Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Reaserch_SystCoord_MapProection

.pdf
Скачиваний:
125
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.41 Mб
Скачать

Державна служба геодезії, картографії та кадастру Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Валентин Барановський Юрій Карпінський Олег Кучер Анатолій Ляшенко

Топографо-геодезичне та картографічне забезпечення ведення державного земельного кадастру

Системи координат і картографічні проекції

Київ • 2009

і

УДК 528.44:528.3

Серія "Геодезія, картографія, кадастр" Заснована 2006 року

Р е д а к ц і й н а

рада:

Сосса Р.І. —

голова редакційної ради, Карпінський Ю.О. —

заступник голови,

Баран

П.І.,

Дишлик О.П., Липський В.Т., Лященко А.А.,

Марков С.Ю.,

Москалюк

А.А.

 

Барановський В.Д., Карпінський Ю.О., Кучер О.В., Лященко А.А.

Топографо-геодезичне та картографічне забезпечення ведення державного земельного кадастру. Системи координат і картографічні проекції / За заг. ред. Ю.О. Карпінського. — К.: НДІГК, 2009. — 96 с: іл. — (Сер. "Геодезія, карто­ графія, кадастр")

ISBN 966-8503-00-7 (серія) ISBN 966-8503-01-5

Розглянуто стан і проблеми використання діючих систем координат і карто­ графічних проекцій для забезпечення ведення державного земельного ка­ дастру. Наведено характеристики Державної геодезичної референцної сис­ теми координат УСК-2000. Визначено завдання вибору систем координат та картографічних проекцій. Досліджено характеристики спотворення довжин та площ в картографічних проекціях на території України. Запропоновано метод оптимізації параметрів картографічних проекцій на основі викорис­ тання інтегрального показника Ейрі. Досліджено точнісні характеристики картографічних проекцій Гаусса-Крюгера, Ламберта, Чебишева і поперечноциліндричної проекції Меркатора. Запропоновано використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 та системи місцевих систем координат, похідних від УСК-2000, реалізованих в оптимізованих проекціях Гаусса-Крюгера і поперечно-циліндричної проекції Меркатора.

Н а у к о в и й р е д а к т о р :

Пащенко В.М., доктор географічних наук, професор

Р е ц е н з е н т и : Войтенко

С.П., доктор технічних наук, професор

 

Черняга П.Г., доктор технічних наук, професор

 

 

Васюхін

М.І., доктор технічних наук

 

Рекомендовано до друку вченою радою

Науково-дослідного

інституту

 

геодезії і картографії (протокол №

9 від її грудня 2008 р.)

 

 

 

© Барановський В.Д., 2009

 

 

 

© Карпінський Ю.О., 2009

 

 

 

© Кучер О.В., 2009

 

 

 

© Лященко А.А.,

2009

 

 

 

© Укргеодезкартографія, 2009

 

 

 

© Науково-дослідний інститут

 

 

 

геодезії і картографії, 2009

ISBN

966-8503-00-7 (серія)

© Вортман Д.Я. (художнє

ISBN

966-8503-01-5

 

оформлення), 2009

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

5

ВСТУП

6

1.ВІДОМОСТІ ПРО ДІЮЧІ СИСТЕМИ КООРДИНАТ І КАРТО­ ГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ ДЛЯ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВИХ

ЗНІМАНЬ ТА ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

9

1.1. Загальні відомості

9

1.2. Умовна система координат 1963 року

10

1.3. Місцеві системи координат

13

1.4. Умовні системи координат

14

2.ДЕРЖАВНА ГЕОДЕЗИЧНА РЕФЕРЕНЦНА СИСТЕМА КООРДИНАТ УСК-2000 ТА її ЗВ'ЯЗОК ЗІ СВІТОВИМИ

І ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СИСТЕМАМИ КООРДИНАТ

15

2.1. Загальні відомості про референцні системи координат

15

2.2. Міжнародна земна референцна система відліку (ITRF)

16

2.3. Європейська земна референцна система координат

 

(ETRS89)

19

2.4. Геоцентрична система координат 1990 р. (ПЗ-90)

 

Російської Федерації

21

2.5. Єдина державна система геодезичних координат 1995 р.

