Класифікація антиангінальних засобів:

I. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його кровопостачання:

• органічні нітрати (нітрогліцерин, сустак, нітронг, ізосорбіду динітрат, ізосорбіду мононітрат та ін.);

• блокатори кальцієвих каналів або антагоністи кальцію (ніфедипін, верапаміл, амлодипін, дилтіазем та ін.);

• препарати різних хімічних груп (аміодарон, молсидомін та ін.).

II. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні:

• β-адреноблокатори (анаприлін, атенолол, метопролол, талінолол та ін.);

• брадикардитичні засоби (івабрадин).

III. Засоби, які підвищують постачання міокарда киснем:

• вінцеворозширювальні засоби міотропної дії (папаверину гідрохлорид, дротаверин (но-шпа), пентоксифілін та ін.);

• засоби рефлекторної дії, що усувають спазм вінцевих артерій (валідол);

• антиагреганти (кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол, клопідогрель та ін.).

IV. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії та ішемії:

• енергозабезпечувальні засоби (триметазидин, неотон, кислота глутамінова, мілдронат та ін.);

• електронакцептори (кислота аскорбінова, рибофлавін, убіхінон та ін.);

• антиоксиданти (токоферолу ацетат, тіотриазолін, есенціале, кверцетин та ін.);

• анаболічні засоби: стероїдні (ретаболіл, неробол) і нестероїдні (калію оротат, рибоксин та ін.).

Фармакотерапія інфаркту міокарда

І. Усунення больового синдрому

• органічні нітрати (нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат)

• наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, промедол, омнопон, фентаніл, трамадол)

• нейролептанальгезія

ІІ. Тромболітична терапія

• Фібринолітичні засоби (стрептокіназа, актилізе, тенектеплаза)

ІІІ. Профілактика тромбоутворення

• антикоагулянти (гепарин та низькомолекулярні гепарини – фраксипарин, еноксапарин та ін.)

• антиагрегантні препарати (кислота ацетилсаліцилова, клопідогрель, тиклопідин, інтегрилін)

IV. Захист зони інфаркту

• β-адреноблокатори (метопролол, есмолол, пропранолол),

• інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл та ін.),

• блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ (лазартан та ін.)

V. Симптоматично:

• кортикостероїди,

• сечогінні,

• антиаритмічні засоби (аміодарон, лідокаїн),

• серцеві глікозиди,

• гіполіпідемічні засоби,

• глюкозо-інсуліно-калієво-магнієву суміш,

• седативні засоби.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПОЛІПІДЕМІЧНИХ ЗАСОБІВ

I. Засоби, що переважно знижують рівень х (лпнщ)

1. Статини (інгібітори синтезу Х) – ловастатин, симвастатин, флувастатин, правастатин, аторвастатин, розувастатин;

2. Інгібітори абсорбції Х з кишечнику (езетиміб).

3. Секвестранти жовчних кислот (сприяють виведенню жовчних кислот і Х) – холестирамін, колестипол.

II. Засоби, що переважно знижують рівень ТГ (ЛПДНЩ) – фібрати (фенофібрат, гемфіброзил).

III. Засоби, що знижують рівень Х і ТГ (ЛПДНЩ) (кислота нікотинова).

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Класифікація антиангінальних засобів за механізмом дії і хімічною будовою.

2. Фармакодинаміка нітратів і нітритів. Показання і протипоказання до застосування.

3. Фармакологія β-адреноблокаторів.

4. Фармакодинаміка антагоністів іонів кальцію.

5. Метаболітні засоби, які застосовуються при ішемічній хворобі серця.

6. Основні принципи медикаментозної терапії інфаркту міокарда.

7. Фармакологія гіполіпідемічних засобів.

