Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М2 т9 Антибіотики_методичка_2012.doc
Скачиваний:
125
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
269.82 Кб
Скачать

4.3. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:

4.3.1. Виписати рецепти:

  1. Бензилпеніцилін (Бензилпеніциліну натрієва сіль) у флаконах.

  2. Бензатину бензилпеніцилін+Бензилпеніцилін прокаїну (Біцилін-5) у флаконах.

  3. Амоксицилін в таблетках.

  4. Цефтріаксон у флаконах.

  5. Доксициклін в таблетках.

  6. Азитроміцин у таблетках.

  7. Амікацину сульфат у флаконах.

  8. Гентаміцину сульфат в ампулах.

  9. Левоміцетин в таблетках.

4.3.2. Заповнити таблицю

Препарат

Фармакологічна група

Показання до призначення

1.

Бензилпеніциліну натрієва сіль

2.

Бензатину бензилпеніцилін + Бензилпеніцилін прокаїну (Біцилін-5)

3.

Амоксицилін

4.

Цефтріаксон

5.

Доксициклін

6.

Азитроміцин

7.

Амікацину сульфат

8.

Гентаміцину сульфат

9.

Левоміцетин

4.4.3. Вирішити тестові завдання

Перевірте свої теоретичні знання:

Відзначте основні відмінності антибіотиків від антисептичних і дезінфікуючих засобів:

  1. Впливають на обмін речовин мікроорганізмів

  2. Викликають денатурацію білка

  3. Вибірково діють на певні мікроорганізми

  4. Застосовуються для лікування інфекційних захворювань

  5. Застосовуються лише для обробки операційного поля

  6. Проявляють антимікробну, противірусну, фунгіцидну і протипротозойну дії

Визначте характерні риси препаратів групи антибіотиків:

  1. Всі препарати проявляють широкий спектр антимікробної дії

  2. Змінюють обмін речовин мікроорганізмів

  3. Проявляють виключно бактерицидну дію

  4. Можуть впливати бактерицидно і бактеріостатично

  5. Показані для лікування інфекційних захворювань

  6. Використовуються для обробки інструментарію і білизни

Антибіотики:

  1. Впливають на бактерії

  2. Не впливають на гриби

  3. Впливають на найпростіших

  4. Речовини синтетичного походження

  5. Змінюють синтез білків мікроорганізмів

  6. Вводяться лише парентерально

Антибіотики:

  1. Речовини природного походження

  2. Не впливають на найпростіших

  3. Впливають на гриби

  4. Викликають денатурацію білка

  5. Змінюють синтез білків мікроорганізмів

  6. Використовуються лише зовнішньо

Виберіть основні механізми дії антибіотиків

  1. Порушення синтезу внутрішньоклітинного білка

  2. Денатурація білків

  3. Пригнічення ДНК-гірази

  4. Порушення проникності клітинної стінки

  5. Блокада протонної помпи

  6. Порушення синтезу нуклеїнових кислот

Виберіть основні механізми дії антибіотиків:

  1. Порушення синтезу компонентів клітинної стінки

  2. Блокада SH-груп тіолових ферментів

  3. Пригнічення фосфоліпази А2

  4. Порушення проникності клітинної стінки

  5. Порушення синтезу внутрішньоклітинних білків

  6. Омилення ліпідів клітинної стінки бактерій

Визначити антибіотики з переважним впливом на грампозитивні бактерії:

  1. Тетрацикліни

  2. Поліміксини

  3. Пеніциліни

  4. Макроліди

  5. Ністатин

  6. Аміноглікозиди

Визначити антибіотики з переважним впливом на грамнегативні бактерії:

  1. Карбепенеми

  2. Поліміксину М сульфат

  3. Рокситроміцин

  4. Поліміксину В сульфат

  5. Доксицикліну гідрохлорид

  6. Оксацилін

До антибіотиків, що порушують синтез оболонки мікробної клітини відносять:

  1. Тієнам

  2. Спіраміцин

  3. Амоксицилін

  4. Метацикліну гідрохлорид

  5. Азтреонам

  6. Цефалоридин

До антибіотиків, що порушують проникність клітинної оболонки, відносять:

  1. Рифампіцин

  2. Поліміксин

  3. Ністатин

  4. Рокситроміцин

  5. Рубоміцину гідрохлорид

  6. Цефалоридин

До антибіотиків, що порушують синтез білка, відносять:

  1. Метацикліну гідрохлорид

  2. Ванкоміцин

  3. Доксицикліну гідрохлорид

  4. Поліміксин

  5. Левоміцетин

  6. Гентаміцин

До антибіотиків, що порушують синтез нуклеїнових кислот, відносять:

  1. Іміпенем

  2. Ампіцилін

  3. Тетрацикліну гідрохлорид

  4. Рифампіцин

  5. Рубоміцину гідрохлорид

  6. Тієнам

До бета-лактамних антибіотиків відносять:

  1. Цефазолін

  2. Азтреонам

  3. Рокситроміцин

  4. Азитроміцин

  5. Ванкоміцин

  6. Оксациліну натрієва сіль

До антибіотиків-макролідів відносять:

  1. Мономіцин

  2. Доксицикліну гідрохлорид

  3. Спіраміцин

  4. Іміпенем

  5. Кларитроміцин

  6. Рокситроміцин

До антибіотиків групи тетрацикліну відносять:

  1. Олеандоміцину фосфат

  2. Метацикліну гідрохлорид

  3. Лінкоміцину гідрохлорид

  4. Доксицикліну гідрохлорид

  5. Граміцидин

  6. Азитроміцин

До антибіотиків-аміноглікозидів відносять:

  1. Граміцидин С

  2. Рифампіцин

  3. Гентаміцину сульфат

  4. Амікацину гідрохлорид

  5. Рифаміцин

  6. Стрептоміцину сульфат

Для препаратів групи пеніциліну характерно:

  1. Бактеріостатичний тип дії

  2. Порушують синтез оболонки мікробної клітини

  3. Діють на грампозитивні і грамнегативні бактерії

  4. Діють переважно на грампозитивні бактерії

  5. Мають високу протимікробну активність

  6. До більшості препаратів швидко розвивається стійкість мікроорганізмів

Для оксациліну натрієвої солі характерно:

  1. Стійкість до бета-лактамаз

  2. Дія на грамнегативні і грампозитивні бактерії

  3. Руйнування в кислому середовищі шлунка

  4. Депонування препарату в організмі

  5. Переважна дія на грампозитивні бактерії

  6. Ефективність при лікуванні стафілококових інфекційних процесів

Для феноксиметилпеніциліну характерно:

  1. Короткочасність дії

  2. Кислотостійкість

  3. Введення парентерально кожні 4 години

  4. Поєднання кислотостабільності і стійкості до бета-лактамаз

  5. Ефективність при лікуванні пневмоній, скарлатини, інфекції сечових та жовчних шляхів

Особливостями групи цефалоспоринів є:

  1. Широкий спектр дії

  2. Пригнічують синтез білка на рибосомах

  3. Пригнічують біосинтез клітинної оболонки

  4. Висока стійкість порівняно з пеніцилінами до дії бета-лактамаз

  5. Переважна дія на грамнегативні бактерії

  6. Цефотаксим (клафоран) активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій

Для тієнаму характерно:

  1. До складу тієнаму входять антибіотик іміпенем і інгібітор дегідропептидази-1 циластатин

  2. Нестійкий до бета-лактамаз, а стійкий до дегідропептидази-1

  3. Ефективний щодо грамнегативних, грампозитивних бактерій, аеробів і анаеробів

  4. Пригнічує синтез клітинної оболонки мікроорганізмів

  5. Пригнічує синтез білка на рибосомах

  6. Ефективний при інфекційних захворюваннях різної локалізації

Для монобактамного антибіотика азтреонаму (азактаму) характерно:

