7-а без солі і м’яса, водний режим з урахуванням випитої і виділеної рідини

Антибіотик:препарати вибору-аміноциліни, цефалоспорини 1-2 генерації, макроліди

Симптоматичне лікування:гіпотензивні препарати(еналоприл)

Антиагреганти:дипірідамол.

Обережно- дезінтоксікаційна терапія.

Відповідь до задачі №2

У дівчинки має місце гематурія, як прояв спадкової гломерулопатії.

У батька дівчинки термінальна ХНН розвинулась в підлітковому віці внаслідок синдрому Альпорта. Своєчасна трансплантація трупної нирки і систематичне застосування вродовж 15 років імуносупресивної терапії супроводжувалось реабілітацією пацієнта, але не виключило передачі мутантного гена дочці.

Прогноз:розвиток ХНН частіше буває у чоловіків ніж ужінок.