4.3. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:

4.3.1. Виписати рецепти:

1. Нітрогліцерин у таблетках та ампулах

2. Ізосорбіду динітрат у таблетках та ампулах

3. Амлодипін у таблетках

4. Верапаміл в ампулах та таблетках

5. Ніфедипін у таблетках

6. Дротаверин (но-шпа) у таблетках та в ампулах

7. Симвастатин у таблетках

8. Фенофібрат у таблетках

4.3.2. Заповнити таблицю

№ п/п	Препарат	Фармакологічна група	Показання до призначення
1.	Нітрогліцерин
2.	Ізосорбіду динітрат
3.	Амлодипін
4.	Верапаміл
5.	Ніфедипін
6.	Дротаверин (но-шпа)
7.	Симвастатин
8.	Фенофібрат

4.3.3. Вирішити тестові завдання

Перевірте свої теоретичні знання:

До антиангінальних препаратів відносяться:

1. Нітрати

2. Інгібітори АПФ

3. Антагоністи іонів кальцію

4. Бета-адреноблокатори

5. М-холіноблокатори

6. Мембраностабілізуючі засоби

При ішемічній хворобі серця застосовують антагоністи кальцію:

1. Верапаміл

2. Клопамід

3. Молсидомин

4. Доксазозин

5. Амлодипін

6. Ніфедипин

Кардіоселективні бета-адреноблокатори:

1. Анаприлін

2. Ізадрин

3. Метапролол

4. Фенотерол

5. Атенолол

6. Сальбутамол

При стенокардії застосовують селективні бета1-адреноблокатори:

1. Мезатон

2. Метопролол

3. Пропранолол

4. Атенолол

5. Празозин

6. Ізадрин

Антиангінальні засоби, які викликають брадикардію та знижують АТ:

1. Нітрогліцерин

2. Мезатон

3. Празозин

4. Анаприлін

5. Метопролол

6. Атенолол

Вінцеворозширювальні засоби міотропної дії:

1. Пентоксифілін

2. Дротаверин (но-шпа)

3. Нітрогліцерин

4. Папаверину гідрохлорид

5. Валідол

6. Аспаркам

Анаболічні засоби, які активують синтез білка в кардіоміоцитах при стенокардії:

1. Ретаболіл

2. Дипиридамол

3. Рибоксин

4. Калію оротат

5. Атенолол

6. Аспаркам

При стенокардії застосовують блокатори агрегації тромбоцитів:

1. Кислоту ацетилсаліцилову

2. Клопідогрель

3. Метопролол

4. Актилізе

5. Дротаверин

6. Дипиридамол

При стенокардії призначають антиоксиданти:

1. Токоферолу ацетат

2. Кислоту ацетилсаліцилову

3. Кислоту аскорбінову

4. Глюкокортикоіди

5. Атенолол

6. Калію хлорид

Засоби для усунення нападу стенокардії:

1. Мезатон

2. Празозин

3. Валідол

4. Нітрогліцерин

5. Резерпін

6. Аспаркам

Для профілактики нападів стенокардії використовують нітрати тривалої дії:

1. Нітрогліцерин

2. Сустак

3. Ніфедипин

4. Ізосорбіду мононітрат

5. Нітронг

6. Дилтіазем

Для профілактики нападів стенокардії застосовують:

1. Сустак

2. Верапаміл

3. Нітрогліцерин в спиртовому розчині

4. Ізосорбіду мононітрат

5. Ізадрин

6. Празозин

Механізм дії антагоністів кальцію при стенокардії пов'язаний з:

1. Зміною проникності мембран для іонів кальцію

2. Гальмуванням вивільнення кальцію із ендоплазматичної сітки

3. Антиатерогенною дією

4. Пригніченням агрегації тромбоцитів

5. Зниженням частоти серцевих скорочень.

6. Вазоділатацією

Нітрогліцерин

1. Починає діяти через 1-3 хв

2. Починає діяти через 10-15 хв

3. Починає діяти через 20-30 хв

4. Викликає розвиток рефлекторної тахікардії

5. Застосовується для усунення нападу стенокардії

6. Підвищує АТ

Механізм дії нітрогліцерину зумовлений:

1. Збільшенням синтезу NO

2. Блокадою гуанілатциклази, зменшенням цГМФ, збільшенням вмісту кальцію

3. Зменшенням після- і переднавантаження на серце

4. Рефлекторною тахікардією

5. Поліпшенням кровопостачання субендокардіальних шарів міокарда

6. Блокадою калієвих каналів

Побічні ефекти нітрогліцерину:

1. Тахікардія

2. Брадикардія

3. Головний біль

4. Гіперемія лиця

5. Бронхоспазм

6. Толерантність

Протипоказання до призначення нітрогліцерину:

1. Підвищений внутрішньочерепний тиск

2. Гострий період інфаркту міокарда

3. Черепномозкові травми.