 

(СК-95) Російської Федерації

22

2.6. Державна геодезична референцна система координат

 

УСК-2000

23

2.7. Зв'язок УСК-2000 з іншими системами координат

29

2.8. Дослідження референцних систем координат на території

Київської області

ЗО

3. ГЕОІНФОРМАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ПОКРИТТЯ ЗОНАМИ

 

КАРТОГРАФІЧНИХ ПРОЕКЦІЙ ТА ЇХ ТОЧНІСНИХ

 

ХАРАКТЕРИСТИК

49

3.1. Загальні положення

49

3.2. Організація досліджень картографічних проекцій,

 

які використовуються в земельно-кадастрових роботах

51

3.3. Геоінформаційний аналіз покриття об'єктів

 

картографування зонами картографічних проекцій

53

3.4. Результати досліджень спотворень довжин ліній та площ

діючих картографічних проекцій

56

3.5. Результати досліджень точнісних характеристик

 

місцевих систем координат

62

З

4.РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЕКЦІЙ ДЛЯ КАРТОГРАФУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

ТА її РЕГІОНІВ

64

4.1. Визначення та обгрунтування оптимальних параметрів

 

заданих систем координат і картографічних проекцій

 

для України та її регіонів

64

4.2. Методика розрахунку оптимальних параметрів

 

картографічних проекцій для території України

66

5.РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ ОПТИМІЗАЦІЇ ТА РОЗРАХУНКУ ПАРАМЕТРІВ

КАРТОГРАФІЧНИХ ПРОЕКЦІЙ

74

5.1. Основні положення, що лежать в основі

 

експериментальних досліджень

74

5.2. Результати експериментальних досліджень із оптимізації

картографічних проекцій для території України

76

5.3. Результати експериментальних досліджень із оптимізації

картографічних проекцій для регіонів України

79

ВИСНОВКИ

88

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

92

ДОДАТКИ

94

4

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Формування та ведення державного земельного кадастру — досить багатогранна предметна сфера. Вона включає такі питання як: проведен­ ня топографо-геодезичних, картографічних робіт, ґрунтових, геоботаніч­ них, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань; реєстрацію права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, облік кількості та якості земель, бонітування ґрунтів; зонування територій населених пунктів; економіч­ ну та грошову оцінку земель; створення автоматизованої інформаційної системи ведення бази кадастрових даних, розроблення відповідного нор­ мативно-правового, наукового, нормативно-технічного та методичного забезпечення.

Значне місце в розвитку державного земельного кадастру займає його топографо-геодезичне та картографічне забезпечення. Саме тому Державна служба геодезії, картографії та кадастру в серії "Геодезія, картографія, кадастр" випускає цикл робіт з топографо-геодезичного та картографічного забезпечення ведення державного земельного кадаст­ ру. Першою такою роботою є "Системи координат і картографічні про­ екції". В роботі наведені результати робіт підприємств Державної служ­ би геодезії, картографії та кадастру з модернізації Державної геодезич­ ної мережі України, що забезпечило виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1259 про впровадження з 1 січня 2007 року Державної геодезичної референцної системи коор­ динат УСК-2000, яка відповідає сучасним вимогам щодо забезпечення єдиної високоточної координатної основи для базових і профільних на­ борів геопросторових даних, топографічних карт, ортофотозображень, даних державного земельного кадастру та інших кадастрів.

Характерною рисою досліджень, виконаних в Науково-дослідному інституті геодезії і картографії, є застосування строгих, високоточних методів аналізу, обґрунтування та вибору картографічних проекцій для забезпечення ведення державного земельного кадастру. В роботі наведено результати досліджень не тільки традиційно прийнятої у нас проекції Гаусса-Крюгера, але й поперечно-циліндричної проекції Меркатора (Transverse Mercator — ТМ), що рекомендована Європейською асоціацією національних картографо-геодезичних і кадастрових служб EuroGeographics як основна для інтегрування в ГІС геопросторових даних з різних джерел.

Хочеться висловити впевненість, що тісна співпраця Укргеодезкартографії та Держкомзему буде сприяти розвитку державного зе­ мельного кадастру в Україні.

Голова Державної служби геодезії, картографії та кадастру В.П. Ткаліч

5

ВСТУП

У процесі землевпорядної та кадастрової діяльності створюють і використовують десятки різновидів карт і планів. Це зокрема індексна кадастрова карта, черговий кадастровий план, карта економіко-плану- вальних зон та зон впливу локальних факторів для грошового оціню­ вання земель населених пунктів, карти територіальних зон, плани землеустрою тощо.

