- •3. Тим, що поряд з лікувальною роботою проводиться навчання студентів.
- •4. Медперсонал поступив не вірно, слід було надати хворому невідкладну допомогу та викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду для доправлення пацієнта у кардіологічне відділення.
- •2. 6 Ліжок.
- •2. Із загального стану хворого.
- •1. Стан „оглушення”, за якого хворий погано орієнтується в оточуючому становищі, загальмований.
- •3. Положення, яке, хворий змінює самостійно з метою полегшення больових відчуттів.
- •2. Положення, яке хворий самостійно змінити не може.
- •1. Вища на 1 с.
- •1. Які цифри ат відповідають “оптимальному”?
- •2. 15–20 Хвилин.
- •4. Накласти холодний компрес на шкіру спини.
- •4. 8–10 Годин.
- •4. Наповнити водою температури 70 с, обгорнути сухим рушником та покласти на тіло хворого.
- •3. Чотирьох.
- •4. Аплікації.
- •2. Внутрішньошкірний.
- •С. Зробити електричну дефібриляцію
2. 6 Ліжок.
3. 8 ліжок.
4. 12 ліжок.
5. Встановлюється керівництвом лікарні.
6. Визначте оптимальну температуру в лікарняній палаті терапевтичного відділення:
1. 16–17 С.
2. 18–20 С.
3. 21–25 С.
4. 24–26 С.
5. Залежить від уподобань пацієнтів.
7. Який норматив площі ( із розрахунку на одного хворого) в лікувальній палаті?
1. 3 м2.
2. 5 м2.
3. 7 м2.
4. 10 м2.
5. 12 м2.
8. Який із розчинів застосовується для дезінфекції ванни після санітарної обробки хворого?
1. 0,5% розчин карбофосу.
2. 0,5% розчин хлораміну.
3. 0,5% просвітлений розчин хлорного вапна.
4. 3 % перекис водню.
5. 80% етиловий спирт.
9. Яким термометром вимірюється температура води гігієнічної ванни?
1. Ртутний медичний термометр.
2. Термоментр на рідких кристалах.
3. Спиртовий термометр у футлярі.
4. Електротермометр.
10. Якою повинна бути температура гігієнічної ванни?
1. 31–32 С.
2. 33–34 С.
3. 35–36 С.
4. 38–40 С.
5. 41–42 С.
11. Як запобігти утворенню пари підготовці гігієнічної ванни
1. Вимкнути вентиляцію.
2. Підвісити над ванною відкритий посуд із соляною кислотою.
3. Готувати ванну шляхом послідовного наливання холодної, а потім гарячої води.
4. Розвісити над ванною сухе простирадло.
5. Відкрити двері для утворення протягу.
12. Яка оптимальна кількість стільців (табуретів) має бути у палаті?
1. Не обмежується.
2. 5-6 стільців (табуретів).
3. За кількістю ліжок.
4. 1-2 табурети, незалежно від кількості ліжок.
5. 2 стільці на кожне ліжко, щоб вільно розмістити відвідувачів.
13. Яке призначення приліжкових тумбочок?
1. Для зберігання медикаментів.
2. Для зберігання предметів особистої гігієни хворого.
3. Для зберігання коштовних особових речей хворого.
4. Для зберігання взуття та одягу хворого, яке він одягає при прогулянках.
Б. Задачі для самоконтролю:
Завдання 1. До приймального відділення поступив хворий, після огляду волосся якого був виявлений педікульоз. Які дії молодшої медичної сестри?
Завдання 2. До приймального відділення поступив хворий з кровотечею. Які особливості проведення його санітарної обробки?
Завдання 3. До приймального відділення поступив хворий з підозрою на інфаркт міокарда. Молодша медична сестра, не очікуючи розпоряджень лікаря, направила хворого до кардіологічного відділення на тому ж поверсі пішки. Чи вірно поступила молодша медична сестра? Які дії мають бути в даній ситуації?
Завдання 4. Прибираючи палати, молодша медична сестра використала прибиральний інвентар для туалетної кімнати. Чи вірно поступила медична сестра, які її дії в даній ситуації?
Завдання 5. Ви помітили, що хворий, якому призначений ліжковий режим, вийшов до коридора та йде у туалет. Ваші дії як молодшої медичної сестри?
Завдання 6. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:
зріст стоячи – 170 см, маса тіла 74 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.
Завдання 7. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:
зріст стоячи – 165 см, маса тіла 51 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.
Завдання 8. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:
зріст стоячи – 170 см, маса тіла 55 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.
Завдання 9. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:
зріст стоячи – 185 см, маса тіла 88 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.