4. Артеріальна гіпертензія

5. Виразкова хвороба шлунка

6. Набряк легень

Після приймання антиангінальних засобів з'явився сильний головний біль, нудота. Для яких засобів характерна така побічна дія?

1. Нітрогліцерин

2. Сустак

3. Метопролол

4. Дибазол

5. Амлодипін

6. Ізосорбіту моно нітрат

Оберіть правильні твердження:

1. Нітрогліцерин застосовують при нападі стенокардії

2. Нітрогліцерин показаний при гіпотонії

3. Нітрогліцерин протипоказаний при черепно-мозкових травмах

4. Нітрогліцерин протипоказаний при геморрагічному інсульті

5. При інфаркті міокарда нітрогліцерин протипоказаний

6. При тривалому лікуванні нітрогліцерином можливий розвиток толерантності

Для профілактики нападів стенокардії призначають нітрат пролонгованої дії сустак:

1. Дія препарату проявляється через 10 хв.

2. Тривалість дії1 год.

3. До препарату розвивається толерантність

4. Препарат не призводить до розвитку головного болю

5. Раціонально комбінувати з іншими вазоділататорами

6. В комбінації з алкоголем вірогідність розвитку побічних ефектів препарату збільшується

Ізосорбіду мононітрат:

1. Протиаритмічний засіб

2. Тривалість дії до 2 годин

3. Призначається 1-2 рази на добу

4. Застосовується для профілактики нападів стенокардії

5. Можна комбінувати з бета-адреноблокаторами

6. Викликає бронхоспазм

Для лікування ІХС використовують молсидомін, який:

1. В організмі метабілізується з утворенням NO

2. Показаний хворим на глаукому

3. Протипоказаний хворим на глаукому

4. Провокує напади бронхіальної астми

5. Не викликає розвитку толерантності

6. Протипоказаний при гіпотензії

Визначте можливі механізми антиангінальної дії бетаадреноблокаторів:

1. Збільшують вплив симпатичної нервової системи на роботу серця.

2. Блокують бета-2-адренорецептори серця.

3. Зменшують силу та частоту серцевих скорочень.

4. Зменшують потребу міокарді в кисні.

5. Збільшують постачання міокарду киснем.

6. Підвищують стійкість міокарду до гіпоксії.

Визначте можливі механізми антиангінальної дії бетаадреноблокаторів:

1. Зменшують вплив симпатичної нервової системи на роботу серця.

2. Блокують бета-2-адренорецептори серця.

3. Зменшують силу та частоту серцевих скорочень.

4. Зменшують потребу міокарді в кисні.

5. Запобігають вторинному тромбоутворенню після перенесеного інфаркту міокарду.

6. Підвищують стійкість міокарду до гіпоксії.

Анаприлін при лікуванні стенокардіі:

1. Селективно блокую бета-1-адренорецептори

2. Зменшує потребу міокарду в кисні.

3. Зменшує артеріальний тиск

4. Збільшує артеріальний тиск

5. Може викликати бронхоспазм

6. Знижує частоту серцевих скорочень

При лікуванні стенокардії бета-адреноблокаторами можливі такі ускладнення:

1. Тахікардія

2. Гіпотензія

3. Бронхоспазм

4. Синдром відміни

5. Сухість слизових оболонок

6. Порушення сну, безсоння

Яке з супутніх захворювань стенокардії, буде протипоказанням до призначення анаприліну:

1. Гіпотонія

2. Стенокардія

3. Брадикардія

4. Тахікардія

5. Бронхіальна астма

6. Артеріальна гіпертензія

Метопролол при лікуванні стенокардії:

1. Неселективно блокує бета-адренорецептори

2. Знижує потребу міокарду в кисні

3. Знижує ефективність органічних нітратів

4. Знижує частоту і силу серцевих скорочень

5. Покращує постачання киснем міокард

6. Викликає почервоніння шкіри

Оберіть правильні ствердження:

1. Анаприлін –бета-адреноміметик

2. Анаприлін – селективний бета-адреноблокатор

3. Анаприлін – антиангінальний засіб

4. Анаприлін – неселективний бета- адреноблокатор

5. Анаприлін протипоказаний при бронхільній астмі

6. Анаприлін покращує постачання киснем міокард

Верапаміл при лікуванні стенокардіі:

1. Підвищує потребу міокарда в кисні

2. Зменшує потребу міокарді в кисні

3. Покращує постачання киснем міокард

4. Збільшує частоту серцевих скорочень

5. Зменшує частоту серцевих скорочень

6. Протипоказаний при бронхіальній астмі

Визначте ланки механізму антиангінальної дії антагоністів кальцію:

1. Зменшують проникність мембран для іонів кальцію

2. Гальмують вивільнення кальцію із ендоплазматичної сітки

3. Збільшують частоту і силу скорочень

4. Розширюють периферичні судини

5. Зменшують потребу міокарду в кисні

6. Зменшують транспортування кисню до міокарду

Побічні ефекти антагоністів кальцію:

1. Набряки гомілок

2. Головокружіння

3. Ангіоневротичний набряк

4. Почервоніння шкіри лиця

5. Брадикардія

6. Гіперглікемія

Аміодарон

1. Блокує глюкагонові рецептори

2. Зменшує роботу серця

3. Викликає рефлекторну тахікардію

4. Застосовується дїз метою усунення нападу стенокардії

5. Підвищує АТ

6. Блокує калієві та натрієві канали

Аміодарон

1. Не конкурентно блокує бета-адренорецептори

2. Блокує фосфодіестеразу та збільшує накопичення цАМФ

3. Блокує глюкагонові рецептори

4. Блокує калієві канали в кардіоміоцитах

5. Застосовується при мігрені

6. Викликає розвиток аритмій

Дипиридамол

1. Блокує аденозиндезаміназу

2. Потенціює дію аденозину

3. Зменшує агрегацію тромбоцитів

4. Викликає «синдром обкрадання»

5. Знижує АТ

6. Посилює роботу серця

Дипиридамол

1. Пригнічує судиноруховий центр

2. Блокує аденозиндезаміназу.

3. Блокує бета-адренорецептори

4. Блокує аденілатциклазу кардіоміоцитів

5. Збільшує вміст аденозину, який стимулює аденозинові рецептори

6. Блокує агрегацію тромбоцитів

При стенокардії стійкість міокарду до гіпоксії підвищують:

1. Токоферолу ацетат

2. Аспаркам

3. Кислота аскорбінова

4. Атенолол

5. Магнію сульфат

6. Ретаболіл

Рибоксин

1. За хімічною будовою – нуклеозид

2. Блокує кальцієві канали

3. Активує аденілатциклазу

4. Підвищує активність ферментів циклу Кребсу

5. Покращує метаболізм міокарду

6. Блокує бета-1-адренорецептори

Анаболічні засоби, які активують синтез білка в кардіоміоцитах при стенокардії:

1. Ретаболіл

2. Рибоксин

3. Калію оротат

4. Атенолол

5. Аспаркам

6. Феноболіл

Кислота ацетилсаліцилова при лікуванні ішемічної хвороби серця:

1. Зменшує потребу міокарда в кисні.