Земельна реформа в Україні потребує виконання топографо-геоде­ зичних та земельно-кадастрових знімань великої кількості земельних ділянок і формування відповідної бази геопросторових даних у скла­ ді автоматизованої системи державного земельного кадастру. Підви­ щення ефективності державного управління і контролю за раціональ­ ним використанням та охороною земель, захисту прав власності на землю, прискорення створення системи реєстрації таких прав потре­ бує забезпечення проведення інвентаризації земель та їх грошового оцінювання, розвитку ефективних технологій створення автоматизо­ ваної системи ведення державного земельного кадастру.

Це передбачає серед інших заходів виконання робіт із визначення або уточнення меж населених пунктів та адміністративно-територі­ альних утворень, із розмежування земель державної та комунальної власності, встановлення меж територій природо-заповідного фонду, лісового фонду, меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг тощо.

До найважливіших характеристик кадастрових і топографо-геоде­ зичних знімань земель та земельних ділянок належать просторове по­ ложення і площа їх територій.

Просторове положення та площа земельних ділянок чи кадаст­ рових одиниць не залежить від систем координат і картографічних проекцій, але їх картографічні зображення зумовлені вибраною сис­ темою координат і картографічними проекціями.

Завдання пошуку оптимальних картографічних проекцій завжди було пріоритетним для теорії та практики ведення державного земе­ льного кадастру. Що стосується великомасштабних карт і планів, то тут, як правило, використовують різні системи координат в проекції Гаусса-Крюгера.

Актуальні потреби господарства держави (розпаювання земель, ство­ рення земельного кадастру тощо) зумовили потребу добору оптимальних картографічних проекцій і систем координат. З іншої сторони, розви-

6

ток комп'ютерних технологій створив можливість для інтенсифікації досліджень у цій галузі, і, нарешті, з'явилися рекомендації міжнарод­ них геодезичних та географічних організацій щодо уніфікації карто­ графічних проекцій.

Вибору систем координат і картографічних проекцій для ведення державного земельного кадастру присвячені праці багатьох науковців. До них належать російські дослідники Л.М.Бугаевский, Б.Б.Серапинас, Г.А.Гинзбург, В.И.Гладких, А.А.Павлов, А.В.Маслов, А.В.Граур, Л.С.Ледовская (прізвища надані мовою оригіналу), українські вчені: В.М.Сер­ дюков, Ю.О.Карпінський, А.А.Лященко, В.Д.Барановський, М.М.Тарапатов.

Найповніше проблему розробки та вибору картографічних проек­ цій у загальному вигляді розглянуто в підручнику Л.М.Бутаєвського [3]. Однак тему оптимізації проекцій висвітлено в ньому недостатньо. Свого часу до теорії найкращих картографічних проекцій зверталися Г.О.Мещеряков [14] і Г.І.Конусова [11], але і в цих публікаціях пробле­ ми оптимізації зведено в основному до вибору оптимальних проекцій. У статті [1] проблему оптимізації картографічних проекцій для кар­ ти України поставлено безпосередньо, але в тих дослідженнях автор користувався емпіричними критеріями, що робить порівняння його опрацювання із сьогоднішніми результатами проблематичним. У [2] поставлено проблему оптимізації проекції Чебишова для карти Украї­ ни. В [10] розглядається застосування універсальної поперечно-цилін­ дричної проекції Меркатора — UTM для земельного кадастру. Там же наводяться рекомендації щодо її використання.

Перехід до практичного застосування інформаційних технологій в усіх сферах землевпорядної та кадастрової діяльності має вирішальний вплив на тенденцію розвитку методів оброблення результатів вимірю­ вань узагалі і на вибір картографічних проекцій зокрема. Актуальне значення має використання сучасних геоінформаційних систем для опрацювання землевпорядної та кадастрової інформації.

Необхідно взяти до уваги те, що вже завершено роботи з модер­ нізації Державної геодезичної мережі України. Це забезпечило вико­ нання Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1259 про впровадження з 1 січня 2007 року Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000. Вона відповідає сучасним вимогам щодо забезпечення єдиної високоточної координатної основи для базових та профільних наборів геопросторових даних. Зокрема, йдеться про топографічні дані, ортофотозображення, дані інвентари­ зації земель і державного земельного кадастру тощо.