Завдання 10. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:
зріст стоячи – 173 см, маса тіла 62 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.
Завдання 11. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:
зріст стоячи – 175 см, маса тіла 85 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.
Завдання 12. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:
зріст стоячи – 175 см, маса тіла 91 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.
Завдання 13. У зв’язку з недостатньою площею палати розташувати взаємно перпендикулярно ноші і ліжко неможливо. Як у цьому випадку перекласти хворого з нош на ліжко?
Завдання 14. Хворий поступив до приймального відділення у стані тяжкої серцево-судинної недостатності. Який об’єм санітарної обробки показаний хворому?
Завдання 15. В приймальне відділення терапевтичної клініки доставлений хворий у шоковому стані після поранення у черевну порожнину. Посилаючись на відсутність у клініці хірургічного відділення, медсестра направила хворого в іншу лікарню, де є спеціалізоване хірургічне відділення. Чи вірні її дії? Якщо ні, то як слід було вчинити?
Завдання 16. При огляді хворого у приймальному відділенні виникла підозра на інфекційне захворювання. Яка тактика медичного персоналу в даному випадку?
Завдання 17. На каталці проведено транспортування хворого, у якого діагностоване інфекційне захворювання. Які заходи треба здійснити щодо каталки та її оснащення?
Завдання 18. Хворого транспортують у відділення на каталці, покритій закріпленою на ній целофановою клейоною. Чи правильно оснащена каталка? Яким має бути її оснащення?
Завдання 19. Під час прийому гігієнічної ванни хворий поскаржився на нудоту, запаморочення, потемніння в очах, загальну слібкість. Хворий блідий. Яка тактика молодшого медичного персоналу в даному випадку?
Завдання 20. В палаті, де знаходяться тяжкохворі, необхідно провести провітрювання, проти чого заперечують інші пацієнти. Яка тактика молодшого медичного персоналу в цій ситуації?
3/ Тестові питання для самоконтролю
1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:
1. С.П.Боткін.
2. Г.А.Захарїн.
3. О.О.Остроумов.
4. В.П.Образцов.
5. М.Д.Стражеско
2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:
1. Обєктивних.
2. Інструментальних.
3. Додаткових.
4. Субєктивних.
5. Експериментальних.
3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:
1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.
2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.
3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.
4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу організму.
5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового значення не має.
4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:
1. Оцінено загальний стан хворого.
2. Поставлений попередній діагноз.
3. Зясовано, яка система уражена та як між собою повязані скарги.
4. Призначено лікування.
5. Оцінено стан здоровя хворого.
5. Які скарги хворого слід вважати основними:
1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.
2. Ті, з яких розпочалось захворювання.
3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше впливають на життєдіяльність хворого.
4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.
5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість патології кровообігу та важкі наслідки.
6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:
1. Біль у ділянці серця.
2. Кашель з виділенням харкотиння.
3. Печія та відризка кислим.
4. Часте, болюче сечовипускання.
5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.
7. З чого слід починати зясування скарг хворого:.
1. Зі скарг, яких почалось захворювання.
2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.
3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.
4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.
5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.
8. З чого слід починати зясування анамнезу захворювання:
1. З часу появи та початкових проявів захворювання.
2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.
3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та результатів попереднього лікування.
4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після госпіталізації.
5. Вияснити скарги на момент розпитування.
10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:
1. Гострі респіраторні захворювання.
2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.
3. Хронічний тонзиліт.
4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.
5. Бронхіти, особливо гострі.
В. Задачі для самоконтролю:
1. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, зниження апетиту, виражену загальну слабкість, головний біль та запаморочення.
Завдання:
1) виділіть основні скарги хворого;
2) назвіть загальні скарги хворого.
2. Хворому 36 років. З 16 років палить по 1 пачці цигарок на день. Розвиткові яких захворювань це може сприяти?
3. Хворий чолок, 45 років, працює президентом фірми. Звернувся зі скаргами на нападоподібні болі за грудиною, які мають стискаючий характер та зявляються при психо-емоційному перевантаженні.
Про ураження якої системи йде мова? Що може бути причиною даних скарг?
4/ Тестові завдання для самоконтролю
1. Загальний огляд – це:
1. Огляд шкірних покривів та слизових оболонок.
2. Огляд ділянки, в якій локалізується патологічний процес.
3. Оцінка загального стану хворого.
4. Огляд всього тіла, незалежно від локалізації патологічного процесу.
5. Огляд окремих ділянок тіла.
2. З чого ми маємо розпочинати оцінку стану хворого:
1. Зі стану шкіри.