- •3. Як прийнято називати детекторні системи з детекторами, які можуть
- •12. В чому суть методу регуляризації Тихонова.
- •7. Запишіть диференційну формулу для кількості частинок, які
- •4. Намалюйте вольт-амперну характеристику газового іонізаційного
- •5. Що таке область роботи іонізаційної камери в режимі неповного
- •6. Яка область вольт-амперної характеристики є основною для роботи
- •7. Поясніть принцип роботи іонізаційної камери.
- •8. Режим роботи пропорційного лічильника – поясніть по вольт-амперній
- •9. Які переваги перед іонізаційною камерою у пропорційного лічильника?
- •10. Область роботи газового іонізаційного детектора в режимі
- •11. Поясніть, що таке δ-електрони.
- •12. Поясніть, що таке первинні та вторинні електрони при взаємодії
- •24. Чому дорівнює середній час життя електрона до «прилипання» до
- •3. Як залежить від напруженості поля швидкість дрейфу іона в
- •11. Поясніть теорему Рамо-Шоклі.
- •12. Чому струм в електричному колі газового іонізаційного детектора, до
- •13. Виведіть формулу для електронного і іонного струму.
- •17. Намалюйте і поясніть залежність струму електронів для випадку, коли
- •18. Намалюйте і поясніть залежність струму іонів для випадку, коли трек від
- •17 Але з меншою амплітудою і довше іде
- •19. Що таке балістичний ефект?
- •20. Що таке індукційний ефект?
- •26. Яка роздільна здатність по енергії іонізаційної камери з сіткою при
- •Контрольні запитання до Лекції 5
- •1. За яких умов газовий іонізаційний детектор може перейти в режим
- •7. Чому може дорівнювати коефіцієнт підсилення в області
- •8. Які ще процеси відбуваються під час зіткнення електронів крім
- •9. Записати формулу для загальної кількості утворених електронів
- •10. Від чого залежить коефіцієнт газового підсилення m для газового
- •11. Яка основна перевага пропорційного лічильника перед іонізаційною
- •12. Яких величин може досягати роздільний час пропорційного
- •13. Чи залежить від місця утворення первинної іонізації коефіцієнт
- •14. Вивести вираз для коефіцієнту газового підсилення m.
- •15. Що відбувається з коефіцієнтом повного газового підсилення mσ ( з
- •16. Чи можна іонізаційні камери використовувати для реєстрації швидких
9. Записати формулу для загальної кількості утворених електронів
(враховуючи ефект виривання електронів з фотокатоду). Пояснити її
складові.
В цій формулі γ – імовірність появи фотоелектрона (який виривається з
катода фотоном) на один електрон з лавини. Перший доданок в формулі
характеризує всі електрони, які збираються на аноді без врахування
фотоефекту на катоді. Другий доданок враховує перше покоління додаткових
електронів, які утворилися в результаті виривання електронів фотонами з
катоду. Кількість таких вирваних електронів буде M· Nіон·γ, ця величина
збільшиться в результаті ударної газової іонізації в M раз. Третій доданок
враховує друге покоління електронів, які утворилися в результаті фотоефекту
від фотонів, які з’явилися в процесі формування лавини першого покоління.
Тобто загальну кількість електронів першого покоління треба домножити на
γ. Отримаємо кількість фотоелектронів другого покоління які вирвано з
катоду. Домножимо на M – отримаємо загальну кількість електронів другого
покоління Nіон·M2·γ. Формула продовжується до нескінченної кількості
поколінь
10. Від чого залежить коефіцієнт газового підсилення m для газового
детектора з плоскопаралельними електродами?
коефіцієнт газового підсилення M буде сильно залежати від місця утворення електрону, тому що в залежності від цього буде різна довжина дрейфу до анода і різна кількість вторинних електронів буде вибито в результаті ударної іонізації
11. Яка основна перевага пропорційного лічильника перед іонізаційною
камерою?
Основна перевага пропорційного лічильника перед іонізаційною камерою – сигнал на виході пропорційного лічильника достатньо великий в порівнянні з іонізаційною камерою
12. Яких величин може досягати роздільний час пропорційного
лічильника?
Роздільний час пропорційного лічильника може досягати величин
порядку 10-7 с і навіть в деяких випадках 10-8 с
13. Чи залежить від місця утворення первинної іонізації коефіцієнт
газового підсилення в циліндричних пропорційних лічильниках.
Поясніть, чому?
В циліндричному пропорційному детекторі легко створити умови, коли ударна іонізація буде проходити тільки поблизу нитки аноду – напруженість поля різко збільшується біля аноду. Інший об’єм лічильника буде працювати як іонізаційна камера в режимі насичення – електрони просто дрейфуватимуть до зони ударної іонізації біля аноду. Тому практично в циліндричних пропорційних лічильниках коефіцієнт газового підсилення не залежить від місця утворення первинної іонізації
14. Вивести вираз для коефіцієнту газового підсилення m.
15. Що відбувається з коефіцієнтом повного газового підсилення mσ ( з
урахуванням фотоіонізації) у випадку коли γ·M наближається до
одиниці ? В якому режимі буде працювати при цьому газовий
детектор? Чому?
У випадку коли γ·M наближається до одиниці коефіцієнт
повного газового підсилення MΣ з урахуванням фотоефекту нескінченно
росте і газовий детектор переходить в режим з непропорційним підсиленням
імпульсу (із-за вже відчутного об’ємного заряду іонів біля аноду, який
зменшує напруженість поля в цій області), а потім і в режим газоразрядного
лічильника. Як правило величина γ складає близько 10-4