Метою цієї науково-дослідної роботи є розроблення методичних ос­ нов, які забезпечать використання високоточних математичних методів вибору систем координат і оптимізації картографічних проекцій.

7

Основні дослідження можна звести до таких завдань:

аналіз використання існуючих систем координат і картографіч­ них проекцій при виконанні земельно-кадастрових знімань і веденні державного земельного кадастру території України та її регіонів;

визначення завдань картографічного забезпечення державного земельного кадастру;

виконання дослідження спотворень довжин ліній і площ в Ук­ раїні та її регіонах в існуючих системах координат;

визначення та обґрунтування оптимальних параметрів систем координат і картографічних проекцій для території України та її ре­ гіонів;

вишукування та розроблення оптимальних картографічних про­ екцій для окремих регіонів, що відповідають потребам ведення дер­ жавного земельного кадастру і надання опису методик і алгоритмів їх розрахунку;

дослідження та оптимізація картографічних проекцій з метою визначення їх параметрів для практичного застосування;

розроблення методики зв'язку запропонованих систем коорди­ нат зі світовими та європейськими системами.

Дослідницькі роботи виконані в Науково-дослідному інституті гео­ дезії і картографії на основі договору з Державним комітетом України по земельних ресурсах.

У роботі представлені результати науково-технічних досліджень із аналізу, обґрунтування та практичної реалізації строгих математичних методів оптимізації картографічних проекцій та оцінювання спотво­ рень ліній вимірів і площ земельних ділянок.

Всі запропоновані методи супроводжуються практичними прикла­ дами їх застосування. Визначені оптимальні картографічні проекції для території України та її регіонів на прикладі Київської і Кіровоград­ ської областей та АР Крим. Під час виконання науково-технічних до­ сліджень прийнято і обґрунтовано рішення про можливість і необ­ хідність застосування запропонованих високоточних математичних методів для будь-яких територій.

8

1.ВІДОМОСТІ ПРО ДІЮЧІ СИСТЕМИ КООРДИНАТ

ІКАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ ДЛЯ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВИХ ЗНІМАНЬ ТА ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

1.1. Загальні відомості

На території України до 1930 року застосовувалися системи пря­ мокутних координат Зальднера, Баумана та інші з використанням еліпсоїда Бесселя застосовували. В тих системах початок координат вибирали довільно у різних районах геодезичних робіт. Система коор­ динат 1932 року — система прямокутних координат на площині. Вона базується на використанні конформної запровадженої у 1930 році проекції Гаусса-Крюгера еліпсоїда на площину з розмірами земного еліпсоїда Бесселя.

З 1946 року на території України застосовується система координат 1942 року — референцна система прямокутних координат на площині, яка базується на використанні конформної проекції Гаусса-Крюгера з вихідними даними:

референц-еліпсоїд Красовського — велика піввісь б 378 245 м, стиснення 1:298,3;

висота геоїда в Пулково над референц-еліпсо'їдом дорівнює

нулю;

геодезичні координати Пулковської обсерваторії (центр сигна­ лу А): широта — 59°46'15,359", довгота від Гринвіча - 30°19'28,318";

геодезичний азимут з Пулково на пункт Бугри — 12Г06'42,305". Прямокутні координати Державної геодезичної мережі обчислено

на площині в конформній проекції Гаусса-Крюгера в шестиградусних зонах, осьовими меридіанами яких для України є меридіани з довгота­ ми 21°, 27°, 33°, 39°. Початком координат у кожній зоні є точка пере­ тину осьового меридіана з екватором. Значення ординати на осьовому меридіані приймається рівним 500 км.

При топографічних зніманнях у масштабах 1:5 000 та більше, крім прямокутних координат у шестиградусних зонах, обчислюють прямо­ кутні координати у триградусних зонах. Осьовими меридіанами триградусних зон у системі координат 1942 року є для України меридіани з довготами 21°, 24°, 27°, 30°, 33°, 36°, 39°.

З 1963 року впроваджувалася система координат 1963 року —

система прямокутних координат на площині у триградусних зонах, яка має зв'язок із системою координат 1942 року.

9

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]