2. Знижує ризик виникнення гострого інфаркту міокарда

3. Блокує агрегацію тромбоцитів

4. Викликає брадикардію

5. Сприяє розвитку виразкової хвороби шлунка

6. Покращує кровопостачання міокарду

Для профілактики тромбоутворення при ішемічній хворобі серця застосовують:

1. Гепарин

2. Фраксипарин

3. Кислоту ацетилсаліцилову

4. Клопідогрель

5. Кальцію хлорид

6. Дипиридамол

Хворим на гострий інфаркт міокарда призначають:

1. Наркотичні анальгетики

2. Ацетилсаліцилову кислоту

3. Нітрогліцерин внутрішньовенно

4. Протиарітмічні засоби

5. Коагулянти

6. Психостимулюючі засоби

Для усунення болю при гострому ангінозному нападі застосовують:

1. Нейролептанальгезію

2. Азоту закис

3. Морфіну гідрохлорид

4. Мезатон

5. Парацетамол

6. Гепарин

Для обмеження розмірів інфарктного вогнища внутрішньовенно вводять:

1. Бета-адреноблокатори

2. Бета-адреноміметики

3. Нітрогліцерин

4. Протигістамінні засоби

5. Альфа-адреноблокатори

6. Інгібітори АПФ

При гострому інфаркті міокарду засто-вують такі фібринолітичні засоби:

1. Актилізе

2. Трипсин кристаллічний

3. Стрептоліазу

4. Кислоту амінокапронову

5. Контрикал

6. Рибонуклеазу

При гострому інфаркті міокарда для нейролептанальгезії внутрішньовенно вводять:

1. Атропіну сульфат

2. Фентаніл

3. Анапрілін

4. Дроперидол

5. Мезатон

6. Фепранон

З метою профілактики вторинного тромбоутворення після перенесеного інфаркту міокарду призначають:

1. Гепарин

2. Кислоту ацетилсаліцилову

3. Фраксипарин

4. Клопідогрель

5. Пентоксифілін

6. Дипиридамол

Які з перелічених препаратів переважно знижують синтез холестерину?:

1. Фенофібрат

2. Уродан

3. Гепарин

4. Ліпостабіл

5. Кислота ацетилсаліцилова

6. Холестирамін

7. Ловастатин

Які з перелічених препаратів переважно знижують синтез триглицеридів:

1. Фенофібрат

2. Кислота нікотинова

3. Гепарин

4. Ліпостабіл

5. Кислота ацетилсаліцилова

6. Холестирамін

7. Ловастатин

До ендотеліотропних ангіопротекторів належать:

1. Фенофібрат

2. Кислота нікотинова

3. Гепарин

4. Ліпостабіл

5. Пармідин

6. Холестирамін

Яким з перелічених витамінних препаратів властива виражена антиоксидантна та ангіопротекторна дія?:

1. Ціанокобаламін

2. Кальцію пантотенат

3. Кислота аскорбінова

4. Ергокальциферол

5. Токоферолу ацетат

Зазначте гіполіпідемічний препарат, який є аніонообмінною смолою:

1. Фенофібрат

2. Кислота нікотинова

3. Ліпостабіл

4. Кислота ацетилсаліцилова

5. Холестирамін

До групи гіполіпідемічних препаратів – статинів належать:

1. Фенофібрат

2. Ловастатин

3. Ліпостабіл

4. Кислота ацетилсаліцилова

5. Холестирамін

6. Симвастатин

Фармакологічна характеристика пармідину:

1. Належить до групи антикоагулянтів

2. Належить до групи прямих ангіопртекторів

3. Підвищує проникність судин

4. Зменшує агрегацію тромбоцитів

5. Властива антибрадикінінова дія

6. Збільшує набряк клітин ендотелію

Фармакологічна характеристика холестираміну:

1. Належить до групи фібратів

2. Збільшує вміст холестерину у печінці

3. Зменшує всмоктування жовчних кислот у кишечнику

4. Зменшує у крові рівень ліпопротеїдів низької щільності

5. Зменшує зв’язування жовчних кислот

6. Збільшує синтез жовчних кислот

Фармакологічна характеристика фенофібрату:

1. Належить до групи аніонообмінних смол

2. Збільшує активність ліпротеїнліпази

3. Порушує синтез у печінці триглицеридів

4. Зменшує кількість рецепторів ліпопротеїдів низької щільності

5. Збільшує вміст ліпопротеїдів високої щільності

6. Підвищує рівень сечової кислоти

7. Знижує рівень загального холестерину

Визначити препарати, що знижують синтез холестерину:

1. Фенофібрат

2. Гепарін

3. Ліпостабіл

4. Кислота ацетилсаліцилова

5. Холестирамін

6. Ловастатин

Визначити препарати, що знижують переважно синтез тригліцеридів:

1. Фенофібрат

2. Кислота нікотинова

3. Гепарин

4. Безафібрат

5. Кислота ацетилсалицилова

6. Холестирамін

7. Ловастатин

До інгібіторів абсорбції холестерину відносять:

1. Фенофібрат

2. Ловастатин

3. Поліспонін

4. Холестирамін

5. Гепарин

До ангіопротекрорів прямої дії відносять:

1. Кислоту нікотинову

2. Фенофібрат

3. Клофелін

4. Пармідин

5. Верапаміл

6. Кислота аскорбінова і рутин

Фармакологічні властивості ловастатину:

1. Приймають усередину ввечері

2. Активують ГМГ-КоА

3. Пригнічують ГМГ-КоА

4. Зменшують утворення кислоти мевалонової

5. Зменшують проникність судин

Засоби, що активізують метаболізм і виведення холестерину з організму:

1. Фенофібрат

2. Кислота нікотинова

3. Гепарин

4. Лінетол

5. Есенціале

6. Холестірамін

Засоби, що активізують метаболізм і виведення холестерину з організму:

1. Лінетол

2. Ліпостабіл

3. Кислота нікотинова

4. Фенофібрат

5. Есенціале

6. Холестірамін

Визначити вітамінні препарати, що володіють вираженою антиокси-дантною і ангіопротекторною дією:

1. Фраксипарин

2. Кальцію добезилат

3. Кислота аскорбінова

4. Ергокальциферол

5. Токоферола ацетат

6. Рутин

Визначити гіполіпедимічні засоби, інгібі-тори абсорбції з кишок холестерину:

1. Гуарем

2. Кислота нікотинова

3. Поліспонін

4. Кислота ацетилсаліцилова

5. Холестірамін

До групи гіполіпідемічних препаратів – статинів відносять:

1. Фенофібрат

2. Ловастатин

3. Ліпостабіл

4. Флувастатин

5. Холестирамін

6. Симвастатин

Фармакологічна характеристика пармідину:

1. Відноситься до групи антикоагулянтів

2. Відноситься до групи прямих ангіопротекторів

3. Підвищує проникність судин

4. Зменшує агрегацію тромбоцитів

5. Володіє антибрадикініновою дією

6. Збільшує набряк клітин ендотелію

Фармакологічна характеристика пармідину:

1. Відносять до групи антикоагулянтів

2. Відносять до антибрадикінінових ангіопротекторів

3. Підвищує проникність судин

4. Запобігає ліпідній інфільтрації стінки судин

5. Активує брадикінін

6. Блокує скорочення ендотеліальних клітин

Фармакологічна характеристика пармідину:

1. Відносять до групи антиоксидантів

2. Антагоніст брадикініну і тромбоксану А2

3. Підвищує проникність судин

4. Покращує мікроциркуляцію і метаболізм у судинній стінці

5. Стимулює скорочення ендотеліальних клітин

6. Регенерує глідком!язові клітину судин

Фармакологічна характеристика холестираміну:

1. Відноситься до групи фібратів

2. Збільшує синтез ендогенного холестерину

3. Зменшує всмоктування жовчних кислот в кишечнику

4. Знижує в крові рівень ліпопротеїдів низької щільності

5. Зменшує синтез жовчних кислот

6. Збільшує катаболізм холестерину

Фармакологічна характеристика фенофібрату:

1. Відноситься до групи аніоннообмінних смол

2. Збільшує активність ліпоротеїнліпази

3. Порушує синтез в печінці тригліцеридів

4. Зменшує кількість рецепторів ліпопротеїдів низької щільності

5. Збільшує зміст липротеїдів високої щільності

6. Підвищує рівень сечової кислоти

7. Знижує рівень загального холестерину