2. Оцінювання робочих місць

Як економічна категорія робоче місце характеризується системою вар­тісних і натуральних показників, що відображають як його властивості, так і його економічні зв’язки з іншими чинниками та умовами виробництва.

Серед основних показників оцінювання організації робочих місць, що найбільш часто згадуються в економічній літературі, мож­на виділити наступні:

а) коефіцієнт організації робочих місць;

б) коефіцієнт оснащеності робочих місць.

Коефіцієнт організації робочих місць (К_орг ) використовується для оцінки відповідності типовим проектам наявної організації робочих місць у тому чи іншому підрозділі підприємства:

К_орг=

де N_m - кількість місць, що відповідають типовим проектам;

N - загальна кількість робочих місць на певній дільниці (у цеху, на підприємстві).

Коефіцієнт оснащеності робочого місця (К_осн) характеризує ступінь фактичної оснащеності робочого місця технологічною оснасткою, інструментами, засобами, документацією тощо порівняно з вимогами, передбаченими технологічним процесом або проектом:

де І_факт - фактична кількість одиниць технологічної оснастки, інстру­ментів, засобів тощо, які використовуються на робочих місцях;

І_техн - кількість одиниць оснастки, інструментів тощо, передбачених для використання на тих самих робочих місцях за технологією (про­ектом).

Цей показник також характеризує рівень організації робочих місць.

Організація обліку робочих місць, виявлення ступеня відповідності їх рівня сучасним вимогам науки, техніки, технологій та наукової організації праці здійснюються в рамках атестації робочих місць. Джерелами інформації є фактичні результати дослідження робочих місць, дані первинної статистичної звітності, перепису обладнання та його паспортів, технологічні карти та інші матеріали.

Атестація робочих місць — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власни­ком або уповноваженим ним органом і працюючими у сфері реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць передбачає:

• виявлення шкідливих та небезпечних факторів і причин фор­мування несприятливих умов праці;

• санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого се­редовища, важкості й напруженості трудового процесу на ро­бочому місці;

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища, праці на відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

• визначення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

• обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важ­кими) умовами праці;

• визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпе­чення за роботу у несприятливих умовах;

• розробку і реалізацію технічних й організаційних заходів, спря­мованих на оптимізацію умов та характеру праці.

Міжатестаційний період визначається самим підприємством у ко­лективному договорі, але не повинен перевищувати 5 років. Відпо­відальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на власника підприємства.

У ході вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу слід визначити:

1. характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, що підлягають дослідженню;

2. нормативні значення параметрів виробничого середовища і трудового процесу на основі Державних міжгалузевих і га­лузевих нормативних актів про охорону праці (ДНАОП) та міждержавних стандартів України (ДСТУ) - стандартів (системи стандартів безпеки праці), правил, норм, положень і статутів, інструкцій, керівництв або вказівок, вимог, ре­комендацій, технічних умов безпеки, переліків та інших нормативних актів.

Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:

• відповідності технологічного процесу, будівель і споруд - про­ектам, обладнання - нормативно-технічній документації, а та­кож характеру та обсягу виконуваних робіт, оптимальності технологічних режимів;

• технологічної оснащеності робочого місця;

• відповідності обладнання, оснащення, інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

• впливу на робоче місце технологічного процесу, що відбува­ється на інших робочих місцях.

На основі комплексної оцінки робочі місця за умовами праці відносять до трьох видів:

• з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

• зі шкідливими та важкими умовами праці;

• зі шкідливими умовами праці.

За документами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращання умов і підвищення безпеки праці, які не потребують для їх розробки та впровадження залучення сторонніх організацій і фа­хівців. За результатами атестації складається перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджується право на пільги і компенсації, а також робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких слід здійснити першочергові заходи щодо по­кращання зазначених умов.