  1. Антибіотик вузького спектру дії

  2. Короткочасність дії, застосовують кожні 4 години

  3. Антибіотик широкого спектру дії

  4. Порушує синтез оболонки мікроорганізмів

  5. Стійкий до бета-лактамаз

  6. Нестійкий до бета-лактамаз

Особливостями антибіотиків групи карбапенемів є:

  1. Нестійкість до дії бета-лактамаз

  2. Вузький спектр дії

  3. Стійкість до дії бета-лактамаз і чутливість до дигідропептидази-1

  4. Ефективні щодо грампозитивних, грамнегативних бактерій, аеробних і анаеробних мікроорганізмів

  5. Порушують синтез нуклеїнових кислот

  6. Порушують синтез клітинної оболонки

Особливостями антибіотиків групи макролідів є:

  1. Усі представники мають бактеріостатичний тип дії

  2. Блокують синтез білка

  3. У високих концентраціях накопичуються в вогнищі інфекційного процесу

  4. Кларитроміцин, рокситроміцин мають низьку протимікробну активність

  5. Проявляють високу токсичність для макроорганізму

  6. Неактивні щодо грампозитивних бактерій

Особливостями антибіотиків групи макролідів є:

  1. Пригнічують синтез білка в цитоплазмі шляхом утворення комплексів з рибосомами

  2. Активні при резистентності мікроорганізмів до пеніцилінів і інших антибіотиків

  3. Проявляють ототоксичну дію

  4. Мають перехресну алергію з пеніцилінами

  5. Погано абсорбуються в кишечнику

  6. Утворюють хелатні сполуки з металами

Для спіраміцину характерно:

  1. Вузький спектр дії

  2. Ефективність відносно мікоплазм, хламідій, блідої трепонеми, а також при токсоплазмозі

  3. Повільність всмоктування і швидка елімінація з організму

  4. Призначення при інфекціях дихальної системи, сечових шляхів, отиті, дифтерії

  5. Є високотоксичним препаратом

Особливостями азитроміцину є:

  1. Гальмує синтез клітинної оболонки

  2. Тривалість лікування 2–3 тижня

  3. Накопичується у фагоцитах, що забезпечує надходження препарату до вогнища інфекції.

  4. Зберігається у вогнищах запалення в бактерицидних концентраціях 57 днів

  5. Лікування проводять коротким курсом 35 днів

Для фармакодинамічних властивостей азитроміцину характерно:

  1. Високоефективний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, мікоплазм та легіонел

  2. Тип дії – бактеріостатичний

  3. Добре проникає у дихальні шляхи, органи сечостатевої системи, шкіру і м’які тканини

  4. Бактерицидна концентрація у вогнищі запалення зберігається 57 днів

  5. Пригнічує синтез муреїну мікробної клітинної оболонки

  6. Порушує проникність клітинної мембрани мікроорганізмів

Для кларитроміцину характерно:

  1. Антибіотик групи аміноглікозидів

  2. Призначають в комплексному лікуванні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

  3. Неефективний при пероральному застосуванні, руйнується хлористоводневою кислотою

  4. Призначають при інфекціях дихальних, сечових шляхів, дифтерії

  5. Мають високу протимікробну активність відносно коків, хламідій, токсоплазми, Helicobacer pylori

  6. Пригнічують синтез мікробної стінки

Особливостями лінкоміцину є:

  1. Гальмує синтез клітинної стінки

  2. Пригнічує синтез білка бактерій

  3. Погано абсорбуються в кишечнику

  4. Порушує проникність цитоплазматичної мембрани

  5. Добре проникає в кісткову тканину (остеотропна дія)

  6. Неефективний при лікуванні остеомієліту і періоститу

Для антибіотиків групи тетрацикліну характерно:

  1. Вузький спектр дії

  2. Пригнічують синтез РНК бактерій

  3. Гальмують синтез білка на рибосомах

  4. Застосовують разом з молочними продуктами для профілактики дисбактеріозу

  5. Утворюють хелатні сполуки з металами ферментних систем мікроорганізмів

  6. Проявляють тератогенну дію

Для доксицикліну гідрохлориду характерно:

  1. Порівняно з тетрацикліном краще адсорбується і довше затримується в організмі

  2. Бактеріостатична дія пов’язана із гальмуванням синтезу білка, пригніченням ферментних систем мікробної клітини

  3. Бактерицидна дія пов’язана з гальмуванням синтезу муреїну клітинної мембрани мікроорганізмів

  4. Неефективний при інфекційних процесах органів травного каналу і дихальної системи

  5. Не утворює халатних сполук з металами ферментних систем мікроорганізмів

  6. Ефективний при лікуванні особливо небезпечних інфекцій: чуми, холери, туляремії, бруцельозу

Для тетрацикліну характерно:

  1. Близький до макролідів за механізмом дії і фармакологічними властивостями

  2. На фармакокінетичні властивості (абсорбцію) тетрацикліну склад харчового раціону не впливає

  3. Активний відносно грамнегативних коків, збудників особливо небезпечних інфекцій

  4. При застосуванні вагітними препаратів групи тетрацикліну у дітей можливий неправильний розвиток зубів і кісткової системи

  5. Бактерицидний тип дії

  6. Бактеріостатичний тип дії

Для левоміцетину характерно:

  1. Активність по відношенню виключно до грамнегативних бактерій

  2. Активний відносно мікобактерій туберкульозу, грибів, найпростіших

  3. Пригнічення синтезу білка на рибосомах

  4. Порушення проникності цитоплазматичної мембрани бактерій

  5. Активність щодо грамнегативних і грампозитивних бактерій, спірохет, збудників трахоми

  6. Вузький спектр дії

Для левоміцетину характерно:

  1. Широкий спектр дії

  2. Активний відносно грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів, рикетсій, спірохет, збудників трахоми

  3. Вузький спектр дії, активний відносно грибів, найпростіших, істинних вірусів

  4. У немовлят можливий розвиток «сірого синдрому»

  5. Не викликає розвиток дисбактеріозу і суперінфекцій

  6. Бактеріостатична дія пов’язана з пригніченням синтезу білка

Для антибіотиків групи аміноглікозидів характерно:

  1. Виключно протитуберкульозна активність

  2. Пригнічують синтез білка, зв’язуючись з рибосомами

  3. Ото-, невро-, нефротоксичність

  4. Бактеріостатичний тип дії

  5. Повільний розвиток стійкості у мікроорганізмів

  6. Виключається ентеральний шлях введення препаратів

Для стрептоміцину сульфату характерно:

  1. Пригнічує синтез білка, зв’язуючи рибосоми мікробної клітини

  2. Порушує проникність клітинної мембрани, сприяючи втраті іонів, амінокислот, нуклеотидів

  3. Порушує окисно-відновні процеси мікробної клітини

  4. Має вузький спектр дії

  5. Ото- і невротоксичність

  6. Ефективний виключно при лікуванні туберкульозу легенів

Для антибіотиків групи поліміксинів характерно:

  1. Бактеріостатична дія

  2. Бактерицидна дія

  3. Переважна активність відносно грамнегативних бактерій

  4. Неефективність при гнійно-запальних процесах

  5. Порушення проникності цитоплазматичної мембрани і лізис мікробної клітини

  6. Активність відносно грампозитивних бактерій

При використанні антибіотиків можливий розвиток таких побічних реакцій:

  1. Фармакогенетичних

  2. Фармакотоксичних

  3. Алергічних

  4. Десенсибілізації

  5. Дисбактеріозу

  6. Формування резистентних штамів мікроорганізмів

При використанні антибіотиків можливий розвиток таких фармакотоксичних побічних реакцій:

  1. Нефротоксична дія

  2. Дисбактеріоз

  3. Анафілактичний шок

  4. Ототоксична дія

  5. Судоми

  6. Ендотоксичні реакції

При використанні антибіотиків можливий розвиток таких фармакотоксичних побічних реакцій:

  1. Тератогенна дія

  2. Дисбактеріоз

  3. Анафілактичний шок

  4. Пригнічення кровотворення

  5. Розвиток резистентності мікроорганізмів

  6. Нервово-м'язовий блок

При використанні антибіотиків можливий розвиток таких алергічних реакцій:

  1. Фотосенсибілізація

  2. Дисбактеріоз

  3. Анафілактичний шок

  4. Набряк Квінке

  5. Судоми

  6. Ендотоксичний шок

Відзначте правильні твердження:

  1. У основі дії антибіотиків лежить принцип антибіозу

  2. Вперше антибіотики були описані Ваксманом

  3. Тетрацикліну властива фотосенсибилізуюча дія

  4. Аміноглікозиди показані при уражені нирок

  5. Використання левоміцетину у дітей першого року життя призводить до розвитку «сірого синдрому»

Відзначте правильні твердження:

  1. У основі дії антибіотиків лежать хімічні реакції, що призводять до денатурації білка

  2. Перші очищені пеніциліни були отримані Флорі і Чейном

  3. Макролідам не властива тератогенна дія

  4. Аміноглікозиди проявляють ототоксичну дію

  5. Використання левоміцетину у дітей першого року життя наводить до розвитку «сірого синдрому»

Відзначте правильні твердження:

  1. Терміном «антибіоз» позначають явища антагонізму між мікроорганізмами

  2. Тетрациклін володіє фотопротекторною дією

  3. Антибіотики-пеніциліни можуть викликати судомні напади

  4. Левоміцетин показаний для лікування інфекцій ШКТ дітям першого року життя

  5. Азитроміцин можна призначати 3-х денним курсом

Відзначте правильні твердження:

  1. Терміном «антибіоз» позначається синергізм у дії антибіотиків.

  2. Стрептоміцин вперше отриманий Ваксманом з променистих грибів.

  3. Тетрациклін проявляє тератогенну дію

  4. «Сірий синдром» розвивається при застосуванні тетрацикліну вагітними жінками

  5. «Тетрациклінові зуби» виявляються у дітей, народжених жінками, які під час вагітності приймали тетрациклін

Вибрати небажані ефекти фармакотерапії антибіотиками групи тетрацикліну:

  1. Порушення рівноваги і слуху – функції присінкові-завиткового апарату

  2. Підвищення температури тіла

  3. Погіршення нервово-м’язової передачі

  4. Тератогенна дія

  5. Гепатотоксичність

  6. Дисбактеріоз

Вибрати небажані ефекти фармакотерапії антибіотиками групи левоміцетину:

  1. Порушення рівноваги і слуху – функції присінкові-завиткового апарату

  2. У немовлят можливий розвиток «сірого синдрому»

  3. Погіршення нервово-м’язової передачі

  4. Тератогенна дія

  5. Гепатотоксичність у високих дозах

  6. Дисбактеріоз, вторинний мікоз

  7. Анемія

Вибрати небажані ефекти фармакотерапії антибіотиками групи аміноглікозидів:

  1. Ураження 8-ї пари черепно-мозкових нервів – ототоксичність

  2. Апластична анемія

  3. Неврити, невралгії, марення

  4. Погіршення нервово-м’язової передачі

  5. Серцево-судинні порушення (тахікардія, біль у серці)

  6. Дисбактеріоз

Вибрати небажані ефекти фармакотерапії антибіотиками групи пеніциліну:

  1. Порушення рівноваги і слуху – функції присінкові-завиткового апарату

  2. Алергічні реакції

  3. Нейротоксична дія – пеніцилінова епілепсія

  4. Тахікардія

  5. Порушення абсорбції жирів, вуглеводів, солей

  6. Дисбактеріоз, кандидоз